WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Показники і методика оцінки працездатності людини - Реферат

Показники і методика оцінки працездатності людини - Реферат

враховуються час виконання завдання, загальна кількість помилок і їх сумарна тривалість.
Аналогічним способом вивчається тремор. У цьому випадку працівникові пропонується протягом 20 с тримати штифт в круглому отворі, не торкаючись стінок. Рука нічим не фіксується. Число дотиків у стані високої працездатності, як правило, не перевищує 15.
Вивчення стану серцево-судинної системи працівників проводиться методом електрокардіографії, пульсометрії і вимірювання артеріального кров'яного тиску.
Під час обробки матеріалу шляхом відповідних розрахунків отримують дані проударний та хвилинний об'єм крові. При втомі показники артеріального тиску мають тенденцію до зниження (не завжди). Пульсова реакція на одне і те саме навантаження більша при значній втомі. У цьому випадку сповільнюється і відновлення частоти пульсу.
Функціональний стан органів дихання людини в процесі праці оцінюється за ритмом, частотою і глибиною дихальних рухів, а також шляхом визначення життєвої місткості легенів, хвилинного об'єму дихання, максимальної легеневої вентиляції. Із цією метою використовують такі методи, як пневмографія і спірометрія.
Дихальний об'єм, життєву місткість легенів визначають за допомогою спірометра. Розрахунковим методом визначають хвилинний об'єм дихання. За показниками газообміну і споживання кисню можна розрахувати затрати енергії на виконання роботи. Однак ці методи досить складні і на виробництві майже не використовуються.
Найдоступнішими методами вивчення працездатності людини у виробничих умовах є тестові методики. За допомогою спеціальних тестів вивчають властивості нервових процесів (збудження і гальмування) та психічні функції - показники уваги, пам'яті, сприймання, емоційного напруження тощо.
Крім об'єктивних методів оцінки працездатності, методом опитування вивчається суб'єктивний стан працівників, у процесі якого вони дають оцінку стомлення в балах: немає стомлення - 0, легка стомленість - 1, середня - 2, сильна - 3, дуже сильна - 4 бали.
Методика оцінки показників працездатності
Отримані в динаміці робочого дня показники мають різні натуральні виміри і якісні характеристики. Так, в одних випадках збільшення показника свідчить про підвищення працездатності людини, в інших - про її зменшення. Тому необхідна стандартизація показників, яка проводиться в такий спосіб.
За кожним показником на основі отриманого динамічного ряду обчислюється його середньозмінне значення:
,
де n - кількість вимірювань.
Після цього натуральні значення показників виражаються в стандартизованих показниках (х). Для цього кожне значення динамічного ряду необхідно поділити на середньозмінне значення і помножити на 100:
.
Отже, отримуємо стандартизований ряд для даного показника:
.
Аналогічно проводяться розрахунки стосовно решти показників. При цьому показники функцій, які зростають при зменшенні працездатності, потрібно трансформувати в обернені величини. Для цього від кожного показника необхідно відняти 100; потім поміняти знак на протилежний і знову додати 100.
Отримані динамічні ряди стандартизованих показників характеризують динаміку окремих функцій працівника протягом робочої зміни.
При цьому важливо також враховувати стійкість психофізіологічних функцій, яка оцінюється за допомогою коефіцієнта варіації, тобто відношенням середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення показника функції. Стійкість функції вважається високою, якщо коефіцієнт варіації менший за 0,1; середньою - якщо він міститься в межах від 0,1 до 0,2; низькою - більший за 0,2.
Для оцінки інтегрального показника працездатності в кожний момент спостереження необхідно знайти середнє арифметичне стандартизованих показників всіх функцій на цей момент за формулою
,
де - інтегральний показник працездатності в момент спостереження i; - стандартизовані показники функцій z, y, ..., n у момент спостереження і; n - кількість досліджених функцій.
Розраховані аналогічно інтегральні показники працездатності за кожний момент спостереження використовуються для побудови кривої працездатності протягом робочої зміни.
Для оцінки інтегрального показника використовується також метод непараметричної статистики, який дозволяє об'єднувати показники, отримані різними методами (наприклад, показник КЧЗМ, статичну м'язову витривалість, силу кисті рук, час сенсомоторної реакції тощо). Для цього фіксується кількість ? випадків, при яких не було зрушень порівняно з вихідними показниками, кількість ? випадків поліпшення показників і кількість ? випадків погіршення показників.
Інтегральний показник працездатності в кожний момент спостереження обчислюється за формулою
.
Визначаючи працездатність групи працівників за наведеною формулою, обчислюємо показник зміни за кожною функцією в кожний момент спостереження kі. Інтегральний показник зміни функціонального стану працівників у момент кожного спостереження обчислюється за формулою
,
де n - кількість досліджених функцій, за якими обчислювалися окремі коефіцієнти.
Значення коефіцієнтів kі та Kінт змінюються від +1 до -1. Знак "мінус" свідчить про погіршення функціонального стану організму працівника.
Література
1. Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. - Самара, 1991. - 149 с.
2. Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. - 191 с.
3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. - К.: Здоров'я, 1984. - 144 с.
4. Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. - М.: Медицина, 1974. - 311 с.
5. Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. - М.: Экономика, 1980. - 343 с.
6. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. - М.: Экономика, 1976. - 76 с.
7. Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.
8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. - М.: Экономика, 1988. - 116 с.
9. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. - М.: Медицина, 1965. - 371 с.
10. Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. - М.: Экономика, 1969. - 302 с.
Loading...

 
 

Цікаве