WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Які бувають електричні травми? - Реферат

Які бувають електричні травми? - Реферат

причиною 'їх розривів. У клітинах кори великого мозку, підкіркових вузлах і стовбурі мозку розвиваються дистрофічні і не-кробіотичні процеси.
З боку внутрішніх органівбудь-яких характерних для цього виду травми змін немає. Але, якщо порівняти всі пато-лого-анатомічні зміни в різних органах і тканинах, то вони поряд із клінікою та лабораторними даними будуть специфічними для електротравми.
Так, у разі ураження електричним струмом підвищуються проникність судинної стінки, вихід плазми і фор-менних елементів у сусідні тканини. Наявні набряки різних органів, альвеол, легень, підшлункової, статевих залоз тощо. Спостерігаються гіперемія внутрішніх органів і поодинокі крововиливи в них.
За тривалої дії електричного струму можливі розриви легеневих судин, осередки некрозу в печінці і нирках, пср(рорація порожнистих органів сис-теми травлення, набряк, некроз і са-мопсрсварювання підшлункової зало
зи, у серці - набряк інтерстицію, крововиливи і фрагментація міокарда.
Спостерігаються поліглобулія, лейкоцитоз, зміни мінерального, білко-вого, пігментного і вуглеводного обмінів. Часто буває глюкозурія.
Клінічна картина електротравм. Характерними місцевими проявами у разі ураження електричним струмом є електромітки. У окремих випадках спостерігаються глибокі ураження з кратероподібним дном, яке може доходити до кістки.
У разі ураження блискавкою місцеві зміни проявляються у вигляді так званих знаків блискавки - гілкоподіб-них розгалужених, гіперемійова-них смуг на шкірі, які зникають під час натискування. Вони є наслідком паралічу стінки судин. Через певний час ці знаки зникають.
Із загальних симптомів при елект-ротравмі звертають на себе увагу ва-зомоторні розлади серцево-судинної, центральної і вегетативної нервової системи, пригнічення всіх життєво важливих центрів.
У легких випадках відзначаються страх, запаморочення, млявість тощо.
Для тяжких випадків характерні шок, непритомність, раптова зупинка дихання, серцебиття, явища фібриляції серця, може настати клінічна смерть.
Первинні порушення легеневого газообміну зберігаються тільки під час дії електричного струму та деякий період після його припинення. Це - наслідок спазму дихальних м'язів і голосових зв'язок. Через це хворий не може кричати, покликати на допомогу. Причиною апное є ураження дов-гастого мозку, коли петля струму охоплює дихальний центр.
Під час проходження петлі струму через грудну клітку порушується серцева діяльність, що проявляється окремими екстрасистолами, аж до фіб-риляції шлуночків. На думку фахівців, фібриляція серця у людини само-стійно не припиняється і без допомоги реаніматолога може спричинити смерть. Дія струму зумовлює стійке порушення коронарного кровообігу, що, в свою чергу, призводить до гіпоксії міокарда. Це посилює фібриляцію.
У 80-90 % випадків уражені блискавкою непритомніють. Хоча серце-ва діяльність порушується меншою мірою, що пояснюється високою на-пругою в зоні розряду і короткотривалою її дією. Виняток становить ура-ження в голову. Порушення дихання при цьому виникають вторинно, через рефлекторну зупинку серця або внаслідок пошкодження апарату дихання (перелом ребер, груднини).
У разі тяжкої електротравми, за тривалої дії травмівного агента іноді виникають явища, що мають назву "уявної" смергі. Єллінек розрізняє чотири види смерті при електротравмі: 1) раптова, миттєва; 2) "запізніла" смерть, коли безпосередньо після травми стан потерпілого був задовільний, а через деякий час настає раптова смерть; 3) "перервана" смерть - потерпілого вдається вивести із стану шоку і "уявної" смерті, а через деякий час після оживлення настає раптова смерть; 4) "розтягнена" смерть - потерпілий, одужавши після травми, помирає через кілька діб від паралічу серця.
Різні автори по-різному трактують причину смерті від електротравми. Одні вбачають її в первинному ураженні серцевого м'яза, інші - в пер-винному набряку легень і припиненні дихання, ураженні дихального, ва-зомоторного центрів із запустінням периферичних судин і застійними явищами в судинах черевної, грудної і черепної порожнин.
Незначні ураження електричним струмом звичайно минають самі, не залишаючи по собі жодних змін. Іноді ж можуть з'явитися ускладнення міс-цевого і загального характеру. До місцевих ускладнень належать приєднання інфекції (у тому разі, коли електротравма супроводжується термічним опіком), вторинні кровотечі внаслідок ураження стінки судин, трофічні розлади.
Загальні ускладнення проявляються картиною вторинного шоку - як наслідок інтоксикації організму; психічними розладами - від легких до ду-же тяжких. Іноді спостерігаються посттравматична електроенцефалопатія, вестибулярні розлади, підвищення внутрішньочерепного тиску, ретроградна амнезія, явища кисневого голодування головного мозку, тканин серця. У легших випадках тривалий час спостерігаються незначна втома, пригнічений настрій, дратівливість, зниження пам'яті або уваги. У декого залишаються розлади з боку внутрішнього вуха (запаморочення) і зору.
Лікування пошкоджень при електротравмі передбачає: надання потер-пілому першої допомоги і місцеву та загальну терапію.
Головним у поданні першої допомоги є відключення потерпілого від джерела струму.
Потерпілому слід забезпечити спокій, покласти його в ліжко. Не можна дозволяти йому стояти, а тим паче продовжувати роботу.
За відсутності ефекту від непрямого масажу серця показаний прямий масаж з розкриттям грудної клітки. Наявність фібриляції шлуночків, що визначається на електрокардіограмі, свідчить про доцільність електричної дефібриляції. Одночасно проводять штучну вентиляцію легень.
Оживлення потерпілого треба продовжувати до появи самостійного ди-хання і відновлення роботи серця.
Місцеві пошкодження не вимагають спеціального лікування. Воно по-винно бути консервативним.
Для профілактики електротравми на виробництві велике значення мають заходи з техніки безпеки. Вони діляться на технічні й медичні. Першими передбачено усунення умов, які сприяють ураженню електричним струмом (дотримання правил техніки безпеки, належний догляд за електрообладнанням, інструментами, спецодягом, інструктаж); другі - полягають у виявленні сприятливих для виникнення електротравм моментів. Зниження швидкості психічних реакцій, уваги, повторні електротравми у одного й того самого робітника змушують думати про його непридатність до роботи з електроприладами. Тимчасово непрацездатними треба вважати людей з опіками, саднами на руках. Категорично заборонено працювати з електроприладами людям у нетверезому стані.
Список використаної літератури
1. Діагностика терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Л.: вид-во "Медична газета України", 1996. - 352 с.
Loading...

 
 

Цікаве