WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви організму людини - Реферат

Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви організму людини - Реферат

рефлекторного акту, виступає фактором, що випереджає рух, дію. Тобто, психічні процеси виконують функцію сигналу або регулятора, за допомогою якого дія відбувається відповідно до мінливих умов і досягається певний результат.
Адаптація людини до праці має активний характер. Працівник не лише пристосовується до зовнішнього середовища, а й змінює його, водночас змінюючись і сам. При цьому за сприятливих умов виробничого середовища і за оптимальних навантажень підвищуються стійкість і працездатність організму, за несприятливих умов рівень активності фізіологічних систем знижується.
Фізіологічні резерви організму та їх використання у процесі праці
Пристосування організму працівника до умов виробничого середовища і трудових навантажень забезпечується його резервами.
Резерви організму - це його здатність посилювати свою діяльність порівняно зі станом відносного спокою. Розмір резервів окремої функції - це різниця між максимально можливим рівнем і рівнем у стані відносного фізіологічного спокою. Наприклад, хвилинний об'єм дихання в спокої становить у середньому 5…8 л повітря, а максимально можливий за важкої роботи 120…200 л. Резерв становить 115…192 л. Аналогічно змінюються інші фізіологічні показники. При фізичних навантаженнях фізіологічні показники можуть збільшуватися в 2-16 разівпорівняно зі станом спокою. Організм людини має морфологічні, біохімічні, фізіологічні, психологічні резерви.
Морфологічні резерви характеризуються особливостями будови тканин і органів, надлишком певних структурних елементів порівняно з потребою. Наприклад, у крові міститься в 500 разів більше протромбіну, ніж потрібно для згортання всієї крові.
Біохімічні резерви пов'язані з запасом енергетичних речовин в організмі.
Фізіологічні резерви зумовлюються функціональним станом окремих органів і організму в цілому, діяльність яких посилюється в результаті нейрорегуляції.
Психологічні резерви пов'язані з психічними функціями людини, є показником розумової працездатності і визначаються високою стійкістю до несприятливих факторів зовнішнього середовища.
Специфічним резервом людини є її творчий потенціал, завдяки якому розвиваються нові наукові і технічні ідеї, створюються нові матеріальні і духовні цінності.
Загальні фізіологічні резерви працівника залежать від резервів його рухового апарату, дихальної і серцево-судинної систем. З фізіологічними резервами організму пов'язана фізична працездатність людини. Мобілізації резервів за рахунок активізації фізіологічних функцій сприяє м'язова діяльність. При цьому фізіологічні резерви використовуються послідовно залежно від вимог і умов роботи. Так, перша черга резервів включається зразу при переході організму від стану відносного спокою до неважкої м'язової діяльності. Друга черга резервів використовується під час виконання робіт, які вимагають дуже великих фізичних зусиль. У повсякденному житті людина використовує лише близько 35 % своїх резервних можливостей. Якщо робота вимагає використання 50 % наявних резервів, то у працівника розвивається фізична та психічна втома, а отже, виконання роботи змушує його докладати великих вольових зусиль. У разі використання 65 % резервів необхідні надзвичайні вольові зусилля, і така напружена робота швидко припиняється. Понад ці резерви робота взагалі неможлива. У процесі виробничої діяльності людина ніколи не працює на межі своїх можливостей, тобто не використовує максимально свої фізіологічні резерви. Звичайне навантаження працівника в нормальних умовах виробництва становить 30-45 % від максимального навантаження, яке людина може виконати, мобілізуючи свої фізіологічні резерви.
Реалізація фізіологічних резервів працівника при виконанні роботи відбувається шляхом підвищення ефективності обмінних процесів в організмі, посилення роботи органів дихання і серцево-судинної системи, перерозподілу крові до працюючих органів, розширення механізмів терморегуляції і т. ін. Значним чинником і механізмом мобілізації фізіологічних резервів є емоції.
Загалом рівень активності фізіологічних систем у процесі праці залежить від вихідного функціонального стану працівника перед роботою, інтенсивності навантажень і умов праці, стійкості організму, індивідуальних особливостей, пов'язаних з віком, статтю, властивостями нервових процесів, м'язовою силою і витривалістю тощо. Знання закономірностей зміни фізіологічних функцій працівника має вважливе значення для обгрунтування навантажень, оптимізації умов праці і відпочинку.
Література
1. Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. - Самара, 1991. - 149 с.
2. Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. - 191 с.
3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. - К.: Здоров'я, 1984. - 144 с.
4. Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. - М.: Медицина, 1974. - 311 с.
5. Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. - М.: Экономика, 1980. - 343 с.
6. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. - М.: Экономика, 1976. - 76 с.
7. Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.
8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. - М.: Экономика, 1988. - 116 с.
9. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. - М.: Медицина, 1965. - 371 с.
10. Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. - М.: Экономика, 1969. - 302 с.
Loading...

 
 

Цікаве