WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Хімічні та фізичні небезпечні виробничі фактори - Реферат

Хімічні та фізичні небезпечні виробничі фактори - Реферат

допустимих викидах (ГДВ), гранично допустимих екологічних навантаженнях (ГДЕН), максимально допустимому рівні (МДР), тимчасово погоджених викидах (ТПВ) та орієнтовно безпечних рівнях впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах.
Мета нормативів якості - забезпечити науково обґрунтоване поєднання екологічних і економічних інтересів як основи суспільного прогресу. Це свого роду вимушений компроміс, що дозволяє розвивати господарство, охороняти життя і благополуччя людини. В основі нормативів якості лежать три показники: медичний, технологічний, науково-технічний.
Медичний показник установлює граничний рівень загрози здоров'ю людини.
Технологічний показник оцінює рівень встановлених меж техногенного впливу на людину і середовище існування.
Науково-технічний показник оцінює можливість науково-технічних засобів контролювати дотримання меж впливу за всіма необхідними характеристиками.
Гранично допустимі концентрації (ГДК) належать до показників якості навколишнього середовища стосовно здоров'я людини. ГДК змісту шкідливих речовин, а також шкідливих мікроорганізмів та інших біологічних речовин належать до нормативів санітарно-гігієнічного характеру.
Цей вид нормування охоплює не тільки екологічну, але й виробничу, житлово-побутову сфери життя людини.
Вперше ГДК були введені в 1939 році для питної води. До 1991 року кількість таких норм ГДК для водяних об'єктів господарсько-питного і культурно-побутового призначення досягла 1925. ГДК щодо атмосфери вперше були введені в 1951 році для 10 шкідливих речовин. До 1991 року їх було вже 479. ГДК у ґрунті стали вводитися з 1980 року. У 1991 році вони досягли 109.
Гранично допустима концентрація (ГДК) (норматив) - кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або взаємодії за певний проміжок часу не впливає на здоров'я людини і не викликає небажаних наслідків у майбутніх поколінь.
Гранично допустимі концентрації встановлюються головними санітарними інспекціями у законодавчому порядку або рекомендуються відповідними установами, комісіями на основі результатів комплексних наукових досліджень, лабораторних експериментів, а також відомостей, одержаних під час і після різних аварій на виробництвах, воєнних дій, природних катастроф з використанням тривалих медичних обстежень людей на шкідливих виробництвах (хімічні виробництва, АЕС, шахти, кар'єри, ливарні цехи).
Для визначення максимальної разової ГДК використовуються високочутливі тести, за допомогою яких виявляють мінімальні впливи забруднювачів на здоров'я людини у разі короткочасних контактів (виміри біопотенціалів головного мозку, реакція ока тощо).
Під час визначення тривалих впливів забруднювачів (токсикантів) проводять експерименти на тваринах, використовують дані спостережень під час епідемій, аварій, додаючи до певного порогового впливу коефіцієнт запасу, що знижує дію ще в кілька разів.
Ще у СРСР головною санітарною інспекцією МОЗ СРСР були встановлені 2 норми ГДК, якими користуються і нині:
1) максимально разова ГДК, яка викликає рефлекторні реакції (запах, тепло, світло тощо) внаслідок 20 хв. дії на людину;
2) середньодобова ГДК, яка не має шкідливого впливу на людину у разі тривалої дії.
Доки існують шкідливі види антропогенної діяльності, для обмеження їх впливу на природне середовище ми мусимо нормувати кількість шкідливих речовин, що викидаються в повітря, грунт, води всіма типами забруднювачів, постійно контролювати викиди різного типу об'єктів, прогнозуючи стан довкілля та приймаючи відповідні санкції і рішення щодо порушників законів про охорону природи.
В Україні стан довкілля контролюється кількома відомствами. Основний контроль здійснюють Міністерство охорони здоров'я та природи, санітарно-епідеміологічні служби, республіканська гідрометеослужба та її відділи в районах та областях.
Допоміжний екоконтроль здійснюється службами міністерств комунального господарства, рибнагляду, геології, товариства охорони природи, "зеленими службами" Управління екологічного моніторингу Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
В основу нормування всіх забруднювачів у нормативах різних країн покладено визначення ГДК у різних середовищах. За основу приймають найнижчий рівень забруднення, що ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах (див. табл.).
Слід зазначити, що ГДК забруднювачів у нормативах різних країн часто різняться, хоча й незначно.
Нормативи ГДК у нашій країні єдині і обов'язкові для усіх підприємств і структур, незалежно від форм власності й підпорядкованості.
Під час визначення ГДК враховують не лише ступінь впливу на здоров'я людини, але і їх дію на диких та свійських тварин, рослини, гриби, мікроорганізми й природні угруповання в цілому.
Таблиця
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
в атмосфері населених пунктів
Речовина ГДК (максимальна) разова, мг/м3 ГДК середньодобова, мг/м3
Нітробензол 0,008 0,008
Оксид сірки SO3 0,5 0,05
Сірководень H2S 0,008 0,008
Чадний газ CO 3,0 1,0
Аміак NH3 0,2 0,004
Оксиди азоту - 0,04
Пил нетоксичний 0,5 0,15
Кіптява (сажа) 0,15 0,05
Сірчана кислота(пари) 0,3 0,1
Фтороводень (пари) 0,02 0,005
Пари свинцю, ртуті - 0,0003
Хлороформ CHCl3 - 0,03
Хлор Cl2 0,1 0,03
Оцтова кислота CH3COOH (пари) 0,2 0,06
Ацетон 0,35 0,35
Таблиця
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у питних водах
Речовина ГДК (максимальна) разова, мг/л ГДК середньодобова, мг/м3
Кадмій 0,001
Кобальт, манган, вісмут, барій 0,1
Бензол , бор 0,5
Діоксин 5*10-10 Норми країн Західної Європи, в 700 тис. разів перевищують українські
Діоксин 3,5*10-5 ГОСТ 4630-88
Нітрати (за -NO3) 45,0
Нітрити (за -NO2) 3,3
Срібло 0,005
Ртуть 0,0005
Свинець 0,03
Стронцій (стабільний) 7,0
Бензин, гас, цинк, кобальт, залізо 0,1
Хром, нікель, мідь, молібден, вольфрам 0,01
Таблиця
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах
(ГОСТ 3034-84, 3210-85, 42-128-4433-87)
Речовина ДК, мг/кг Речовина ГДК, мг/кг
Бензпірен 0,02 Бромофос, метилспірал 0,4
Свинець Pb 20,0 Сірководень H2S, поліхлорпілен 0,5
Хром шестивалентний Cr+6 0,05 Фтор F2 10,0
Ртуть 2,1 Хлорофос 0,5
Бензол C6H6, толуол C6H5CH3 0,3 Карбофос 2,0
Нітрати 130,0 Хлорамін 2,0
Мідь Cu 3,0 Метафос 0,1
Нікель Ni 4,0 Гексахлоран 1,0
Цинк Zn 23,0 Бромофос, метилстирал 0,4
Манган Mn 1 500,0 Гетерофос 0,005
Ванадій V 150,0 Атразин 0,01
Кобальт Co 5,0 Сірка S 160,0
Кадмій Cd, 1,0 Кадмій Cd 1,0
Результати найновіших досліджень свідчать, що нижніх безпечних меж впливів канцерогенів та іонізуючої радіації не існує. Будь-які дози, що перевищують звичайний природний фон, є шкідливими.
За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів їх сумарна концентрація не повинна перевищувати 1.
Приблизний розрахунок:
С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + С / ГДК = 1,
де С1, С2, …, С - фактичні концентрації забруднювачів, мг/м3;
ГДК1, ГДК2, …, ГДК - ГДК забруднювачів, мг/м3.
Дуже шкідливою є сумарна дія таких полютантів, як сірчаний газ, діоксид азоту, фенол, аерозолі, сірчана H2SO4 та фтористоводнева НF кислоти.
Якщо сумарна концентрація забруднювачів більша за 1, то кажуть, що санітарний стан не відповідає нормативним вимогам.
Для різних середовищ ГДК одних і тих самих токсикантів різняться.
Під час визначення ГДК речовин природних вод поділяються на:
- ГДК вод господарсько-питного призначення;
- ГДК вод рибного господарства (тут ГДК тих самих речовин мають різне значення).
У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару. Речовини не повинні шкідливо впливати на якість продукції,
Loading...

 
 

Цікаве