WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Психофізіологічна суть і критерії монотонності праці - Реферат

Психофізіологічна суть і критерії монотонності праці - Реферат

дослідженнями, не більш як 3 %.
Інтегральним показником монотоностійкості можна вважати час, після якого у працівника виникає монотонія і психічне перенасичення. При цьому центральне місце в структурі монотоностійкості належить мотиву і меті діяльності. Саме мотив і мета значно впливають на систему психічних процесів і станів, хоча і не виключають розвиток монотонії. Остання залежить від багатьох факторів, які визначають ступінь монотонності роботи.
Критерії монотонності праці
Критеріями монотонності праці є повторюваність трудових прийомів і дій за одиницю часу, тривалість операції і рівень її складності. Однак цих показників недостатньо, оскільки ступінь монотонності операції навіть при значному часовому інтервалі, але меншому елементному складі, може бути вищим, ніж при виконанні багатоелементної операції з незначним часовим циклом кожного елемента. Залежно від поєднання кількох ознак розрізняють чотири категорії монотонних робіт.
Таблиця 9.1
КРИТЕРІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ МОНОТОННОСТІ ПРАЦІ
Особливості операції Ступінь монотонності
І II III IV
Повторюваність
(за годину) до 180 181-300 301-600 > 600
Тривалість, с > 100 100…46 45…20 19…2
Кількість елементів > 10 10-6 5-3 2-1
Для оцінки монотонності важливе значення має врахування темпу і ритму роботи. Операційний темп - це ступінь насичення одиниці робочого часу трудовими рухами. Ритм - закономірне чергування елементів роботи і пауз між ними.
За однакових умов, більш монотонна та виробнича операція, якій властивий вищий операційний темп. Вихідною величиною для оцінки інтенсивності операційного темпу вважається норматив 25 трудових рухів руками за одну хвилину.
Для порівняння різних робіт за монотонністю використовується коефіцієнт монотонності - Км, який вираховується за формулою:
,
де Тпр - час, затрачений на виконання повторюваних рухів (дій);
Т - загальна тривалість виконання роботи.
Проте обгрунтування єдиних критеріїв монотонності наштовхується на певні труднощі, оскільки монотонні роботи сильно відрізняються за важкістю і характером зрушень фізіологічних функцій організму працівника. З. М. Золіна виділяє такі чотири групи конвеєрних робіт:
нервово-напружена фізично легка праця;
фізично легка праця з середнім нервовим напруженням;
фізично важка праця з середнім нервовим напруженням;
фізично важка нервово-напружена праця.
Перша група конвеєрних робіт (складання годинникових механізмів) характеризується найбільшою складністю операцій і найменшою монотонністю. Для цієї групи характерним є висока координація рухів, напруження зору, статичні навантаження, активність вищих відділів ЦНС.
Друга група конвеєрних робіт характеризується порівняно простими за змістом операціями, меншою кількістю і тривалістю елементів, помірним напруженням зору, уваги.
Третя група робіт (складання моторів автомашин) характеризується ще більш простим змістом операцій, високою монотонністю при значних динамічних і статичних навантаженнях, затратами енергії 200…250 ккал/год.
Четверта група робіт пов'язана зі значною монотонністю, оскільки операції складаються всього із 2-3 елементів (складання вантажних автомобілів) - піднімання, перенесення і підтримання деталей. Вантажообіг за зміну 30…40 т. Енергозатрати - 300-350 ккал/год.
Криві працездатності, побудовані на основі економічних, фізіологічних і психологічних показників при виконанні різних груп робіт, значно відрізняються. Так, за показником м'язової витривалості для робіт першої і другої груп характерна класична крива працездатності, для третьої і четвертої груп - крива виснаження, коли різке зниження цього показника відмічається через 1-1,5 години, а наприкінці робочої зміни вона на 60 % менша від вихідного рівня.
Монотонні операції призводять до різко виражених змін у ключових для даної трудової діяльності фізіологічних системах і помірних зрушень у супутніх системах. Особливо монотонні операції без переважного напруження якоїсь однієї фізіологічної системи викликають великі зрушення у функціональному стані центральної нервової системи.
Психофізіологічний аналіз трудових операцій
Для обґрунтування меж поопераційного поділу праці і розробки заходів щодо запобігання монотонності, проектування раціональної структури операції, темпу і ритму роботи необхідні об'єктивний аналіз трудових операцій, оцінка ступеня їх монотонності, виявлення так званих критичних і структурних психологічних особливостей. Критичні особливості операції - це ті елементи операції, які вимагають від працівника підвищеного напруження психічних функцій або при виконанні яких спостерігається найбільша частота помилкових дій. Помилкові дії - це елементи трудової діяльності, які порушують її нормальний хід і не сприяють досягненню поставленої мети. Кожна помилкова дія має свою причину або декілька причин, з яких одна є основною. Усунення основної причини є запорукою безпомилкового виконання трудової операції.
Найбільш типовими причинами помилкових дій є:
недостатня підготовка робітника, відсутність добре сформованих трудових навичок;
невідповідність індивідуально-психологічних якостей працівника вимогам виконуваної роботи;
тимчасове зниження працездатності;
негативний перенос раніше сформованих трудових навичок на виконувану роботу.
Помилкові дії можуть бути причиною аварійних ситуацій і нещасних випадків. Аварійна ситуація - це ускладнення трудової діяльності, яке робить неможливим її подальше виконання у зв'язку з можливою аварією. Якщо працівник неправильно реагує на аварійну ситуацію, то можлива аварія або нещасний випадок. Шляхом вивчення допущених помилок встановлюється залежність аварійної ситуації або аварії від сукупності особистісних якостей працівника.
Під психофізіологічними структурними особливостями трудової операції розуміють склад сенсорних, перцептивних, мнемічних і моторних дій, їх взаємозв'язок і взаємовплив.
Психофізіологічний аналіз операцій передбачає вивчення кількості прийомів і рухів, їх тривалості і повторюваності, складності елементів і траєкторій рухів, сили і точності м'язових зусиль, ритму і темпу, напруження окремих сенсорних систем, уваги, динаміки працездатності та фізіологічних зрушень в організмі працівника. Для цього застосовують такі методи, як спостереження за виконанням трудового процесу (операції), хронометраж та алгоритмічний аналіз. Суть останнього полягає у розчленуванні трудового процесу (операції) на складові елементи і встановленні між ними логічного зв'язку та послідовності. На основі алгоритмічного аналізу визначається кількісна складність діяльності, м'я-зове та нервово-психічне напруження працівника. Крім того, використовуються результати опитування працівників про суб'єктивну оцінку їхнього стану і рівня монотоностійкості.
Основні заходи, спрямовані на запобігання монотонності і підвищеннязмістовності праці
Реалізація творчих здібностей особистості, підвищення мотивації до праці за рахунок так званого "збагачення" праці
Loading...

 
 

Цікаве