WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Вплив шуму і вібрації на працівників - Реферат

Вплив шуму і вібрації на працівників - Реферат


Реферат на тему:
Вплив шуму і вібрації на працівників
Виробничий шум та його вплив на працівників
Насичення виробництва машинами і механізмами супроводжується інтенсивними шумом та вібрацією, які справляють негативний вплив на працездатність і здоров'я працівників. Механічні коливання вузлів і деталей викликають коливання повітря і сприймаються органами слуху людини як звуки. Комплекс хаотичних звуків, різних за частотою та інтенсивністю, які викликають неприємні суб'єктивні відчуття, називається шумом. Інтенсивність шуму вимірюється в децибелах (дБ), а частота - в герцах (Гц). Шуми різняться за гучністю (в фонах) і за висотою (менше як 350 Гц - низькочастотні; 350…800 Гц - середньочастотні; понад 800 Гц - високочастотні).
Людина сприймає звуки частотою 16…20 000 Гц. Звуки з частотою до 16 Гц називаються інфразвуками, а понад 20 000 Гц - ультразвуками. Хоча вони вухом не сприймаються, зате відчуваються тканинами організму.
На виробництві шум може бути постійним і непостійним, коли рівень його під час роботи змінюється більше ніж на 5 дБ. Непостійні шуми поділяються на перервні, імпульсні та флюктуючі, коли рівень шуму весь час коливається.
Ступінь негативного впливу шуму залежить від сили і частоти звуку, тривалості його дії, фізичного і психічного стану людини.
Шкідливий вплив виробничого шуму виявляється як у вигляді специфічного ушкодження органів слуху, так і у вигляді порушень багатьох інших органів, в першу чергу центральної нервової системи. Інтенсивний виробничий шум призводить до часткової або повної втрати слуху. Зміни слуху наступають при дії шуму більше 80 дБ і відбуваються протягом 3-5 років залежно від фізичного стану працівника. Ознаками розвитку приглухуватості є погане сприйняття розмови пошепки та шум у вухах.
Збільшення тривалості роботи в умовах підвищеного шуму супроводжується прогресивним розвитком втрати слуху. При цьому спочатку виникає слухова адаптація - зниження слухової чутливості і швидке відновлення слуху після припинення дії шуму. Згодом процес відновлення слуху затягується, а втома слухового аналізатора переходить у перевтому. Тривалий (більше 10 років) вплив шуму вище 90 дБ на працівника може викликати не тільки приглухуватість, але й абсолютну втрату слуху внаслідок дегенерації чутливих клітин внутрішнього вуха в зв'язку з їх перенапруженням. Такі розлади слуху у працівників кваліфікуються як незворотні.
Під впливом шуму відбуваються зміни не тільки в слуховому центрі нервової системи, але і в тих відділах, які регулюють такі життєво важливі функції, як кровообіг, дихання, травлення, кровотворення, рухову діяльність та інші. Це зумовлено тим, що нервові імпульси від органів слуху посилюються ретикулярною формацією і поширюються по всьому мозку.
Негативний вплив шуму на нервову систему працівника виявляється у головних болях, безсонні, швидкій стомлюваності, підвищеному потовиділенні, треморі пальців і рук, підвищеному роздратуванні, порушеннях пам'яті і уваги, а на серцево-судинну систему - у болях в області серця, зменшенні частоти пульсу, гіпотонії або гіпертонії.
Залежність між інтенсивністю шуму і концентрацією уваги зображена на рис. 11.1.
Рис. 11.1. Вплив шуму на концентрацію уваги (1 - до впливу шуму; 2 - зразу після впливу; 3-5 - через 30, 60 і 120 хв після впливу; інтенсивність шуму: а - 60 дБ, б - 70 дБ, в - 80 дБ, г - 90 дБ, д - 100 дБ)
Порушуючи динаміку коркових процесів і психічних функцій, шум призводить до погіршення координації рухів, зниження працездатності і продуктивності праці. Дослідження фізіологів показують, що при шумі у виробничих приміщеннях 80-90 дБ працівник змушений витрачати в середньому на 20 % більше енергії для збереження виробітку, досягнутого ним в умовах шуму нижче 75 дБ.
Слід зазначити, що при певних умовах тиша може справляти негативний вплив і знижувати продуктивність праці, оскільки навіть незначні звуки привертають увагу працівника, відволікаючи від роботи. Нормальний шумовий фон підвищує рівень збудження і позитивно впливає на працездатність людини. Тому при виконанні багатьох робіт доцільним є стимулюючий рівень шуму у вигляді музики, яка до того ж створює гарний настрій.
Однак подальше підвищення шуму знижує працездатність, а сам шум починає дратувати людину, внаслідок чого погіршується її увага. До того ж залежно від емоційного забарвлення, мажорності та інтенсивності звукового подразника звуки можуть сприйматися як неприємні, страшні, гнітючі, неспокійні, втомливі, стимулюючі, веселі, надоїдливі і т. п. Тому на виробництві слід уникати шумів, які справляють негативний вплив на психічні стани працівників, перешкоджають контактам між ними.
