WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Тероризм як глобальна проблема XX ст - Реферат

Тероризм як глобальна проблема XX ст - Реферат


Реферат
на тему:
Тероризм як глобальна проблема XX ст
Однією з глобальних проблем початку XXI ст. стала ескалація тероризму. Сьогодні ареною його проявів є не тільки традиційно вибухонебезпечні зони міжнародної напруги, а практично всі держави світу, включаючи США, Англію, Російську Федерацію.
Значно зросла технічна оснащеність терористів: нині вони мають у своєму арсеналі новітню зброю, вибухові пристрої великої руйнівної сили, засоби транспорту, зв'язку тощо. Тероризм перетворився у своєрідну індустрію - це учбово-тренувальні табори, дослідницькі центри, фірми-консультанти, банки-посередники, держави-спонсори, це сотні людей, для яких тероризм став основним джерелом збагачення, і тисячі - для яких він є основною професією, роботою, що дає змогу вирішити власні фінансово-економічні труднощі. На сьогодні у світі діє майже 450 терористичних організацій і груп.
Небезпека тероризму, ще недавно зрозуміла лише професіоналам, після подій 11 вересня 2001 р. стала достатньо очевидною для всіх.
Антитерористична атаки США на Ірак, загострення палестино-ізраїльського протистояння, пожвавлення конфлікту між двома ядерними державами - Індією та Пакистаном, активізація агресії на африканському континенті - усі ці події постійно знаходяться у центрі уваги світової спільноти.
Після закінчення "холодної війни" здавалося, що епоха соціальних катастроф і тоталітарних ідеологій назавжди відійшла в минуле, що у світі поступово і безповоротно стверджуються універсальні механізми ринкової економіки, цінності демократії і прав людини, які у недалекому майбутньому стануть основою нового світопорядку. Та виявилось, що не всі хочуть жити в умовах глобальної економіки та глобальної демократії. Не можна забувати і про сильну поляризацію світу, коли доходи населення розвинених країн на кілька порядків вищі за малорозвинуті. Таким чином на планеті поряд із "золоти мільярдом" існує також "задзеркальний" світ, населений голодним мільярдом.
Разом з тим не можна погодитися і з деякими твердженнями антиглобалістів, котрі говорять, що глобалізація вигідна лише розвиненим країнам. І хоча частка правди в цих твердженнях є, але їх абсолютизація неприпустима. Адже саме на примітивних антизахідних і антиамериканських міфах, по суті, й базується ідеологія сучасного світового тероризму.
До речі, часто терористи лише прикриваються високими цілями, релігійною ідеологією, гаслами захисту національних інтересів, при цьому переслідуючи мету елементарної наживи. Так, подіям у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня передувало різке підвищення попиту на так званий продаж без покриття та пут-опціони на акції ряду авіаційних, фінансових і страхових компаній. Зокрема, 6 і 7 вересня об'єм торгів акціями страхової Munich Re, яка виплачує значні суми як компенсацію за збитки від терактів, - майже у 2 рази перевищував середній об'єм торгів за останні півроку. Після терактів акції компанії упали на 15 %. Тобто, люди, пов'язані з терористами, "зняли" у результаті трагедії, що трапилася, не тільки політичний, а й фінансовий "урожай". Ряд біржових гравців заздалегідь мали інформацію про теракти і спрогнозували, акції яких компаній зазнають найбільшого падіння. Аналогічні операції мали місце не лише на американських, а й на багатьох інших торгових площадках .
Переважну більшість терористичних актів відкрито здійснюють терористичні групи, що керуються теоріями, які виправдовують чи обґрунтовують законність застосування терору і насильства у справі вирішення національних і міжнародних питань. Існують відмінності між тими терористичними організаціями, що цілком автономні та відсторонені від загалу суспільства, і тими, що являють собою екстремістськи налаштовані фракції політичних партій і суспільних рухів. Від звичайної політичної організації терористична політизована організація відрізняється прагненням до знищення супротивника. Терористичні організації майже завжди ідеологічно претензійні, прагнуть до негайних радикальних змін і перерозподілу влади.
Найпоширеніші два типи структурної побудови терористичних організацій. Перший - це система осередків; в таких організаціях рішення приймаються керівництвом (лише воно має повну інформацію про структуру та лідерів) і спускаються вниз для виконання ізольованими один від одного підрозділама. Другий тип - це так зване колесо, коли керівництво безпосередньо зв'язане з усіма підрозділами (це характерно для нечисленних ультрасучасних організацій).
Можливі різні системи функціонування терористичного підпілля: є терористи-професіонали, що живуть на нелегальному становищі; є люди, що займаються терористичною діяльністю "за сумісництвом.
