WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Валеологія. Дихальна гімнастика - Реферат

Валеологія. Дихальна гімнастика - Реферат

вона може дихати носом і ротом Дихання через ніс - запорука здоров'я і сили, а ротове дихання, навпаки, спричинює хвороби і слабкість. Відомо, що людина, яка не звикла постійно дихати через ніс, схильна до простудних та інших захворювань, у неї надмірно збуджена нервова система, підвищена втомлюваність. Діти, які мають за звичку дихати через рот, виростають слабкими і схильними до хронічних хвороб.
Нагадаємо, що будова носової порожнини має вигляд двох вузьких звивистих проходів, вкритих слизовою оболонкою. Заходячи через ніс, повітря потрапляє до легенів очищене і зігріте. Наяв
Мал. 5. Положення голови під час сну (а - неправильне, б- правильне)
ність на стінках носової порожнини великої кількості дрібних кровоносних судин сприяє швидкому зігріванню повітря, що надходить до легенів. Волосяний покрив носової порожнини під час вдиху запобігає потраплянню до легенів пилу, виконуючи тим самим функцію фільтра-пиловловлювача. Під час видиху або чхання пил разом із повітрям виштовхується назовні.
Чимало людей дихають ротом, не підозрюючи, що наражають свій організм на небезпеку. Звичайно наслідком дихання ротом у дітей є недорозвиненість щитовидної залози і затримка розумового розвитку. Холодне повітря, потрапляючи в легені через рот, часто призводить до їхнього запалення, оскільки воно не встигає нагрітись.
Людина, яка спить з відкритим ротом, завжди прокидається з відчуттям сухості в ротовій порожнині і гортані (мал. 5 а). Через відкритий рот інфекція без перешкод потрапляє в організм людини. Цікавим є той факт, що жодна тварина не спить Із відкритим ротом. Вчені, які спостерігали життя диких племен, відзначають, що матері привчають своїх дітей закривати РОТ і дихати через ніс (мал. 5 б). Для цього вони трохи підводять Дітям голову під час сну, що мимоволі примушує їх стискати губи і дихати носом. Дихати через ніс - одна з поширених рекомендацій, яких треба Дотримуватись не тільки з метою гігієни, але й тому, що тільки завдяки носовому диханню ми можемо відчути справжнє задоволення від свіжого повітря.
4. ДИХАННЯ ЗА СИСТЕМОЮ ЦИГУН
У Китаї існує оздоровча система цигун, виконання вправ якої спрямоване на пробудження внутрішньої життєвої сили ("ци"), її збереження і циркуляцію в організмі. Прибічники системи цигун вважають, що "ци" - це безперервний потік енергії, який поєднує функціонування різних тканин, органів і мозку людини в одне ціле. "Ци" також з'єднує людину з навколишнім середовищем. У даній системі налічується три складові частини, а саме: фактори регуляції розміщення тіла, дихання і психічного стану.
У системі цигун є кілька десятків типів дихання, які забезпечують різні види циркуляції життєвої енергії в організмі.
Розглянемо деякі з них.
І. Природне дихання. Це найпростіший тип дихання. Таке дихання повинно бути неглибоке, рівне, м'яке, довге. Багато людей вважає, що добре володіють природним диханням, проте вони помиляються, оскільки звичайно дихають утруднено. Причинами цього можуть бути неправильна поза або хода, незручний одяг, напруження в тілі.
Природне дихання можна використовувати не тільки під час виконання вправи, але й у щоденному житті, слідкуючи за праВИЛЬНОЮ ходою, позою і душевним настроєм.
II. Пряме черевне дихання.
Цей тип дихання здійснюється переважно за рахунок живота. Під час вдиху передня стінка (черевна стінка) живота випинається вперед, діафрагма при цьому опускається вниз. З'являється відчуття вакууму в легенях, збільшується об'єм повітря, що вдихається. Під час видиху живіт втягується, діафрагма підіймається, збільшуючи тиск повітря в легенях.
