WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Надання першої допомоги при пораненнях (рани, кровотечі) - Реферат

Надання першої допомоги при пораненнях (рани, кровотечі) - Реферат


Реферат на тему:
Надання першої допомоги при пораненнях (рани, кровотечі)
Рани - це механічне ушкодження шкіри і слизових оболонок з порушенням цілісності тканин, що лежать глибше. Види ран: операційні (стерильні) та випадкові (інфіковані).
Є рани поверхневі (подряпини, садна), глибокі непроникні (з ушкодженням шкіри, м'язів, кісток) і проникні (що проникають у порожнину тіла - черепа, грудної клітки, суглоба тощо) без ушкодження і з ушкодженням внутрішніх органів. Залежно від того, чим нанесено рани, розрізняють: різані - рівні краї, широке зяяння, значна кровотеча, невелика травматизація тканин, швидке загоювання.
Колоті рани - вузький рановий канал, значна глибина, ушкодження порожнин, органів, судин, нервів, ускладнення нагноєнням і правцем.
Рвані й забиті рани - значні розриви тканин, невеликі кровотечі, змертвіння тканин, інфекційні ускладнення.
Розтрощені рани - розтрощення тканин, іноді відрив кінцівок та внутрішніх органів, тяжкий шок, велика крововтрата, інтоксикація, ускладнення анаеробною інфекцією і правцем.
Рубані рани - значний удар тканин, глибоке ушкодження кісток та внутрішніх органів.
Укушені рани, їх ускладнення гнильною інфекцією, загоювання повільне.
Отруєні рани як наслідок проникнення різних отруйних речовин (укусів змій, скорпіонів тощо).
Вогнепальні рани: кульові, осколкові, поранення дробом і сіллю; наскрізні, сліпі, дотичні рани. їх характеристика: значна травматизація й руйнування тканин, ушкодження судин, нервів, внутрішніх органів.
Основні ознаки ран: біль, зяяння, кровотеча, порушення функцій ушкодженої частини тіла. Ускладнення ран: гостра кровотеча, крововтрата, травматичний шок, ранова інфекція.
Ранова інфекція - це хворобливий процес, спричинений патогенними мікробами. Види ранової інфекції: гнійна, гнильна, анаеробна, специфічна, змішана. Шляхи проникнення мікробів у рани: зовнішній (контактний, краплинний, повітряно-пиловий, імплантаційний), з джерела інфекції до організму хворої людини. Місцеві ознаки вогнищевої гнильної інфекції: посилення пульсуючого болю, почервоніння, набряк рани, місцевий жар та гній у рані. Вогнищева гнійна інфекція: фурункул, абсцес, флегмона, бешиха, панарицій, лімфаденіт тощо.
Інфекція, занесена у рану в момент пошкодження, називається первинною інфекцією рани. Вторинна інфекція заноситься в рану при неправильних діях під час надання першої медичної допомоги.
З метою надання першої допомоги при пошкодженнях необхідно насамперед зупинити кровотечу, зробити туалет рани та накласти стерильну пов'язку для захисту рани від вторинної інфекції. Перед наданням першої допомоги рекомендується добре вимити руки. Не можна промивати рани жодною рідиною, оскільки при цьому інфекція з поверхні рани заноситься вглиб. Можна тільки обережно видалити бруд навколо рани, при чому це потрібно робити від країв рани до периферії, а не в напрямку рани, бо цим можна ще більше забруднити її. Ні в якому разі не можна досліджувати рану пальцем та видаляти з неї інородні тіла. Після туалету рани шкіру навколо рани для знешкодження мікроорганізмів змазують розчином йоду, а за його відсутністю - спиртом, горілкою, одеколоном. Не можна, щоб ці засоби потрапили в рану - це може викликати опік пошкоджених тканин і сповільнити подальше загоєння.
Приступаючи до перев'язки рани, не можна доторкатися руками до тієї поверхні стерильного бинта, котра лягатиме на рану. В усіх дитячих закладах в аптечці для надання першої допомоги обов'язково треба мати пакети стерильного бинта, стерильних серветок та індивідуальні пакети. При відсутності стерильного бинта користуються чистою серветкою, носовичком, попередньо пропрасованими.
Якщо після накладання пов'язка почне промокати, міняти її не слід, а потрібно лише зверху підбинтувати. Дитина під час накладання пов'язки повинна сидіти або лежати, щоб не впасти від можливого запаморочення. При великій рані або ураженні суглоба треба обов'язково шинувати кінцівку.
