WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Природа людини: її походження та сутність - Реферат

Природа людини: її походження та сутність - Реферат

впоратися з несподіваними чи дуже сильними впливами - подразниками.
3. Риси людини
Як уже зазначалося, риси людини - це стійкі особливості поведінки, що повторюються в різних ситуаціях. Вони суттєво впливають на життєдіяльність людини і її безпеку.
* Інтелект (глузд, розум, розсудливість) у загальному розумінні - це мислительні здібності людини.
Сутність інтелекту зводиться до здатності людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
Інтелект дозволяє забезпечити реалізацію здатності людини до оцінки ситуації, прийняття рішення та відповідної поведінки. Інтелект має особливе значення в нестандартних ситуаціях.
Процес інтелектуального розвитку людини безперервно пов'язаний з періодами розвитку її психіки впродовж усього життя.
До найважливіших характеристик інтелекту належать: глибина, кри-тичність, гнучкість, широта розуму, швидкість, оригінальність, допитливість. .
Життєдіяльність людини загалом та будь-яка діяльність зокрема не-можливі без відповідальності її суб'єкта.
* Відповідальність - це поняття, яке відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення висунутих взаємних вимог. Відповідальність визначаєставлення людини до обов'язку і до наслідків своєї поведінки.
Тягар відповідальності нерідко зумовлює постійну тривогу і стурбованість та навіть невролітичні прояви. Відповідальна поведінка виявляється у вчинках, діях, позиціях, рішеннях, намірах, планах людини. Є люди, які більшою мірою беруть відповідальність за події, що відбуваються в їх житті, на себе. Інші мають схильність приписувати відповідальність за все зовнішнім чинникам, знаходячи причину в інших людях, у своєму оточенні, у своїй долі. Люди першого типу вважають себе відповідальними за свою безпеку, здоров'я, а якщо вони хворі, то звинувачують себе і вважають, що їх одужання багато в чому залежить від їхніх дій. Люди другого типу вважають, що здоров'я і хвороби - це результат випадковий і сподіваються, що одужання настане внаслідок дій інших людей.
У різних видах діяльності та ситуаціях людина проявляє відповідні психічні властивості - базові риси. Визначення рис людини відбувалося поступово. Існує велика кількість слів, яка їх визначає. Наприклад, К.К.Платонов підрахував, що в російській мові близько 1500 слів описують риси особистості, в грузинській таких слів близько 4000.
Серед базових рис людини можна відзначити риси з полярними ознаками (за Р.Б. Кеттела), вони наведені в табл. 2:5.
Базові риси конкретної людини можна визначити за допомогою тестів. Для осіб чоловічої статі характерними є такі риси: суворість, реа-лістичність, наполегливість, відповідальність, базова готовність до зро-стання та змін, високий самоконтроль поведінки, формальність у кон-тактах. Для жіночої статі - сердечність, гнучкість, низький самоконтроль поведінки, інтерес до участі в суспільних справах, низький рівень самостійності, доброта.
Серед базових рис - одні бажані, а інші - не дуже. Але одні риси переважають в одній діяльності, інші - в іншій.
Певні риси людини суттєво впливають на її життєдіяльність. Саме тому бажано, щоб обрана сфера діяльності мала позитивну кореляцію, тобто підсилювалась наявними рисами особистості.
Знання власних рис - це шлях не тільки до ефективної діяльності, а й можливість уникнути небезпек або зменшити їх вплив на організм людини, зберегти здоров'я. * Характер - це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї tnocodu поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості. Існує декілька підходів до класифікації характеру людини, але нас цікавить класифікація за її ставленням до певних аспектів діяльності:
> до праці - працелюбство, старанність, відповідальність, ініціативність, настійливість, схильність до творчості або протилежні - пасивність, безвідповідальність, лінощі тощо;
> до інших людей, колективу, суспільства -~ товариськість, чуйність, уважність, колективізм і замкненість, презирство, індивідуалізм;
ў до самого себе - самоповага, гордість, самокритичність, самолюбство, самовпевненість, егоїзм;
ў до речей - акуратність, бережливість, щедрість, неохайність, недбалість, скупість.
Отже, ланцюги дій (поведінка) та звичок формують характер, а той, своєю чергою, визначає результативність і ефективність життєдіяльності людини та її безпеки.
4. Якості людини
* Якості людини - це ті її властивості, які виявляються по-різному залежно від умов, ситуацій.
Розглянемо основні властивості людини, які значною мірою впливають на життєдіяльність людини: здібності, емоційні та вольові якості.
* Здібності - це психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції; дії, увага).
Розрізняють загальніша спеціальні здібності. Загальні- притаманні багатьом людям, спеціальні - це такі властивості, які дають змогу досягти високих результатів в якійсь галузі діяльності. Особливі здібності, які виявляються в творчому розв'язанні завдань, називаються талантом,
а людей, яким вони притаманні - талановитими. Найвищий ступінь у розвитку здібностей - геніальність.
* Природні можливості розвитку здібностей кожної людини називають задатками.
Індивідуальна своєрідність задатків кожної людини характеризує здатність людини до розвитку певних здібностей.
Задатки розвиваються у процесі виховання, навчання та практичної діяльності. До задатків належать психологічні процеси, ступінь їх прояву. Однією з особливостей психологічного процесу е відчуття.
* Відчуття - це основа знань людини про навколишній світ, це відображення властивостей предметів, що виникають у людини при безпосередній дії їх на її органи чуття.
Відчуття має рефлекторний характер, фізіологічною основою якого є нервовий процес, що стимулюється дією того чи іншого подразника на адекватний аналізатор. Відображення дійсності розуміють як сприйняття.
* Сприйняття -
Loading...

 
 

Цікаве