III. Зворотне черевне дихання. Даний тип дихання протилежний до попереднього. Черевне дихання характеризується втягуванням передньої черевної стінки всередину під час вдиху. М'язи живота при цьому злегка напружуються. Під час видиху передня черевна стінка випинається вперед, водночас опускається діафрагма. Це важливий тип дихання, необхідний для циркуляції "ци".
Розрізняють природне і глибоке черевне дихання.
Природне черевне дихання може бути як прямим, так і зворотним. Воно не передбачає концентрації уваги на циркуляції "ци" і використовується тоді, коли потрібно зануритись у стан спокою, розслабитись. Досвідчені знавці системи цигун переходять до основної частини заняття лише після короткого вступного циклу вправ природного черевного дихання.
Глибокого черевного дихання можна досягти внаслідок поступового поглиблення і вповільнення природного черевного дихання, а також дотримуючись таких двох принципів: "використовуючи волю, проводити "ци" через організм" і "викид сили", де це необхідно.
Вправи з прямим і зворотним черевним диханням не можна виконувати протягом 1-1,5 години після їжі.
IV. Дихання із затримкою. Під час цього типу дихання після вдиху або видиху затримки в диханні можуть тривати від однієї секунди до кількох хвилин. Це складний тип дихання, але ефективний. Люди, які оволоділи системою цигун, користуються диханням із затримкою під час медитації, а також виконуючи вправи з метою нормалізації обміну речовин.
V. Вдих через ніс, видих через ніс. Цей тип дихання може поєднуватись із прямим і зворотним черевним диханням. Рекомендується у разі захворювання дихальних шляхів. Видих через ніс також необхідний для періодичного зволоження слизової оболонки носа.
VI. Дихання малого і великого Небесного кругообігу. Цей комплексний тип дихання поєднується з якимось одним із попередніх видів дихання. Воно допомагає подумки зосередитися на проходженні "ци" по малому Небесному колу. Малий Небесний кругообіг - це циркуляція "ци" по колу: голова - тулуб, а великий Небесний кругообіг - це циркуляція "ци" по колу: голова - тулуб - ноги.
Такий тип дихання корисний у разі розладнання нервової системи, а також використовується для виконання статичних вправ цигун вищої складності.
VII. Латентне дихання. Даний тип дихання встановлюється сам собою після прямого або зворотного черевного дихання. Дихальні рухи поступово стають ниткоподібними, ледве розрізняються, складається враження, що людина зовсім перестала дихати. Під час такого дихання організм відпочиває найефективніше, тому воно корисне для відновлення фізичних сил інормалізації психічного стану. VIII. "Істинне дихання". Оволодіння цим типом дихання - мета всіх дихальних вправ "ци гун". У давні часи про "істинне дихання" говорили: "Коли припиняється звичайне дихання, починається істинне".
Японські вчені стверджують, що "істинне дихання" відповідає давньому "ембріональному диханню" за системою цигун, під час якого скорочуються, а потім начебто зовсім припиняються дихальні цикли.
Література:
1. Ермолаев О.Б., Сергиенко В.П. Основи трехфазного дьіхания. (Новое в жизни, науке, технике. Серия "Физкультура и спорт", №1). -М.: Знание, 1991. -С.93-189.
2. Кочеткова И.Н. Парадоксальная гимнастика Стрелъниковой. -М.: Советский спорт, 1989. - 32 с.
3. Кузнецова Т.Д., Левитский П.М., Язловецкий В. С. Дыхательные упражнения в физическом воспитании. - Киев: Здоровье, 1989. - 136 с.
4. Мослов А.А. Гимнастика цигун. (Новое в жизни, науке, технике. Серия "Физкультура для всех". №3). - М.: Знание, 1992.
5. Метод Бутейко: Опыт внедрения в медицинскую практику. Сборник / Сост. К.П.Бутейко. - Одесса: Титул, 1991. - 232 с.
6. Минву Ц., Хингуань С. Китайская терапия цигун.: перев. с англ.-М.: ЦТФ ВОС,1991.-156с.
7. Наука о дыхании индийских йогов (Репринтное воспроизведение издания Рамачарана. С.-Петербург, 1914г.). -М.: Совм. советско-австрийское предприятие Х.Г.С., 1990. - 90 с.
8. Стаменко П.Д. Таємниці китайської гімнастики цигун. (Сер. 5. "Вдумливим, допитливим, кмітливим" (ВДК), №4.). - Київ: Т-во "Знання УРСР", - 48 с.
Loading...

 
 

Цікаве