Склад терористичних організацій може формуватися або з числа цілком нейтральних за своїми поглядами і характером діяльності груп (студентські корпорації, спортивні організації тощо) або із уже існуючих опозиційних організацій, у цьому випадку існування самої організації передує рішенню ступити на шлях тероризму.
Аналіз терактів з початку 1990-х pp. показує, що вони, на відміну від терактів 1970-х років, відрізняються ретельною підготовкою. Про це свідчить і той факт, що всі проведені теракти були довершені самогубством терористів. Відомо, що від 1990-х pp. потенційних кандидатів у самогубці відбирають з-поміж тих, хто має відповідні душевні якості та фінансові проблеми. Потім такі кандидати проходять спеціальну психологічну обробку.
Ця обробка, зокрема, включає:
o ідейно-релігійне навіювання;
o гуртові співбесіди, що підсилюють рішення вчинити самогубство;
o дотримання релігійних обрядів перед здійсненням теракту (піст,
очищення, гоління, стрижка);
o направлення прощальних листів родині та друзям (після чого невдале самогубство може бути розцінене як удар по честі та достоїнству претендента на звання шахіда);
o відеозапис з викладом наміру і мети вчинити теракт.
В останні роки готовність терористів здійснити самогубство під час акцій помітно підвищилась, і сьогодні ми маємо справу з терористами цілком підготовленими технічно і душевно до здійснення теракту-самогубства.
Активізація тероризму зумовила необхідність вживання заходів на міжнародному рівні. Відповідні основи заклала прийнята ООН "Декларація про заходи з ліквідації міжнародного тероризму" (1994 p.). Після цього були ухвалені "Декларація наради міністрів про боротьбу з тероризмом", прийнята в грудні 1995 р. в Оттаві; "Конвенція про боротьбу з тероризмом", прийнята в березні 1996 р. в м. Шарм-аш-Шейхе (Єгипет); "Конвенція про боротьбу з тероризмом", підписана в липні 1996 р. в Парижі.
Світова спільнота справді небияк стурбована питанням міжнародного тероризму. Протягом останнього десятиліття проведені десятки міжнародних конференцій різних рівнів, проблема широко обговорюється в ЗМІ. Однак, на жаль, до цього часу в міжнародному праві немає єдиного, загальноприйнятого для всіх учасників міжнародних відносин визначення тероризму. Хоча пошуки такого визначення здійснюються постійно.Зокрема, до кінця так і не сформульована відмінність понять "військова агресія" і "терористичний акт", не розроблена правова база, що визначає масштаб і способи міжнародних, у тому числі військових, санкцій, а також порядок їхнього застосування.
Важливим є і питання: "Хто ж має здійснювати боротьбу з тероризмом?" Перетворення вже існуючих блокових структур на координуючі органи не матиме потрібного ефекту. Організації на зразок НАТО в очах світової громадськості мають імідж гарантів "життєво важливих інтересів" невеликої групи розвинених країн, котрі саме й обвинувачуються в узурпації права вирішувати долі народів, у тому числі й односторонніми силовими методами. Тобто мова вже йде про необхідність заснування широкої антитерористичної коаліції поза рамками окремих блоків та союзів.
Над розробкою методів боротьби з тероризмом і не безрезультатно працюють цілі світові наукові центри. Основні заходи наступні:
Протидія захопленню та визволення заручників. Провідними тут є установки: не йти на істотні поступки тим, хто захопив заручників; спільно домагатися звільнення утримуваних заручників і притягати до суду винних.
Знижувати рівень небезпеки потрапляння в руки терористів токсичних хімічних і біологічних матеріалів, запобігання пересуванню терористів. Вдосконалення міжнародних конвенцій і договорів щодо безпеки. Тісне співробітництво, обмін інформацією і досвідом різних держав.
Відпрацьовування заходів, що дають змогу протидіяти використанню терористами інформаційних систем і мереж. Серед міжнародних організацій хотілося б відмітити Інтерпол (там є спеціальний підрозділ для боротьби з тероризмом), Кіловат (орг-я, до складу якої входять секретні служби 18 держав. Провідну роль грають Моссад, БНД, ЦРУ). Створена в 1979 р. Поліцейська робоча група по боротьбі з тероризмом (Police Working Group on Terrorism - PWGOT) її члени збираються на робочі наради один раз на півроку. Організація залучає експертів по боротьбі з тероризмом. "Віденський клуб", до складу якого входять міністри внутрішніх справ Австрії, Німеччини, Італії, Франції та Швейцарії. "Бернський клуб" має те саме призначення, відрізняється складом учасників. Його членами є 12 країн ЄС, а також Австрія і Швейцарія.
"Зоряна група" створена в 1972 р. з ініціативи ФРН із метою припинення нелегальних постачань героїну в Європу через Азію і країни Балканського півострова.
Loading...

 
 

Цікаве