Основними напрямками боротьби з шумом на виробництві є розробка і впровадження заходів технічного характеру, які виключали б причини генерування шуму; виведення персоналу із зон з високим рівнем шуму за рахунок впровадження дистанційного управління; впровадження фізіологічно обґрунтованих режимів праці і відпочинку; застосування індивідуальних захисних засобів тощо.
Вібрація, її види та вплив на працівників
До факторів виробничого середовища, що негативно впливають на організм працівника, відноситься вібрація - механічні коливання машин, обладнання, інструменту. Зіткнення їх з тілом працівника призводить до коливання рук, ніг, спини або всього організму. Від точки зіткнення механічні коливання можуть досягати голови, хребта, органів грудної порожнини. Вони сприймаються рецепторами вібраційної чутливості і у вигляді нервових імпульсів передаються в центральну нервову систему.
Розрізняють загальну і локальну вібрацію.
Під загальною вібрацією розуміють механічні коливання опорних поверхонь або об'єктів, які зміщують тіло і органи працівника в різних площинах.
Локальна вібрація являє собою механічні коливання, які діють на обмежені ділянки тіла (руки, наприклад). Показниками вібрації є: частота коливань за одиницю часу - герц (Гц). (Герц - одне коливання за 1 с); період коливання - час, протягом якого здійснюється повний цикл коливання; амплітуда - найбільше зміщення точки від нейтрального положення (см, мм).
На виробництві, як правило, має місце складна вібрація - поєднання загальної і локальної, яка характеризується сумою коливань різних частот, амплітуди і початкових фаз. Найбільш небезпечні для здоров'я людини вібрації з частотами 16…250 Гц.
Так, низькочастотна вібрація призводить до ушкодження опорно-рухового апарату, а високочастотна викликає функціональні розлади периферійного кровообігу у вигляді локальних судинних спазмів.
Вплив вібрації на організм працівника посилюється збільшенням її амплітуди, внаслідок чого вона поширюється на більшу відстань від точки виникнення. Крім того, при роботі з інструментами ударної та ударно-обертової дії виникає так звана віддача інструменту на руки працівника, сила якої може досягати 60-100 кг при зусиллі 25 кг. Дія такого поштовху-удару триває тисячні частки секунди, однак можепризводити до пошкодження дрібних кісток кисті і ліктьового суглоба.
Тривалий вплив загальної вібрації призводить до змін у центральній нервовій системі, які виявляються у запамороченнях, сонливості, шумі у вухах, болях в ікроножних м'язах, порушенні координації рухів, розладах зору.
Вплив вібрації на організм працівника виявляється у збільшенні затрат нервової енергії, швидкому розвитку втоми і може призводити до тимчасової втрати працездатності через вібраційну хворобу.
У хворого на вібраційну хворобу порушується кровообіг, виникає біль у руках, деколи спостерігаються судоми рук, знижується чутливість шкіри.
Таблиця 11.3
ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ ВІБРАЦІЇ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ
Частота, Гц Амплітуда, мм Швидкість коливань, см/с Прискорення коливань, см/с
До 3 0,6-0,4 1,12-0,76 22-14
3-5 0,4-0,15 0,76-0,46 14-15
5-8 0,15-0,05 0,46-0,25 15-13
8-15 0,05-0,03 0,25-0,28 13-27
15-30 0,03-0,009 0,28-0,17 27-32
30-50 0,009-0,007 0,17-0,23 52-70
50-75 0,007-0,005 0,22-0,23 70-112
75-100 0,005-0,003 0,23-0,19 112-120
Дотримання санітарних норм, які регламентують гранично допустимі величини вібрації, повинно бути обов'язковим на всіх підприємствах. Крім того, дієвими засобами боротьби з вібрацією є поліпшення конструктивних характеристик машин, механізмів, інструменту; впровадження прогресивних методів обробки; дистанційного управління; віброізоляція робочих місць; застосування різних пристосувань для погашення вібрації та індивідуальних засобів захисту працівників.
Література
1. Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. - Самара, 1991. - 149 с.
2. Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. - 191 с.
3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. - К.: Здоров'я, 1984. - 144 с.
4. Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. - М.: Медицина, 1974. - 311 с.
5. Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. - М.: Экономика, 1980. - 343 с.
6. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. - М.: Экономика, 1976. - 76 с.
7. Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.
8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. - М.: Экономика, 1988. - 116 с.
9. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. - М.: Медицина, 1965. - 371 с.
10. Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. - М.: Экономика, 1969. - 302 с.
Loading...

 
 

Цікаве