WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → ППЗ автотранспортного горіння легкових автомобілів - Курсова робота

ППЗ автотранспортного горіння легкових автомобілів - Курсова робота

ПУЕ - П-ІІа (п.7.4.5.).
Характерними ознаками пожежі буде: значне димоутворення та швидке підвищення температури.
3. Вибір типу установки пожежегасіння.
Тип установки пожежегасіння визначається видом вогнегасної речовини, методом гасіння та збуджувальною системою.
З урахуванням сумісності властивостей вогнегасної речовини та матеріалу, що підлягає гасінню, аналізу пожежної небезпеки, технологічного процесу, мікроклімату приміщення, його конструктивних, об'ємно-планувальних рішень, економічних міркувань, а також рекомендацій [4] пожежу в приміщенні для ремонту трансформаторів пропоную гасити піною низької кратності. В якості піноутворювача пропоную використовувати ПУ марки П0-6К (основний компонент - натрієві солі сульфокислот, які отримуються при нейтралізації кислого гудронну, призначення - загальне, концентрація в розчині - 6%) - додаток 3, таблиця 3.1. [3]
Вибір методу гасіння та збуджувальної системи здійснюємо з урахуванням припустимого часу розвитку пожежі, прийнятого вогнегасного засобу, мікроклімату та архітектурно-планувальних рішень захищаємого приміщення. Вирішальний вплив на вибір методу гасіння і збуджувальної системи є гранично припустимий час розвитку пожежі, що визначається як час від початку виникнення пожежі до моменту досягнення найбільш небезпечних факторів пожежі критичного значення.
При пожежі в приміщенні для ремонту трансформаторів гранично допустимий час розвитку пожежі визначається тим моментом який скоріше наступить: чи моментом охоплення пожежею всієї площі приміщення, чи моментом досягнення середньо об'ємної температури у приміщенні, значенням температури самоспалаху мастильних матеріалів, які використовуються в технологічному процесі.
а) Визначення залежності площі пожежі в приміщенні від часу.
Вихідні дані:
Довжина "А" - 35 м.;
Ширина "В" - 17 м.;
Висота "h" - 6 м.;
Площа розливу ЛЗР - до 10 м2.
Стіни з межею розповсюдження вогню (см) - 25.
Координати місця виникнення пожежі X - 0; Y - 0.
Виходячи з місця виникнення пожежі її форми, площа пожежі визначається:
при до 3 хв. за формулою:
- Справочник руководителя тушения пожара [5]
де - лінійна швидкість розвитку пожежі, м/с
- час розвитку пожежі, хв.
В залежності від пожежного навантаження матеріалів по табл. [5], стор. 22, вибираємо лінійну швидкість розвитку пожежі -
Для часу більше 10 хв. розвитку пожежі, площа визначається за формулою:
м2
а) Визначення залежності середньо об'ємної температури в приміщенні де виникла пожежа від часу.
Зміна середньо об'ємної температури в приміщенні на стадії розвинутої пожежі характеризується стандартною кривою "температура-час", яка описується рівнянням [7].
де: - середньо об'ємна температура в приміщенні при "стандартній" пожежі в с;
- тривалість пожежі в хв.
Але при горінні легкозаймистих матеріалів характер зміни середньо об'ємної температури буде відрізнятись від умов які характеризують стандартну пожежу.
Необхідно враховувати:
.
де: - температура при фактичній пожежі;
- температура при стандартній пожежі.
Виходячи з завдання, а також [5], .
Таким чином температура в приміщенні знаходиться по формулі [7]:
Значення коефіцієнта К для умов коли хв. визначається:
де: - питома теплота пожежі в Мкал/м2год.
- площа пожежі в м2.
- об'єм приміщення в м3.
Знаходимо значення К при хв. при: Мкал/м2год. [7], .
При
При
Отримані дані підставляємо в формулу
З малюнка визначаємо, що визначаючим фактором розвитку пожежі є залежність середньо об'ємної температури в приміщенні від часу її розвитку.