Бувають випадки, коли і породне тіло (палка, гілка, ніж і т. д. ), спричинивши ралу в ділянці грудної стінки або стінки живота, лишаються стирчати в ній. Таке інородне тіло ні в якому разі не можна самостійно видаляти, не чіпати його, а слід терміново доставити потерпілого в лікарню. У зв'язку з тим, що при великих розмірах ран їх обробляють у лікарні під наркозом, щоб запобігти блюванню, не можна годувати дитину після нещасного випадку.
Перша допомога при кровотечах. Кровотечею називають крововилив із ушкоджених судин у навколишнє середовище, тканини та органи або в яку-небудь порожнину тіла. Кровотечі бувають як наслідок змін судинної стінки при деяких захворювання (туберкульоз, запалення, пухлини, променева хвороба тощо). Травматичні кровотечі - наслідком прямої механічної травми органів і тканин (стихійні лиха, транспортні катастрофи, хірургічні втручання). Кровотеча обов'язкова при кожній рані. Ступінь і сила кровотечі залежить від калібру, кількості та виду поранених судин. Розрізняють артеріальну, венозну та капілярну кровотечі.
Артеріальна кровотеча буває при пошкодженні артерій. При цьому кров має яскраво-червоний колір (насичена киснем) і б'є з рани сильним неперервним струменем. При пораненні великої судини у потерпілого може бути відсутній пульс на пораненій кінцівці нижче місця пошкодження.
При венозній кровотечі кров витікає з рани темним неперервним струменем. Спосіб зупинки кровотечі залежить від її виду і сили.
Симптоми гострої крововтрати - швидке падіння артеріального тиску, пульсу, дихання, блідість шкіри, позіхання, задишка, спрага, непритомність, параліч дихального центру, серцевої діяльності. Повітряна емболія можлива внаслідок закупорки повітрям судин серця, легень, мозку. При наданні першої допомоги користуються методами тимчасової зупинки кровотечі. Для зупинення артеріальної кровотечі слід покласти джгути на кінцівку вище місця поранення. При цьому необхідно дотримуватись визначених правил: джгут накладати на м'яку підкладку (хустка, рушник і т. д. ), щоб не прищемити шкіру. Потім затягують його до тих пір, поки на периферійних артеріях пораненої кінцівки не припиниться пульс. Якщо джгут здавлює судини не достатньо, кровотеча продовжується. В тому випадку, коли джгут у потрібну хвилину відсутній, треба зробити закрутку: під пасок, пояс, скручену хустку підсовують один кінець палички і закручують її до тих пір, поки не зупиниться кровотеча, другий кінець її прив'язують до кінцівки, щоб закрутка не послабилась. Слід пам'ятати, що з накладанням джгута зупиняється доступ крові до ураженої кінцівки. Щоб запобігти її омертвінню, в такому стані потерпілого можна тримати не більше 1,5-2 годин. Саме тому при направленні хворого в лікарню необхідно вказати точний час накладання джгута.
Іноді до виготовлення джгута артеріальну кровотечу зупиняють притисканням великого пальця до місця, де артерія розташована поряд з кісткою, до якої її можна притиснути. При кровотечі з рани пошкодженої ноги артерію притискують в області паху, руки - на внутрішній поверхні середньої третини плеча. До цього методу вдаються і в тому випадку, якщо джгут накладено на кінцівку більш ніж на 2 години: притиснувши артерію до вказаного місця, джгут послаблюють, надаючи цим можливість надходженню крові до кінцівки допоміжними судинами.
Зупинку венозної і капілярної кровотеч роблять таким чином: поранену кінцівку піднімають вгору. При цьому вени спустошуються і кровотеча може зупинитися; накладають тугу пов'язку із стерильної марлі або бинта і міцно прибинтовують.
Кровотеча з носа буває при забиттях обличчя і носа, а також при деяких захворюваннях. Ступінь кровотечі при цьому може бути різним: від короткочасної, з втратою декількох крапель, до довготривалої та інтенсивної.
При кровотечі з носа дитину треба заспокоїти, розстебнути всі комірці, пасок, посадити із злегка закинутою назад головою і притиснути крила носа пальцями. Якщо це не допоможе, можна носові ходи закласти тампонами з вати, змоченими розчином перекису водню, а на перенісся покласти холодний компрес або шматочок льоду, снігу, загорнувши в непромокаючу тканину. Після зупинення кровотечі треба прослідкувати за тим, щоб дитина протягом години не "шморгала" носом, оскільки при цьому згустки крові, що закупорюють судини, можуть відірватися і кровотеча відновиться. Якщо всі вище вказані заходи кровотечі не зупинять, дитину відвозять у медичний заклад.
Loading...

 
 

Цікаве