WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку - Реферат

Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку - Реферат


Реферат на тему:
Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку
Умови та зміст відпочинку
Ефективність регламентованих перерв на відпочинок залежить не тільки від їх точного дотримання, а й від умов, у яких відпочивають працівники. В приміщеннях для відпочинку необхідно підтримувати оптимальну температуру і освітлення, забезпечити їх вентиляцію та ізоляцію від генераторів шуму і вібрації. Наукою доведено, що відновлення фізіологічних функцій при нормальній температурі повітря (20 °С) відбувається у 2,5 раза швидше, ніж при температурі 32 °С; нормалізація пульсу у робітників під час відпочинку при температурі 19 °С відбувається у 3 рази швидше, ніж при температурі 32 °С. Якщо у виробничих приміщеннях нормальні умови праці, то відпочинок робітників може бути організований безпосередньо на робочих місцях. У цих випадках необхідно одночасно зупинити все обладнання і відкрити фрамуги. Крім того, в цехах повинні бути питтєві автомати, крани з гарячою і холодною водою, елементи озеленіння.
Ефективність відпочинку великою мірою залежить і від його змісту. За змістом відпочинок може бути пасивним і активним.
Пасивний відпочинок в позі сидячи або лежачи застосовується при важких фізичних роботах, а також роботах, пов'язаних з постійними переміщеннями або позою стоячи. Однак після пасивного відпочинку спостерігається дещо сповільнене впрацювання.
Більш ефективним є активний відпочинок, в основі якого лежить феномен Сєченова. Він забезпечує більш швидке відновлення працездатності. У процесі активного відпочинку навантаження з втомлених нервових центрів і органів переключається на бездіяльні або менш завантажені під час роботи. Активний відпочинок забезпечується:
зміною форм діяльності;
впровадженням виробничої гімнастики.
В основному зміна форм діяльності передбачає чергування:
основних і допоміжних робіт;
робіт різної складності і рівня монотонності;
фізичної і розумової праці;
більш інтенсивної роботи з менш інтенсивною;
робіт, пов'язаних з навантаженнями на різні аналізатори і м'язові групи;
робіт, які відрізняються характером робочої пози.
Періодичність зміни форм діяльності залежить від конкретного змісту праці. Так, при виконанні дуже простих, короткотривалих операцій необхідно два рази протягом робочого дня змінювати операції - на третій і шостій годинах роботи. При виконанні робіт, які вимагають тривалого впрацювання, заміна їх іншими видами праці здійснюється через тиждень, або більш тривалі проміжки часу.
Велике значення для підтримання високої працездатності і збереження здоров'я працівників має виробнича гімнастика. Особливо ефективні гімнастичні вправи при роботах, пов'язаних з обмеженою руховою активністю працівників.
Виробнича гімнастика має три основні форми: вхідна гімнастика, фізкультурна пауза, фізкультурна хвилинка.
Вхідна гімнастика проводиться на початку робочого дня протягом 5…7 хв з метою прискорення процесу впрацювання. Внаслідок гімнастичних вправ зростає рухливість нервових процесів і прискорюється відновлення робочого динамічного стереотипу.
Фізкультурна пауза проводиться протягом 5…10 хв від одного до чотирьох разів за зміну в період розвитку втоми.
Фізкультурні хвилинки проводяться з метою зняття втоми окремих органів. Суть у тому, що протягом 2…3 хв працівник виконує 2-3 вправи. Особливо необхідні фізкультурні хвилинки для працівників розумової праці та робітників, для яких основною є робоча поза сидячи.
Суть і тривалість функціональної музики
Раціоналізація внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку пов'язана також із застосуванням функціональної музики.
Функціональна - це музика, яка супроводжує процеси праці з метою підвищення або підтримання високого рівня працездатності.
Вплив музики на життєдіяльність організму людини зумовлюється тим, що вона викликає позитивні емоції і стимулює ритм рухів.
Призначення і характер музикальних передач протягом робочої зміни обумовлюється динамікою працездатності. Тому перед початком роботи протягом 15…20 хв доцільно передавати зустрічну музику, щоб підняти тонус і настрій працівників. На початку зміни і після обіду протягом 10…15 хв проводиться трансляція музикальних передач для стимулювання процесу впрацювання. На початкових стадіях розвитку втоми в першій і другій половині робочого дня доцільно транслювати музику для запобігання втомі і зняття відчуття стомлення. В останню годину роботи транслюють так звану передфінальну музику, а по закінченні роботи - фінальну, яка також покликана зняти відчуття стомлення. Загальна тривалість музикальних передач за зміну становить 1…2,5 год залежно від конкретних виробничо-технічних та організаційних умов і регулюється відповідними графіками. Особливо ефективна функціональна музика при виконанні монотонних робіт.
Недоцільно застосовувати музику при виконанні робіт, які вимагають високої концентрації уваги працівника, значного навантаження розумовими діями, виконуються в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах та на нестаціонарних робочих місцях.
Показники ефективності режиму праці і відпочинку
Показниками ефективності впровадження науково обґрунтованих режимів праці і відпочинку є підвищення продуктивності праці, поліпшення використання робочого часу, збільшення фази стійкого стану в тривалості робочої зміни, зниження ступеня втоми працівників і повне (або достатнє) відновлення працездатності під час відпочинку.
Для оцінки ефективності впровадження науково обгрунтованих режимів праці і відпочинку у виробничих умовах використовують показники продуктивності праці. З цією метою розраховують:
індекс використання робочого часу при існуючому і запроектованому режимах праці і відпочинку за формулою:
де Тзм - змінний фонд робочого часу, хв;
t - втрати робочого часу, хв.
індекс годинної продуктивності праці при існуючому і запроектованому режимах праці і відпочинку за формулою:
де tс. с - тривалість фази стійкого стану, год;
tз. п - тривалість фази зниженої працездатності, год;
п - рівень продуктивності праці в період стійкого стану, прийнятий за 1;
п1 - рівень продуктивності праці на фазі зниженої працездатності, частки одиниці.
індекс продуктивності за зміну Іп.п.з при існуючому і запроектованому режимах праці і відпочинку за формулою:
.
Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження науково обгрунтованого режиму праці і відпочинку розраховується за формулою:
,
де П - приріст продуктивності праці, %; , - індекс продуктивності праці за зміну відповідно за існуючого та нового режиму праці і відпочинку.
Ефективність нового режиму праці і відпочинку може бути оцінена також на основі соціологічних досліджень щодо задоволення працівників таким режимом, рівня їх стомлення і відновлення працездатності під час відпочинку.
Література
1. Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. -Самара, 1991. - 149 с.
2. Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. - 191 с.
3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. - К.: Здоров'я, 1984. - 144 с.
4. Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. - М.: Медицина, 1974. - 311 с.
5. Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. - М.: Экономика, 1980. - 343 с.
6. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. - М.: Экономика, 1976. - 76 с.
7. Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.
8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. - М.: Экономика, 1988. - 116 с.
9. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. - М.: Медицина, 1965. - 371 с.
10. Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. - М.: Экономика, 1969. - 302 с.
Loading...

 
 

Цікаве