Виходячи з визначеного пропоную обладнати приміщення для ремонту трансформатору спринклерною установкою пінного пожежегасіння.
Перевірка можливості застосування спринклерної установки пінного пожежегасіння.
4. Гідравлічний розрахунок АУП.
Гідравлічний розрахунок виконуємо в відповідності до вимог СНиП 2.04.09-84 [6], а також рекомендації [3].
Нормативні дані для розрахунку:
" Група приміщення -2, додаток 2 [6];
" Інтенсивність зрошення л/кв. м. с, табл.1 [6];
" Площа захищаєма одним зрошувачем кв. м. табл.1 [6];
" Розрахункова площа кв. м. табл.1 [6];
" Відстань між зрошувачами м. табл.1 [6];
" Розрахунковий час роботи хв.п.14, додаток 6 [6];
а) Вибір зрошувача.
л/с
де: І інтенсивність зрошення розчином піноутворювача, л/с;
F площа захищаєма одним зрошувачем, кв. м.
л/с
Підбираємо зрошувач з відповідними витратами, виходячи з даних табл.2, додаток 6 [6] за формулою:
л/с
де: К - коефіцієнт витрат через зрошувач;
Н - мінімальний вільний напір перед зрошувачем, м.
Приймаємо зрошувач типу ОПСР з діаметром вихідного отвору .
Уточнюємо значення напору у "диктуючого" зрошувача:
В зв'язку з тим, що Н менше табличного додат. 6, табл.2 [6], в подальшому розрахунку приймаємо м. (що відповідає нормативному).
6) Розміщення зрошувачів.
Зрошувачі типу ОПСР розміщуємо на плані приміщення з врахуванням вимог п..п. 2, 13, 2.17-2.20, 2.34. [6].
Відстань між зрошувачами:
Приймаємо відстань між зрошувачами 3.0 м.
На плані приміщення намічаємо трасу живильних і розподільчих трубопроводів, а також розміщуємо зрошувачі дотримуючись вимог п.п. 2.28-2.41 [6];
в) Розрахунок мережі.
- Діаметр трубопроводу на ділянці "1-2" знаходимо по формулі:
де: -витрати розчину піноутворювача на розрахунковій ділянці;
м/с - швидкість руху рідини в трубопроводі.
По ГОСТу "Труби стальні електросварні" (табл.3, додат. 6 [6]) приймаємо трубу з внутрішнім діаметром і
де: - питома характеристика тертя трубопроводу .
- Втрати напору на ділянці "1-2"
- Напір у другого зрошувача.
В подальшому розрахунку окремі записи спрощуємо.
- Витрати розчину з другого зрошувача.
- Витрати розчину на ділянці "2-3"
В зв'язку з тим, що галузі рядка симетричні, тобто:
Перший рядок характеризується наступними показниками:
- Характеристика першого рядка.
Як видно з розрахункової схеми, всі рядки конструктивно однакові. Відповідно і їх характеристики також рівні. Подальший розрахунок симетричної тупикової мережі виконуємометодом послідовних наближень від точки "А" до стояка вузла управління при умові одночасної роботи 30 зрошувачів ОПСР-10 ( кв. м.) [6].
-Діаметр трубопроводу на дільниці "А-Б"
Приймаємо трубопровід з
-Напір у вузловій точці "Б".
-Витрати розчину з другого рядка:
-Витрати розчину на ділянці "Б-В":
.
Приймаємо трубопровід з .,
- Напір у вузловій точці "В".
-Витрати розчину з третього рядка
- Витрати розчину на ділянці "В-Г"
- Діаметр трубопроводу на дільниці "В-Г".
Приймаємо трубопровід з
- Напір у вузловій точці "Г".
- Витрати розчину з четвертого рядка
- Діаметр трубопроводу на дільниці "Г-Д"
Приймаємо трубопровід з
- Напір у вузловій точці "Д".
- Витрати розчину з п'ятого рядка
- Витрати розчину на ділянці "Д-Е"
- Діаметр трубопроводу на дільниці "Д-Е"
Приймаємо трубопровід з мм,
- Напір у вузловій точці "Ж".
- Необхідний напір у водоживлювача
де Нg=15 м. - напір у першого (диктуючого) зрошувача;
1,2 - коефіцієнт враховуючий місцеві втрати напору мережі;
- сумарні лінійні втрати в розподільчих трубопроводах;
- втрати напору в вузлі управління;
z - різниця відміток "диктуючого" зрошувача і вісі насоса.
- Сумарні лінійні втрати напору в мережі.
де: hл - лінійні втрати в розподільчих трубопроводах, м.
hСТ - втрати напору
Loading...

 
 

Цікаве