WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → 1. Заходи підтримання безпеки в нормальних умовах. 2. Виробнича травма, професійні захворювання - Контрольна робота

1. Заходи підтримання безпеки в нормальних умовах. 2. Виробнича травма, професійні захворювання - Контрольна робота

ураження електричним струмом.
У конструкції устаткування повинні передбачатися вбудовані (місцеві) відсмоктувачі, необхідні для видалення пожежо- і вибухонебезпечних сумішей, небезпечних і шкідливих хімічних речовин, пилу тощо безпосередньо з місця їх виникнення. Щоб уникнути шуму та вібрації або знизити їх до регламентованих рівнів, необхідно застосовувати звукопоглинаючі матеріали, кожухи тощо.
Механізми керування технологічним обладнанням повинні мати безпечні та зручні форми і поверхню, встановлюватися у безпечному для працюючих місці, приводитись у дію зусиллями, що встановлені відповідними нормами, мати напис про призначення, інструкцію з експлуатації тощо.
При монтажі всі стаціонарні машини, верстати, апарати тощо мають бути встановлені й закріплені таким чином, щоб вилучити можливість їхнього зсуву під час роботи.
Під час експлуатації все технологічне устаткування має утримуватися у справному стані й використовуватися лише за призначенням. Крім того, необхідно усунути можливість випадкового дотику працюючих доустаткування, що має температуру понад 45°С. Якщо цього зробити неможливо, поверхня устаткування повинна мати теплоізоляцію або огородження.
Технологічне устаткування, обслуговування якого пов'язане з переміщеннями працюючого на висоті, повинне мати безпечні й зручні за конструкцією і розмірами робочі майданчики, переходи та драбини. Майданчики та драбини заввишки понад 1,3 м від підлоги обладнуються поручнями.
Устаткування має підлягати періодичному профілактичному оглядові, ремонтам за графіками.
Щойно встановлене устаткування приймається комісією за участю представників органів державного нагляду за охороною праці.
2. Виробнича травма, професійні захворювання
Виробничий травматизм - це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Виробнича травма - це травма, отримана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.
Нещасний випадок на виробництві - це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок якого заподіяна шкода його здоров'ю або смерть.
Нещасні випадки - це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори.
Небезпечний виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор - це фактор, вплив якого на працюючого призводить до професійного захворювання.
Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.
Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.
Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виникнення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилою.
Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.
До професійних захворювань відносять також і професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин.
Для успішного вирішення питань зниження виробничого травматизму і профзахворювань на підприємстві велике значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти конкретні плани щодо запобігання нещасних випадків.
Ці причини можна поділити на дві групи: виробничо-технічні та психофізіологічні (такі, що визначаються психологією та фізіологічними особливостями працюючих).
Виробнича-технічні причини поділяють на такі:
o організаційні;
o технічні;
o санітарно-гігієнічні.
До організаційних причин відносяться:
o низька виробнича дисципліна;
o неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і проведення інструктажів;
o відсутність інструкцій на робочому місці;
o порушення режиму праці та відпочинку працюючих;
o незабезпеченість необхідною технологічною документацією;
o недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці тощо.
До технічних причин відносяться:
o відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу;
o незадовільний технічний стан машин, механізмів та технологічного обладнання;
o порушення технологічного процесу;
o низький рівень механізації та автоматизації різних виробничих процесів;
o неправильний вибір технологічних режимів;
o неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і механізмів.
До санітарна-гігієнічних причин відносяться:
o невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;
o підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;
o незадовільний санітарний стан різного роду виробничих і побутових приміщень;
o незадовільне природне та штучне освітлення тощо. До психофізіологічних причин відносяться:
o незадовільний психологічний клімат у колективі;
o антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;
o незадоволеність працею;
o алкогольне сп'яніння.
Список використаної літератури:
Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці. Підручник. - К., 2001.
Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів, 2000.
Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М., 1985.
Луковников А.В. Охрана труда. - М., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве