WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Алкоголізм - проблема, яку варто вирішити - Реферат

Алкоголізм - проблема, яку варто вирішити - Реферат


Реферат на тему
Алкоголізм - проблема, яку варто вирішити
ПЛАН
1. Що таке алкоголізм.
2. Фази розвитку хвороби.
3. Як позбавитися алкоголізму.
?
Усі знають, що бути алкоголіком, курцем, наркоманом, токсикоманом дуже шкідливо. Але чимало людей вживають алкоголь і не можуть позба-витися від цієї шкідливої звички. Та ні, не звички - хвороби!
Якщо провести широке опитування і запитати пересічних громадян, чи вживають вони алкоголь, то близько 90% людей скажуть, що, на їх думку, не шкодить іноді випити пива, вина або чогось міцнішого. Алкоголь, на їхню думку, створює приємний настрій, знімає психічне напруження, приносить полегшення, забуття. Це поширена точка зору.
Проте мало хто усвідомлює, що всі ті, кого алкоголь звів з доброго шляху, спочатку теж дотримувалися таких поглядів.
За ставленням до алкогольних напоїв людей можна розділити на чотири групи: непитущі, питущі, п'яниці та алкоголіки.
Непитущими можна вважати людей, які не вживають будь-яких алкогольних напоїв, принаймні протягом трьох років.
Група питущих включає точно невизначений процент чоловіків і жінок після вісімнадцяти років. Ці люди іноді випивають кухоль пива чи келишок вина або добавляють у чай чарку коньяку чи рому. Але оскільки така людина споживає не більше десяти грамів алкоголю, який здорова печінка може розкласти протягом години, алкоголь не впливає на її вищу нервову діяльність.
Чимало членів групи питущих періодично, а далі й остаточно, потрапляють до групи п'яниць. У той час, коли питущі просто вживають алкоголь, п'яниці п'ють, щоб досягти алкогольної ейфорії.
Чим частіше принагідний п'яниця шукає алкогольного сп'яніння, тим швидше він може стати хронічним п'яницею, для якого характерне те, що ал-коголь у його крові перевищує проміле частіше, ніж чотири рази на рік.
Про шкідливість алкоголю свідчить те, як поводять себе водії у стані сп'яніння. Вони становлять небезпеку для інших і для самого себе, оскільки не мають адекватних реакцій і не здатні уникати можливих дорожньо-тран-спортних пригод. При вмісті у крові водія 0,3-0,9 проміле алкоголю ймовір-ність аварії у сім разів вища, ніж коли водій тверезий, при вмісті від 1,0 до 1,4 проміле - у 31 раз, а при вмісті понад 1,5 проміле - у 128 разів вища.
Часте вживання алкоголю призводить до змін у тканині слизової обо-лонки шлунка і кишечнику, до зміни складу шлункового соку. Розлад трав-лення спричиняє до зміни, а потім й втрати смаку, до запорів або проносів і часто закінчується виразковою хворобою. Тяжкі хвороби вражають печінку. Цироз печінки трапляється у чоловіків втричі частіше, ніж у жінок, і це можна пояснити як наслідок надмірного вживання алкоголю.
Під впливом великої кількості рідини у любителів пива і вина наступає гіпертрофія серця. П'яниці часто задихаються, вони не здатні на такі фізичні зусилля, як раніше.
Найчутливіша до впливу алкоголю нервова система. Проте визначити шкоду, якої завдає алкоголь, тут складніше, ніж в інших органах. До ознак порушення нервової діяльності належить тремтіння кінцівок, нічні потіння, безсоння, загальна подразливість, слабість, млявість.
Ще однією ознакою є так звані провали пам'яті, коли п'яниця не може пригадати, що було під час його сп'яніння. Ослаблення пам'яті у наступних стадіях алкоголізму переходить у запалення нервів, у наслідок чого можуть терпнути окремі частини тіла, відчуватися судома в литках, біль або втрат чутливості. Воля алкоголіка дедалі слабшає, його духовне життя стає примітивним, він втрачає такт у поводженні. Це тягне за собою ускладнення усього життя - розрив шлюбу, труднощі у роботі, часту її зміну, конфлікти із законом тощо.
Лікарі-наркологи виділяють чотири фази розвитку алкоголізму.
І фаза. - Алкоголь править за наркотик, уживаний п'яницею для того, щоб приглушити неприємний психічний стан, у якому він опинився, підняти настрій і стати ближчим до людей, а точніше - до товаришів по чарці. Він п'є все частіше і щодалі - то більше. Поки що можна говорити про алкогольну субінтоксикацію ("людина напідпитку").
