WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Реакції серцево-судинної системи працівника на трудові навантаження. Серцево-судинна система та показники її діяльності - Реферат

Реакції серцево-судинної системи працівника на трудові навантаження. Серцево-судинна система та показники її діяльності - Реферат

типи реакцій серцево-судинної системи на навантаження:
нормотонічний - одночасно зі збільшенням пульсу збільшується пульсовий тиск за рахунок виразного підвищення систолічного і помірного зниження діастолічного артеріального тиску;
гіпертонічний - різке підвищення (200 мм рт. ст. і більше) систолічного тиску супроводжується значним збільшенням частоти пульсу, незмінністю або підвищенням діастолічного артеріального тиску;
гіпотонічний (астенічний) - незначне збільшення систолічного артеріального тиску при значному зростанні частоти пульсу. Діастолічний артеріальний тиск підвищується, що зумовлює незмінність, а часто і зменшення пульсового тиску;
дистонічний - значне зростання систолічного артеріального тиску при зменшенні діастолічного, що зумовлює різке збільшення пульсового тиску;
ступінчаста реакція - безпосередньо після навантаження систолічний тиск менший, ніж на другій і третій хвилинах відновлювального періоду, діастолічний тиск знижується, а частота пульсу зростає.
Найбільш сприятливою є нормотонічна реакція організму, за якої відмічається короткий відновлювальний період. Інші типи реакцій свідчать про погіршення функціонального стану серцево-судинної системи і порушення механізму регуляції кровообігу, а відновлювальний період тривалий та сповільнений. Несприятливими реакціями вважають зниження після навантаження систолічного тиску за умови різних варіацій у змінах діастолічного тиску, а також одночасне підвищення систолічного та діастолічного артеріального тиску.
Використовуючи показники артеріального кров'яного тиску, можна обчислити ударний (систолічний) об'єм крові, мл, працівника за формулою Старра:
Vc = 90,97 + 0,54 Pn - 0,57 Pg - 0,61 M,
де Рn - пульсовий тиск, мм рт. ст.; Рg - діастолічний (мінімальний) тиск, мм рт. ст.; М - вік, повних років.
Хвилинний об'єм крові Vхв розраховується як добуток ударного об'єму на частоту пульсу n:
Vхв = Vc n.
Для об'єктивнішої оцінки змін хвилинного об'єму крові працівника під час роботи вираховують так званий належний хвилинний об'єм крові, л:
,
де m - маса тіла, кг; h - зріст, см; k - коефіцієнт (0,162 для жінок; 0,167 для чоловіків).
Порівняння хвилинного об'єму крові під час роботи з належним дозволяє більш точно оцінити специфіку функціональних змін у серцево-судинній системі працівника, зумовлених дією різних факторів.
Різке зниження діастолічного тиску крові під час роботи або його підвищення і повільне повернення до вихідного рівня характеризується як несприятливий симптом. Свідченням недостатності серцево-судинної системи є також повільне відновлення до вихідних значень і систолічного тиску.
Оцінка пристосування серцево-судинної системи до трудових навантажень
Стан серцево-судинної системи працівника залежить від трудових навантажень. Для оцінки її адаптованості до цих навантажень порівнюють показники систолічного кров'яного тиску і частоти пульсу під час роботи і в стані спокою.
Коефіцієнт підвищення систолічного (максимального) тиску розраховується за формулою:
,
де Рс.роб - систолічний тиск при роботі, мм рт. ст.; Рс.сп - систолічний тиск у стані спокою, мм рт. ст.
Коефіцієнт підвищення частоти пульсу розраховується за формулою:
,
де nроб - частота пульсу під час роботи; nсп - частота пульсу в стані спокою.
Якщо K1 > K2, то регуляція серцево-судинної діяльності відбувається нормально; якщо K1 < K2, то має місце серцева недостатність.
Про рівень тренованості серцево-судинної системи працівника до фізичних навантажень свідчить коефіцієнт витривалості
.
Збільшення коефіцієнта витривалості в зв'язку зі зменшенням пульсового тиску є показником детренованості серцево-судинної системи працівника. Другим показником, який характеризує пристосування серцево-судинної системи до фізичних навантажень, є показник якості реакції. Він конкретніше характеризує відновлення кров'яного тиску і частоту пульсу після виконання інтенсивної роботи:
,
де Kp - показник якості реакції; Pn1 і Pn2 - пульсовий тиск до і після роботи; n1 і n2 - частота пульсу до і після роботи.
В нормі Кp < 1. Збільшення цього показника свідчить про несприятливу реакцію серцево-судинної системи людини на навантаження.
Існує певний зв'язок між серцево-судинною і дихальною системами під час праці. Цей зв'язок виражається коефіцієнтом співвідношення пульс-дихання
,
де nn - частота пульсу, ударів/хв; nд - частота дихань /хв.
В стані спокою Кс.пд становить 4-5, при роботі він збільшується. Чим більше Кс.пд наближається до вихідних значень, тим більш злагоджено працюють системи кровообігу і дихання. Різке збільшення Кс.пд свідчить про перенапруження серцево-судинної системи, зниження - про процеси декомпенсації в дихальній системі.
Отже, показники серцево-судинної системи працівника, що відбивають реакцію організму на навантаження, характеризують рівень його фізичної працездатності. Якщо частота пульсу після навантаження невисока і швидко відновлюється її вихідний рівень, а також чим менше зростання артеріального тиску, тим вища працездатність працівника.
Робота викликає фізіологічні зрушення в складі крові, ступінь і спрямованість яких залежать від інтенсивності роботи. Спочатку збільшення інтенсивності роботи призводить до збільшення в складі крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, що сприяє посиленому забезпеченню тканин киснем і підвищенню працездатності. Подальше збільшення навантажень призводить до погіршення цих показників, а надмірно втомлива робота може викликати патологічні зрушення. Під час роботи у складі крові збільшується вміст фосфорних сполук, молочної кислоти та вуглекислоти.
Виконання важкої м'язової роботи, а також робіт, пов'язаних із значним нервовим напруженням, супроводжується підвищенням вмісту цукру у крові, що зумовлюється впливом на клітини печінки гормону адреналіну. Адреналін, що надходить у кров, не тільки активізує роботу серця і м'язів, але й посилює розпад глікогену та виділення цукру, який споживається в працюючих м'язах.
Література
1. Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. - Самара, 1991. - 149 с.
2. Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. - 191 с.
3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. - К.: Здоров'я, 1984. - 144 с.
4. Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. - М.: Медицина, 1974. - 311 с.
5. Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. - М.: Экономика, 1980. - 343 с.
6. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е.А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. - М.: Экономика, 1976. - 76 с.
7. Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.
8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. - М.: Экономика, 1988. - 116 с.
9. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. - М.: Медицина, 1965. - 371 с.
10. Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. - М.: Экономика, 1969. - 302 с.
Loading...

 
 

Цікаве