WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів. Трудовий процес. Фізіологічні передумови раціонального трудового процесу - Реферат

Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів. Трудовий процес. Фізіологічні передумови раціонального трудового процесу - Реферат

горизонтальних рухів більша, ніж вертикальних. Проте дуже короткі вертикальні рухи (5,0-7,5 см) від себе виконуються швидше, ніж горизонтальні до себе. У горизонтальній площині права рука рухається швидше проти годинникової стрілки, а ліва - за годинниковою стрілкою. Кругові рухи мають в 1,5-2 рази більшу швидкість, ніж поступальні. Якщо рух виконується однією рукою, то найбільша швидкість досягається за умови його виконання під кутом 60° до середньої лінії, якщо двома руками - то під кутом 30°.
Важливими характеристиками рухів є їх ритм і темп. Під ритмом розуміють закономірне чергування в часі окремих рухів і пауз між ними. Під темпом розуміють кількість робочих рухів за одиницю часу.
Ритми скорочення скелетних м'язів і серцевого м'яза тісно пов'язані. Якщо ритми скорочення м'язів рук і ніг збігаються з ритмом дихання і серця, то м'язова робота менш втомлива.
Темп рухів неоднаковий для різних ланок рухового апарату. Максимальна частота рухів за хвилину становить для пальців руки 204-406, кисті - 360-431, передпліччя - 190-392, ступні - 300-378, будучи різною у працівників різного віку, темпераменту, стану здоров'я і т. ін.
Частота трудових рухів становить 30-40 % максимальної. Темп рухів, які людина вибирає як найзручніший у роботі, називається звичним, або природним, темпом.
Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів
Витрати енергії на виконання рухів у різних площинах ірізними ланками рухового апарату неоднакові. Так, найменша кількість енергії витрачається на рухи пальців. При виконанні рухів пальцями і кистю витрати енергії збільшуються вдвічі, пальцями, кистю і передпліччям - утричі, а при повному розмаху руки - в 5 раз порівняно з затратами енергії на рухи пальців.
Тому раціоналізація трудових рухів передбачає вивчення можливостей заміни або зменшення кількості робочих органів, які виконують ці рухи (наприклад, кисті замість всієї руки, пальців замість всієї кисті), а також звільнення дрібних м'язів від великих навантажень і включення у роботу більш сильних м'язів. Для цього користуються показниками сили окремих м'язових груп, наведеними в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
ПОКАЗНИКИ СИЛИ ОКРЕМИХ М'ЯЗОВИХ ГРУП
М'язова група Сила, кгс М'язова група Сила, кгс
Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки
Ручна сила:
правої руки
лівої руки
38,6
36,2
22,2
20,4 Розгинання кисті:
правої руки
лівої руки
23,4
21,8
18,5
16,7
Сила біцепса:
правої руки
лівої руки
27,9
26,8
13,6
13,0 Сила великого пальця:
правої руки
лівої руки
11,9
10,9
9,0
8,3
Згинання кисті:
правої руки
лівої руки
27,9
26,6
21,7
20,7 Станова сила м'язів, які випрямляють зігнутий тулуб 123,1 71,0
Точність рухів найбільша в оптимальній зоні. Тому рухи необхідно обмежувати в просторі, щоб вони виконувалися в межах оптимальної фізіологічної рухливості кінцівок. Трудові рухи мають виконуватися в межах поля зору. Одночасні рухи обох рук мають бути симетричними, а окремі елементи рухів - плавно пов'язаними між собою. Економічність трудових рухів досягається за рахунок симетричного розміщення рук і ніг працівника відносно вертикальної осі тіла. Будь-яке зміщення траєкторії рухів вимагає додаткового напруження м'язів для підтримання робочої пози.
Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів такі:
правильне використання активних і пасивних сил;
плавність рухів;
безперервність рухів;
овальність траєкторії рухових ланок;
помірний діапазон рухів;
поєднання роботи обох рук;
виключення зайвих рухів, економія рухів;
ритмічність рухів;
обмеження статичних навантажень;
рівномірний розподіл навантаження на аналізатори.
Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів лежать в основі проектування раціональних трудових процесів, операцій і прийомів. Для цього вибирається робоча поза, яка відповідає характеру виконуваної роботи, вимогам фізіології і антропометричним даним працівника, визначається стійкість положення стоячи і сидячи, нахили і повороти корпуса і голови, статичні напруження, зручність і безпека праці; визначаються траєкторії і відстань переміщення робочих органів працівника, швидкість рухів і можливість заміни одних рухових ланок іншими, можливості суміщення рухів, темп і ритм роботи.
Література
1. Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. - Самара, 1991. - 149 с.
2. Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. - 191 с.
3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. - К.: Здоров'я, 1984. - 144 с.
4. Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. - М.: Медицина, 1974. - 311 с.
5. Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. - М.: Экономика, 1980. - 343 с.
6. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. - М.: Экономика, 1976. - 76 с.
7. Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.
8. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. - М.: Экономика, 1988. - 116 с.
9. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. - М.: Медицина, 1965. - 371 с.
10. Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. - М.: Экономика, 1969. - 302 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...