WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Валеологія. Функції педагога-валеолога в процесі управління здоров’ям - Реферат

Валеологія. Функції педагога-валеолога в процесі управління здоров’ям - Реферат


Реферат
Валеологія. Функції педагога-валеолога в процесі управління здоров'ям
План
Вступ 3
1. Предмет валеології та її місце в системі навчальних дисциплін 4
2. Формування педагогом-валеологом стратегії забезпечення здорового способу життя 6
3. Попередження тютюнопаління, вживання алкоголю та інших наркотиків 9
Висновки 12
Література 14
Вступ
Може здатися дивним, що наприкінці ХХ століття було поставлене питання про утворення нової науки про здоров'я - валеології. З самого початку лікарське мистецтво а потім і наука в якості головної мети бачили здоров'я, його збереження, а лікування хвороб складало другу (вторинну) частину медичної доктрини. За переказами, владики Давнього Сходу платили своїм лікарям лише за ті дні, коли були здоровими. Корифеї світової і вітчизняної медицини надавали особливого значення здоров'ю, як великому дару природи. Однак поняття "здоров'я" з давніх часів не мало конкретного наукового визначення. Ще І. П. Павлов казав на Міжнародному медичному конгресі в Мадриді у квітні 1903 р., що "...ми ще не маємо чисто наукового терміну для визначення цього основного принципу організму - внутрішньої і зовнішньої його врівноваженості". З тих часів становище не змінилося. В силу ряду причин медицина стає все більш лікувальною, вузькоспеціалізованою, госпітальною і фактично є наукою про хвороби і менш за все - про здоров'я.
Про однобічний розвиток медицини багато писали І. В. Давидовський і інші вітчизняні та зарубіжні вчені, але відома лише одна сучасна спроба розробити систему засобів впливу на захисні сили організму. Цей напрямок, який отримав назву "санології", найбільш активно розвивали в нашій країні в 60-х рр. С. М. Павленко і С. Т. Олійник. Санологія визначалася як "загальне вчення про протидію організму хворобі", в основі якого лежить саногенез - динамічний комплекс пристосувальних механізмів, що виникають під впливом надзвичайного подразника. Засновники цього напрямку стверджували, що багато з механізмів саногенезу при тренуванні можуть бути значно удосконалені з метою підвищення стійкості організму і підтримання здоров'я взагалі.
Але санологія - вчення про видужання, а не про здоров'я, як таке. Тільки на початку 80-х рр. була усвідомлена необхідність систематизації знань медицини, гігієни, фізіології, анатомії та інших наукових дисциплін з метою створення нового наукового напрямку - валеології - науки про збереження здоров'я. У зв'язку з важким екологічним і економічним станом нашої країни, катастрофічними наслідками Чорнобильської аварії 1986 року, атмосферою перманентного стресу і непевності в завтрашньому дні, наявні на сьогоднішній день валеологічні методики і програми можуть як ніколи стати в нагоді широкому загалу спеціалістів по роботі з людьми взагалі і дітьми та підлітками зокрема. Педагог-валеолог може стати тією ланкою, що забезпечує якнайсприятливіші умови фізичного і духовного розвитку підростаючого покоління, і що не менш, а можливо й більш важливо - такий спеціаліст здатен прищепити молоді стереотип "валеологічного мислення" - мотивацію піклування про своє здоров'я, відношення до нього як до найвищої цінності, усвідомлення необхідності роботи над собою, що, безумовно, піде на користь не лише конкретній людині, а й всій нашій державі взагалі.
1. Предмет валеології та її місце в системі навчальних дисциплін
Термін "валеологія" походить від латинського "вале", що означає "бути здоровим" і грецького слова "логос" - "наука, вчення".
Отже, валеологія - це наука про здоров'я.
Батьком сучасної валеології називають російського вченого І. І. Брехмана, який 1980 року вперше запропонував цей термін, а 1982 року науково обґрунтував необхідність охорони здоров'я практично здорових людей. Але, на жаль, наше суспільство і медицина тоді не зрозуміли цього, не надали належного значення цій події, тоді як за кордоном праці професора І. І. Брехмана викликали жвавий інтерес. Редактор англійського видання однієї з монографій І. І. Брехмана в передмові писав: "Валеологія - наука про здоров'я. Чому цього слова немає в нашому словнику? Чому в нас немає віддзеркалення поняття патологія (хвороба)"?
Про те, що ця наука давня, свідчать праці Гіппократа і Авіценни. Саме вони вказували на важливість способу життя, природного середовища і дбайливого ставлення до себе для збереження і зміцнення здоров'я. На принципах валеології ґрунтується багато методів народної медицини. Цікаво, що давні римляни часто вітали одне одного словом: "Вале!" - "Будь здоровим!"
Таким чином, можна дати наступне визначення валеології:
Валеологія - наука про закономірності та механізми формування, збереження, зміцнення, відновлення здоров'я людей і передачі його нащадкам.
Великий внесок у розвиток валеології зробили українські вчені.
На початку 60-х років нашого століття львівські медики, професори С. М. Павленко і С. Т. Олійник сформулювали теорію саногенезу і санології (від лат. сано - оздоровлювати, зцілювати та грец. генезис - походження, розвиток і логос - наука, вчення).
У 80-х роках ХХ століття київський учений, доктор медичних наук, професор Г. Л. Апанасенко висунув теорію енергетичного забезпечення здоров'я, яка покладена в основу валеологічного визначення здоров'я та багатьох методів валеологічного моніторингу. Сьогодні професор Г. Л. Апанасенко очолює першу в Україні кафедру санології (медичної валеології) і спортивної медицини у Київській медичній академії післядипломної освіти. Його метод визначення рівня фізичного здоров'я дозволяє кожному дізнатися про свою "кількість здоров'я" на даний момент і спрогнозувати динаміку здоров'я на майбутнє.
Велике значення для розвитку педагогічної валеології мало створення наприкінці 80-х років кафедр валеології у Тернопільському педагогічному інституті (доц. А. В. Царенко, доц. Г. А. Стасюк), у Дніпропетровському інституті післядипломної освіти (проф. В. В. Морозова) і Запорізькому університеті (проф. С. С. Волкова).
Валеологічне та гігієнічне виховання довело свою ефективність і важливість у багатьох країнах світу, де впродовж останніх 30 років уроки валеології (англ. health education - навчання здоров'ю) стали обов'язковими (і часто улюбленими) у школах США, Канади, Австрії та багатьох інших країн.
В Україні в навчальних закладах принципам і навичкам здорового способу життя раніше не надавали відповідної уваги. Єдиним джерелом знань у цій сфері був приклад батьків, авторитетних людей і товаришів, санітарна освіта. Навчити здоров'ю - сьогодні першочергове завдання нашої школи. Виховання загальної культури здоров'я - мета глобальна і віддалена, вирішити яку покликана валеологічна освіта.
Шкільний курс "Валеологія", інтегруючись з іншими шкільними предметами, має закласти підвалини здорового способу життя,
Loading...

 
 

Цікаве