ІІ фаза. - Спочатку поодинокі, але чим далі, тим частіші випадки сп'яніння. Алкоголь п'ється швидше, менш концентрований напій часто заміняється міцнішим. У цій фазі "провали пам'яті" поки що виняток.
ІІІ фаза. - Характеризується "провалами пам'яті". Якщо раніше ал-коголь займав місце десь на периферії інтересів, то тепер він усе більш і більш стає центром уваги п'яниці. Під тиском життєвих обставин п'яниця намагається на довший чи коротший час відмовитися від алкоголю і вважає це доказом своєї сили волі, але щораз знову починає пити. У цій фазі на-ступає останній перелом - ослаблюється або зовсім втрачається контроль над випитим. Для алкоголіка часом легше зовсім відмовитися від спиртного, ніж пити з мірою: цього він вже не зможе ніколи. Цим алкоголік відрізняється від п'яниці. Буває, що довгі роки алкоголік прагне досягти цього. Практика доводить, що минає 5-10 років, доки пацієнт змириться зі своєю поразкою і визнає, що єдиний шлях розв'язати проблему - це взагалі кинути пити. Проте лише в окремих випадках людина доходить до цього сама. Здебільшого вона потребує допомоги - амбулаторного або стаціонарного лікування.
IV фаза. - Характеризується спадом опірності до алкоголю. Алкоголік п'яніє значно швидше. Сп'яніння часом триває кілька днів. Нерідко випивка починається з самого ранку. Потім уже з'являються ознаки алкогольних психозів, як, наприклад, біла гарячка тощо. Без алкоголю вже не можна жити, але й з ним також.
Єдиний спосіб допомогти людині подолати алкоголізм - привести її до спеціаліста до наркологічної консультації чи лікарні. І чим скоріше, тим краще. На роботі в алкоголіка починаються проблеми, страждає родина, Діти. Жінка часом не зважується признатися, що її чоловік алкоголік. Та алкоголік уже не здатен сам вийти із зачарованого кола. Лише лікування може допомогти. Єдиний ефективний рецепт для пацієнта-алкоголіка - це повна і тривала відмова від спиртного. Отже, лікування ніколи не може навчити такого пацієнта пити в міру. Найменша доза алкоголю веде його знову до алкоголізму. Алкоголізм це дійсно хвороба, і пацієнт мусить признатися сам собі, що він хвора людина, і тому зобов'язаний виконувати певні лікарські рекомендації. Як хворий на цукровий діабет повинен дотримуватися дієти без жодної грудочки цукру, так і алкоголік має свою дієту - без жодної краплі спиртного.
Алкоголізм має негативний вплив на потомство. Діти алкоголіків мають небезпеку самим стати алкоголіками. Вірогідність цього в десять разів більша ніж у дітей неалкоголіків. Практика свідчить: мало лікувати самого алкоголіка - треба звернути увагу на всю його сім'ю, і перш за все на дітей. Якщо лікування пройде успішно, в сім'ю повернеться спокійна обстановка, турбота про дітей, такі необхідні для їхнього нормального розвитку.
Отже, це не жорстоко, але слід зробити такий висновок: якщо дівчина стоїть перед проблемою, чивиходити їй заміж за чоловіка, що стає залежним від алкоголю, то краще їй цього не робити - життя піде шкереберть. Крім того, слід зазначити, що алкоголь для молодого організму більш небезпечні отрута, ніж для вже сформованого. Особливо алкогольні напої шкідливі для дівчат, майбутніх матерів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Бібліотечка журнала "Однокласник"// № 9, 1991.
2. Гнатюк О., Гнатюк М. Основи безпеки життєдіяльності. - Харків: "Скорпіон", 2001.
3. Желібо Є., Заверуха Н., Зацарний В. Безпека життєдіяльності. - К; Каравела; Львів: Новий світ-2000, 2001.
4. Кирич Н. Безпека життя й охорона праці. - К.: Охорона праці, 2000.
5. Конституція України. - К.: Преса України, 1997.
6. Коростелев Н. От "А" до "Я". - М.: Медицина, 1987.
7. Маркова Л., Процюк С. Шкільний довідник з основ безпеки життєді-яльності.
8. О. Савчук та ін. Основи безпеки життєдіяльності. - Запоріжжя Просвіта, 2003.
9. Правила дорожнього руху. - К.: А.С.К., 1998.
10. Психология конфликта. - СПб: "Питер", 2000.
11. Томан Іржі. Як удосконалювати самого себе. - К.: Політвидав України 1984.
12. Квасниця В. М., Павлишин В. І., Матковський О. І. Природні кристали України.
13. Алтунін А. Т. Формування громадянської оборони в боротьбі зі стихій ними лихами. - М.: 1980. 14. Это должен знать й уметь каждый. - М.: 1984.
Loading...

 
 

Цікаве