WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Організаційні основи надання кваліфікованої та спеціалізованої допомоги в НС. Організація медичної допомоги під час евакуації населення з районів ката - Реферат

Організаційні основи надання кваліфікованої та спеціалізованої допомоги в НС. Організація медичної допомоги під час евакуації населення з районів ката - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Організаційні основи надання кваліфікованої
та спеціалізованої допомоги в НС. Організація медичної допомоги під час евакуації населення
з районів катастрофи стихійного лиха "
ПЛАН
1. Організаційні основи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
2. Організація медичної допомоги під час евакуації населення з районів катастрофи стихійного лиха
3. Охорона та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
Використана література
****
1. Організаційні основи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Внаслідок надзвичайних ситуацій можуть виникати руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування лю-дей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень.
При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою > порятунку людей та надання допомоги ураженим, > локалізації аварій та усунення пошкоджень, > створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має до-тримання таких умов, як * своєчасне створення угруповань, сил, що залу-чаються для проведення РіНР; *своєчасне ведення розвідки; *швидкий рух і введення сил в осередок ураження; *безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; *тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; * всебічне забезпечення їх діяльності.
Рятувальні роботи включають:
* розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
* локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
* пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
* подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
* надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
* санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.
Інші невідкладні роботи включають:
* прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;
* локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
* укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
* ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв 'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;
* пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.
РіНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.
2. Організація медичної допомоги під час евакуації населення
з районів катастрофи стихійного лиха
Навіть в умовах мирного часу можуть виникати осередки масового ураження надзвичайного характеру, котрі призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування та знищення матеріальних цінностей.
Щорічно в Україні виникає близько 1000 важких НС природного та техногенного характеру, котрі призводять до загибелі тисяч людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень і складають від 3,2 до 4% внутрішнього валового продукту.
За таких умов поряд з іншими завданнями щодо ліквідації наслідків НС важливе значення мають медичні завдання.
Медичний захист населення, котре мешкає в районі розташування АЕС, складає важливу частину цілого комплексу захисних заходів, котрі реалізуються штабами та службами ЦО у випадку виникнення радіаційне небезпечної аварії на такій станції.
Основною метою таких заходів є зведення до мінімуму кількості опромінених людей та доз їх опромінення, зумовленого знаходженням на радіаційне забрудненій території.
Заходи щодо захисту населення плануються та реалізуються на підставі закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" для використання в роботі з питань ЦО та НС за №54/09-1- від 24. 02. 98 р.
Планування вказаних заходів здійснюється органами управління ЦО згідно з вимогами "Типового змісту плану заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС".
Принципи організації медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії на радіаційно небезпечному об'єкті. Основні заходи при організації медичної допомоги ураженим включають:
- проведення заходів протирадіаційного захисту;
- надання в максимально короткі строки першої медичної допомоги;
- організація евакуації уражених з забрудненої зони;
- проведення санітарної обробки уражених та дезактивація їх одягу та взуття;
- максимальне наближення до місця аварії формувань ЕМД, що надають першу медичну допомогу;
- організація спеціалізованої медичної допомоги; Медичне забезпечення потерпілих при аварії здійснюється як
лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ) об'єкта атомної енергетики, так і силами ЕМД за заздалегідь розробленим планом.
Згідно з планом захисту населення розробляється "План медичного забезпечення населення у випадку загальної аварії на атомній станції", в якому більш детально висвітлюються завдання місцевих сил цивільної оборони, відповідальність посадових осіб та порядок взаємодії з іншими службами, органами управління ЦО, медично-санітарною частиною, яка забезпечує АЕС.
У випадку виникнення загальної аварії на АЕС, основними заходами місцевих сил цивільної оборони е:
- участь в контролі за рівнями радіації на місцевості;
- порядок видачі хворим та персоналу медичних закладів ЗІЗ та використання ПРУ;
- організація санітарного нагляду за радіаційною безпекою різних груп населення, а також осіб, шо приймають участь у ліквідації наслідків аварій на АЕС;
- організація медичного обстеження населення, яке зазнало дію іонізуючого випромінювання та диспансерний нагляд за ними;
- загальні санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи. З усіх заходів, які здійснює МСЦО стосовно населення, яке
зазнало дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на АЕС, найбільш важливим в початковий період після ЇЇ виникнення є йоднапрофілактика, яка є достатньо ефективним методом захисту щитовидної залози від дії радіаційних ізотопів, що надходять в організм людини інгаляційним шляхом. Засоби йодної профілактики в таблетках, а через 1,5-2 місяці після аварії для виведення J132, J134 - ферроцин у вигляді порошків.
Якщо випромінювання, що прогнозується:
- не перевищує нижнього рівня, то не потрібно реалізовувати заходи;
- перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього, то рішення про заходи захисту може бути відстрочено і повинно прийматись з урахуванням конкретної радіаційної обстановки та місцевих умов;
- перевищує або досягає верхній рівень, то проведення заходів. Дозові критерії для заходів ранньої фази аварії відносяться до дози, яка прогнозується на короткий час (але не менше, ніж тривалість ранньої стадії). Дозові критерії для обмеження споживання забруднених продуктів та питної води відносяться до прогнозованої дози від внутрішнього опромінення радіонуклідами в
Loading...

 
 

Цікаве