WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження - Реферат

Організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження - Реферат

ядухи. Вже при незначних концентраціях відчувається солодкувато-приторний запах прілого сіна (гнилі) і неприємний присмак у роті, подразнення слизових оболонок очей, кашель, утруднення дихання, тиск за грудиною, почуття теплості і тиску впідложечній області, нудота, іноді блювота.
Після закінчення контакту людини з ОР усі зазначені вище симптоми слабшають або зовсім зникають, постраждалий почуває себе цілком задовільно. Наступає період прихованої дії (гаданого добробуту) від декількох хвилин при важкому ступені ураження, до 5-6 годин і навіть 2-3 днів - при легкому ступені ураження. Людина може рухатися, а цього їй ні в якому разі не можна робити. Треба виносити постраждалих тільки на ношах, хоча вони і можуть пересуватися самостійно.
Перша медична допомога.
(при ураженні хлором і фосгеном):
" негайно припинити надходження газу в організм: протигаз із спеціальною коробкою марки "У" або "М" і видалення (винос, вивіз) із зараженої атмосфери;
" звільнити грудну клітину, шию;
" дати кисень, штучне дихання при необхідності;
" слизові оболонки і шкіру промивати 2% розчином соди 15 хв.;
" в очі - краплі альбуциду;
" спокій, зігрівання, вдихання парів нашатирного спирту;
" всередину: кодеїн, сечогінне - лазекс тощо.
Надалі, у лікарні проводиться патогенетична терапія, спрямована на ліквідацію кисневого голодування, усунення запальних змін у легенях, порушень у нервовій системі;
дегазують хлор водою, аміаком (розчин нашатирного спирту), гашеної вапном, гіпосульфітом натрію.
Оксид вуглецю (СО) - належить до групи загальноотруйної дії. Ураження людей часто відбувається при пожежах, ранньому закритті димохідних шляхів у будинках із грубним опаленням та ін. випадках у результаті неповного згоряння продуктів, що містять вуглець. СО, маючи спорідненість до гемоглобіну приблизно в 300 разів вищу, ніж у кисню, витісняє його з неміцної сполуки з гемоглобіном і разом із цим блокує дихальні ферменти, що перешкоджає переносу кисню, його передачі і засвоєнню тканинами. Сполука СО із гемоглобіном називається карбоксигемоглобін. Наростання кількості карбоксигемоглобіну в крові призводить до гіпоксії, а потім аноксії - припинення тканинного дихання, що веде до тяжких уражень та смерті.
Оксид вуглецю не має подразнюючої дії і його неможливо визначити по запаху.
СО - це безбарвний газ, без смаку, іноді з дуже слабким часниковим запахом. Густина за повітрям 0,96. В суміші з киснем вибухає. Майже не поглинається активовані вугіллям, тобто звичайні протигази марні.
Концентрація СО у повітрі:
1,7-2,3 мг/л - небезпечна після годинного впливу;
4,6 мг/л і вище - смерть при експозиції менше, ніж за годину.
Клінічні ознаки.
Тяжкість стана постраждалого залежить від тривалості перебування в задимленій атмосфері і процента інактивації гемоглобіну.
При легкому ступені отруєння (вміст карбоксигемоглобіну в крові
10-15%) виникають шум у вухах, пульсація в скронях, головний біль, запаморочення, м'язова слабість, особливо в ногах, нудота, блювота, часто спостерігається стан ейфорії (сп'яніння), що може призвести до неправильної оцінки навколишнього оточення і невмотивованих вчинків. Якщо постраждалий виходять із зони зараження швидко, основні симптоми зникають досить швидко без яких-небудь наслідків.
При отруєннях середньої тяжкості (30-40% вміст карбоксигемоглобіну в крові) - сильний головний біль, обличчя червоніє, збудження, вимова незв'язна, сплутаність свідомості.
При 40-50% карбоксигемоглобіну - сильний головний біль, утрата свідомості, колапс, тривала кома.
У важких випадках при концентраціях карбоксигемоглобіну 60-70% - утрата свідомості, припинення дихання, смерть.
При вмісті в крові 80% карбоксигемоглобіну - швидка смерть. Шкірні покрови - малинового кольору.
Перша медична допомога:
" припинити подальше надходження газу в організм, видалення (винос, вивіз) із зараженої атмосфери;
" штучне дихання, уведення серцево-судинних засобів - кордіамін;
" спокій, зігрівання, дати кисень;
" при утраті свідомості - понюхати нашатирний спирт.
Успішний результат (у лікарні) дає гіпербарична оксигінація (вміщують у барокамеру).
Надійний захист від оксиду вуглецю - промисловий протигаз марки "СО" або гопкалітовий патрон.
Синильна кислота - також із групи СДОР загальноотруйної дії. Безбарвна рідина з запахом гіркого мигдалю, температура кипіння 25,7°С. Пари синильної кислоти легші за повітря (густина 0,93).
У рідкому стані вона легше води. Смертельна токсодоза в повітрі - 1,5 мг/л; при прийомі усередину смертельна доза - 1 мг/л.
Механізм дії.
Синильна кислота дуже легко всмоктується слизовими дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту. Попавши в організм, вона блокує внутрішньоклітинні залізовмісні ферменти, зокрема цитохромоксидазу, і тим перешкоджає засвоєнню кисню тканинами.
Розвивається клітинна (тканинна) аноксія. При цьому особливо страждає функція ЦНС.
Клінічна картина.
Отруєння розвивається дуже швидко: різка задишка, короткочасне рухове збудження, уражений падає, непритомніє, розвиваються судоми і швидко наступає параліч дихального і судинно-рухового центрів - смерть. Так виявляється блискавична форма.
При уповільненій формі - інтоксикація наростає поступово. Скарги на гіркий смак у роті, загальну розбитість, запаморочення, оніміння слизової оболонки рота.
Пізніше з'являється нудота, шум у вухах, задишка, біль в області серця, утруднення вимови, утрата свідомості, судоми заміняються паралічем - тонус м'язів падає. Артеріальний тиск різко знижується, пульс нитковидний, дихання аритмічне, поверхневе, незабаром зупиняється, а серце може ще скорочуватися протягом декількох хвилин, після чого і воно зупиняється.
Шкірні покрови, слизові - рожевого забарвлення.
Перша допомога.
Припинити надходження отрути в організм (надягання протигаза, винос, виведення із зараженої атмосфери). Введення антидоту - амілнітрату шляхом вдихання парів під маскою протигаза. У умовах стаціонару використовують більш потужні антидоти - внутрівенно хромосмон, тіосульфат натрію, глюкозу.
Ураження ОР нервово-паралізуючої дії.
ФОБ, ФОІ, ФОС - фосфорно-органічні речовини (інсектициди, сполуки). Це велика група нейротропних отрут. Можуть знаходитися в різноманітному агрегатному стані. Майже усі ФОС - рідини (хлорофос - у вигляді кристалічного порошку). Усі добре розчиняються в органічних розчинниках і погано у воді. Більшість ФОІ недовго зберігаються в зовнішньому середовищі (від 1-2 тижнів до 1-3 місяців).
Механізм токсичної дії.
ФОР гнітять функцію ферменту холінестерази, що веде до нагромадження ацетилхоліну в синаптичних щілинах і порушенню
Loading...

 
 

Цікаве