WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Суть, види і особливості операторської праці - Реферат

Суть, види і особливості операторської праці - Реферат


Реферат на тему:
Суть, види і особливості операторської праці
Типи систем "людина-машина" та місце в них людини
Характерною особливістю науково-технічного прогресу на сучасному етапі є створення автоматизованих систем управління на основі впровадження електронно-обчислювальної техніки, наслідками чого є:
збільшення кількості об'єктів і їх параметрів, якими необхідно управляти;
розвиток системи дистанційного управління об'єктами, про динаміку яких судять на основі сприйнятих сигналів від засобів відображення інформації;
ускладнення і збільшення швидкості перебігу виробничих процесів;
зміни в умовах праці;
зміни в структурі і характері трудової діяльності, поява професії оператора, основними функціями якого є управління, налагодження і контроль роботи різноманітних автоматизованих систем;
створення різних типів систем "людина-машина", функціонування яких залежить від взаємодії технічних пристроїв і діяльності людини в єдиному контурі регулювання.
Під системою "людина-машина" розуміють систему, яка включає людину-оператора (групу операторів) і сукупність технічних засобів, за допомогою яких здійснюється трудова діяльність. За структурою машинного компонента системи "людина-машина" можуть бути різного рівня складності [18]:
інструментальні системи "людина-машина", в яких технічними пристроями є інструменти і прилади;
прості системи "людина-машина", які включають стаціонарні і нестаціонарні технічні пристрої і людину, що використовує ці пристрої;
складні системи "людина-машина", в яких людина управляє сукупністю технологічно взаємопов'язаних, але різних за функціональним призначенням апаратів, пристроїв і машин. Керування технологічним процесом забезпечується локальними системами автоматичного управління;
система "людина-машина" у вигляді системотехнічних комплексів. Це складні системи, в яких людина взаємодіє не тільки з технічними пристроями, але й іншими людьми. Системотехнічні комплекси можна подати як ієрархію більш простих людино-машинних систем.
За типом взаємодії людини і машини виділяються системи неперервної та епізодичної взаємодії.
Незалежно від рівня автоматизації системи "людина-машина" основною ланкою є людина, яка ставить мету, планує, направляє і контролює весь процес її функціонування.
Особливості діяльності оператора такі:
керування великою кількістю об'єктів і параметрів, що зумовлює значні навантаження на нервово-психічні функції;
сприймання, переробка інформації і прийняття рішень є суттю діяльності;
необхідність декодування інформації, отриманої в закодованому вигляді від приладів, і співвіднесення її зі станом реального процесу або об'єкта;
висока точність дій і швидкість прийняття рішень та здійснення управлінських функцій;
висока відповідальність за дії і прийняті рішення;
висока готовність до екстрених дій;
обмежена рухова активність, незначні м'язові навантаження;
сенсорна монотонія або політонія;
сенсорні, емоційні та інтелектуальні перенавантаження.
Ефективність роботи оператора, як і всієї системи в цілому, залежить від раціонального розподілу функцій між людиною і машиною, виходячи з врахування їх переваг і обмежень.
В одних випадках можливості людини набагато більші, ніж у машини, в інших, навпаки, машина має переваги над людиною. Так, людина здатна працювати в несподіваних ситуаціях, їй властива висока гнучкість і адаптивність до мінливих зовнішніх впливів, може працювати по багатьох програмах. Для машини неможливо запрограмувати всі випадковості; їй властиві мала гнучкість і висока ціна багатоваріантної роботи. Людина здатна створити повне уявлення про події, явища за неповної інформації. У машини така можливість обмежена. Людина має великі можливості для вибору способів дії, може швидко використовувати резерви, виправляти помилки. У машини ці можливості обмежені. В той же час у людини обмежена "пропускна здатність" щодо сприймання і переробки інформації. У машини - навпаки. У людини зменшується працездатність внаслідок розвитку втоми, розсіюється увага, з'являються різні емоційні стани і переживання. Машина має практично постійну роботоздатність. Людина порівняно повільно і неточно виконує обчислювальні операції, в той час як для машини характерні висока швидкість і точність обчислень. У зв'язку з цим необхідна автоматизація тих функцій, які можуть бути виконані без участі людини. За людиною залишаються функції щодо прийняття рішень, що і зумовлює більшу ефективність праці людини порівняно з роботою автоматичних пристроїв. Мислячий оператор посідає центральне місце у великих системах управління.
До взаємодії людини і технічних засобів ставляться підвищені вимоги, що вимагає пристосування техніки до людини (конструювання машин з врахуванням людських можливостей) і людини до машини (відбір і підготовка спеціалістів).
Зазначені особливості операторської праці дозволяють виділити її в специфічний вид професійної діяльності.
Етапи, види і режими операторської праці
Основними етапами операторської діяльності є:
сприймання інформації щодо об'єктів керування та навколишнього середовища, яка важлива для розв'язання завдань, поставлених перед системою "людина-машина". Для цього оператор повинен помітити сигнали, виділити з їх сукупності найбільш важливі та розшифрувати. Внаслідок цих дій у оператора формується попереднє уявлення про стан керованого об'єкта. Якість сприймання інформації залежить від типу і кількості індикаторів, організації інформаційного поля, характеристик інформації.
оцінка і переробка інформації. На цьому етапі порівнюються задані і реальні режими роботи системи, здійснюється аналіз та узагальнення інформації, виділяються критичні об'єкти і ситуації. На основі вже відомих критеріїв важливості і терміновості встановлюється черговість обробки інформації. На оцінку і переробку інформації впливають спосіб кодування, обсяг і динаміка змін в системі, а також відповідність обсягів інформації можливостям пам'яті і мислення оператора.
прийняття рішення про необхідні дії на основі проведеного аналізу та оцінки інформації, а також на основі інших відомостей про мету і умови роботи системи, можливі способи дії, наслідки правильних і неправильних рішень. Ефективність прийнятого рішення залежить від типу задачі, складності логічних умов, алгоритму та кількості можливих варіантів рішення.
реалізація прийнятого рішення шляхом виконання певних дій або видачі відповідних розпоряджень. На цьому етапі окремими діями є перекодування прийнятого рішення в машинний код, пошук потрібного органу керування і маніпуляції з ним тощо. Виконання рухів залежить від кількості органів керування, їх типу і способів розміщення.
На кожному
Loading...

 
 

Цікаве