WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → 1. Вплив радіації на людину. 2.Осередок біологічного ураження, правила поведінки в осередку бактеріалогічного ураження. - Контрольна робота

1. Вплив радіації на людину. 2.Осередок біологічного ураження, правила поведінки в осередку бактеріалогічного ураження. - Контрольна робота

випромінювання і радіоактивного розпаду. Це зумовлено такими факто-рами: по-перше, надзвичайно швидким розвитком застосування відкритих випромінювань в науці та на практиці, і, по-друге, виявленням негативного впливу випромінювання на організм.
Заходи радіаційної безпеки використовуються на підприємствах і, як правило, потребують проведення цілого комплексу різноманітних захисних заходів, що залежать від конкретних умов роботи з джерелами іонізуючих випромінювань і, передусім, від типу джерела випромінювання.
* Закритими називаються будь-які джерела іонізуючого випромі-нювання, устрій яких виключає проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище при передбачених умовах їхньої експлуатації і зносу.
Це - гамма-установки різноманітного призначення; нейтронні, бета-і гамма-випромінювачі; рентгенівські апарати і прискорювачі заряджених часток. При роботі з закритими джерелами іонізуючого випромінювання персонал може зазнавати тільки зовнішнього опромінення.
Захисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної безпеки при застосуванні закритих джерел, основані на знанні законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною. Головні з них такі:
> доза зовнішнього опромінення пропорційна інтенсивності випромінювання і часу впливу;
> інтенсивність випромінювання від точкового джерела пропорційна кількості квантів або часток, що виникають у ньому за одиницю часу, і обернено Пропорційна квадрату відстані;
> інтенсивність випромінювання може бути зменшена за допомогою
екранів.
З цих закономірностей випливають основні принципи забезпечення радіаційної безпеки:
1) зменшення потужності джерел до мінімальних розмірів ("захист кількістю");
2) скорочення часу роботи з джерелом ("захист часом");
3) збільшення відстані від джерел до людей ("захист відстанню");
4) екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання ("захист екраном").
Найкращими для захисту від рентгенівського і гамма-випромінювання є свинець і уран. Проте, з огляду на високу вартість свинцю й урану, Можуть застосовуватися екрани з більш легких матеріалів - просвинцьованого скла, заліза, бетону, залізобетону і навіть води. У цьому випадку, природно, еквівалентна товща екрану значно збільшується.
Для захисту від бета-потоків доцільно застосовувати екрани, які ви-готовлені з матеріалів з малим атомним числом. У цьому випадку вихід гальмівного випромінювання невеликий. Звичайно як екрани для захисту від бета-випромінювань використовують органічне скло, пластмасу, алюміній.
Відкритими називаються такі джерела іонізуючого випромінювання, при використанні яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
При Цьому може відбуватися не тільки зовнішнє, але і додаткове внутрішнє опромінення персоналу. Це може відбутися при надходженні радіоактивних ізотопів у навколишнє робоче середовище у вигляді газів, аерозолів, а також твердих і рідких радіоактивних відходів: Джерелами аерозолів можуть бути не тільки виконувані виробничі операції, але і забруднені радіоактивними речовинами робочі поверхні, спецодяг і взуття.
Основні принципи захисту:
> використання принципів захисту, що застосовуються при роботі з джерелами випромінювання у закритому виді;
> герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;
> заходи планувального характеру;
> застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, викори-стання спеціальних захисних матеріалів;
> використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки персоналу;
> дотримання правил особистої гігієни;
> очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних конструкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту;
> використання радіопротекторів (біологічний захист).
Радіоактивне забруднення спецодягу, засобів індивідуального захисту та шкіри персоналу не повинно перевищувати припустимих рівнів, передбачених Нормами радіаційної безпеки НРБУ-97.
У випадку забруднення радіоактивними речовинами особистий одяг і взуття повинні пройти дезактивацію під контролем служби радіаційної безпеки, а у випадку неможливості дезактивації їх слід захоронити як радіоактивні відходи.
Рентгенорадіологічні процедури належать до найбільш ефективних методів діагностики захворювань людини. Це визначає подальше зростання застосування рентгене- і радіологічних процедур або використання їх у ширших масштабах. Проте інтереси безпеки пацієнтів зобов'язують прагнути до максимально можливого зниження рівнів опромінення, оскільки вплив іонізуючого випромінювання в будь-якій дозі поєднаний з додатковим, відмінним від нуля ризиком виникнення віддалених ,стохастичних ефектів. У даний час з метою зниження індивідуальних і колективних доз опромінення населення за рахунок діагностики широко застосовуються організаційні і технічні заходи:
o як виняток необгрунтовані (тобто без доведень) дослідження;
o зміна структури досліджень на користь тих, що дають менше дозове навантаження;
o впровадження нової апаратури, оснащеної сучасною електронною технікою посиленого візуального зображення;
o застосування екранів для захисту ділянок тіла, що підлягають дос-лідженню, тощо.
Ці заходи, проте, не вичерпують проблеми забезпечення максимальної безпеки пацієнтів і оптимального використання цих діагностичних методів. Система забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів може бути повною й ефективною, якщо вона буде доповнена гігієнічнимирегламентами припустимих доз опромінення.
2.Осередок біологічного ураження, правила поведінки в осередку бактеріалогічного ураження
1. Осередок біологічного ураження
Унаслідок застосування ворогом біологічної зброї утворюється зона біологічного ураження. Зоною біологічного ураження називається територія, що потрапила під дію біологічної зброї, і територія, на яку поширюється біологічна рецентура (переносників інфекції).
На території де після застосування біологічної зброї виникли масові зараження людей та тварин, називається осередком біологічного ураження.
Для попередження поширення інфекції захворювання в осередку біологічного ураження встановлюється карантин. Карантин вводиться тоді, коли встановлено факт застосування біологічної зброї. Карантинний режим передбачає повну ізоляцію осередка ураження від оточуючого населення. На зовнішній межі зони карантину встановлюється охорона, організовується комендатська служба. Забороняється вихід людей, виведення тварин та винос майна за межі зони карантину. Прдукти харчування, питна вода та предмети широкого вжитку постачаються. Припиняється робота усіх підприємств та закладів, крім тих, що мають особливе значення для народного господарства (робітники та службовці переходять на казармене становище.
Строк карантину й обсервації встановлюється залежно від інкубаційного періоду захворювання, з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.
2.Правила поведінки в осередку бактеріологічного ураження.
? Одягнути ватно-марлеву пов"язку. Обов"язково проводити щоденне вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів. Сміття спалювати;
? Суворо дотримуватись правил особистої і громадської гігєни. Ретельно мити руки з милом. Воду використовувати з перевірених джерел і пити тільки кип"ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обливати окропом;
? Доглядаючи хворого одягнути халат, хустинку і ватно-марлеву пов"язку. Робітників, які захворіли інфекційним захворюванням, необхідно ізолювати. У приміщенні, де перебуває хворий, двічі на день робити вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих заобів;
? Людям, які спілкуються з хворим, категоричного забороняється виходити з квартири та спілкуватись з іншими;
? У разі госпіталізації хворого зробити у квартирі дезінфекцію, постільну білизну і посуд кип"ятити протягом 15 хвилин у 2% розчині соди і замочити на 2 години у 2% розчині дезінфікуючого засобу. Згодом посуд помити гарячою водою, білизну випрасувати, кімнату провірити.
Використана література:
" Безпека життєдіяльності. Підручник. - К., 2000.
" Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник.-"Знання"К.,2002
Loading...

 
 

Цікаве