WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Виробничий мікроклімат і його несприятливі фактори - Реферат

Виробничий мікроклімат і його несприятливі фактори - Реферат

кровотоку. При перегріванні організму об'єм циркулюючої крові зменшується через судинну недостатність, що супроводжується накопиченням крові в розширених судинах внутрішніх органів.
Зауважимо, що незмінність хвилинного об'єму крові під впливом високої температури свідчить про функціональні порушення в організмі.
Вплив високої температури навколишнього середовища на організм людини проявляється у значних змінах дихання. Незначне перегрівання організму людини (підвищення температури тіла на 0,9-1,4 °С) або не змінює частоти дихання, або викликає незначне її збільшення на чотири-п'ять дихальних рухів за хвилину. Значне прискорення частоти дихання у людини означає підвищення тканинного обміну, а отже, істотне порушення процесів терморегуляції. Механізм прискорення частоти дихання у людини під впливом високої температури є рефлекторним і зумовлюється підвищенням температури тіла і фізико-хімічними змінами крові. Під впливом високої температури повітря та інфрачервоного випромінювання в ор-гаінізмі розвивається гіпоксія, ступінь якої залежить від інтенсивності й тривалості дії нагрівальних факторів, а також істотно змінюється водно-електролітний обмін, що пов'язано з втратою великої кількості води.
За звичайних умов при температурі повітря у затінку 24-26 °С людина у стані спокою споживає за добу до 3 л рідини. Підвищення температури повітря до 32 °С спричинює збільшення добового
споживання рідини до 5-6 л. Працівники гарячих цехів, які зазнають впливу високої температури та інфрачервоного випромінювання і виконують фізичну роботу середньої важкості, споживають щонайменше 10л рідини.
При тепловому комфорті основна маса води виводиться з організму нирками - близько 1,5 л за добу. На випаровування з поверхні шкіри витрачається близько 500 мл води, із слизової оболонки дихальних шляхів - 400 мл; близько 200 мл води виводиться через шлунково-кишковий тракт. При високій температурі повітря робочої зони і одночасному виконанні фізичної роботи виведення води із сечею за рахунок посиленого потовиділення значно зменшується.
Секрет потових залоз утворюється за рахунок позаклітинної, внутрішньоклітинної рідини і незначною мірою за рахунок плазми крові. За умов нагрівного мікроклімату максимальне потовиділення може досягати 3,5 л за годину. Внаслідок цього, незважаючи на високе водоспоживання, може істотно знизитись маса тіла (від 4-5 до 10-12 кг за зміну). Першим проявом зневоднення організму є відчуття спраги, що з'являється при втраті 1-2 % маси тіла.
Разом з потом з організму людини виводяться органічні та неорганічні речовини (0,26-0,78 % загальної маси поту). Близько двох третин становлять неорганічні сполуки і третина - органічні. З неорганічних речовин - це хлорид натрію (64-74 %), близько половини органічних сполук - сечовина. Основним компонентом поту є вода - близько 99,5 %.
Працівник за зміну при виділенні з потом втрачає 5-7 л рідини і лише 15-20 г хлориду натрію. Велика втрата води (10-15л) може спричинити втрату 30-40 г хлориду натрію при загальному вмісті його в організмі близько 140 г. А зменшення вмісту хлоридів в організмі призводить до зміни фізико-хімічних властивостей крові; білкові колоїди втрачають здатність набрякати і затримувати воду. При втраті організмом 20-25 % хлориду натрію, тобто 28-30 г, припиняється секреція шлункового соку; подальше його зменшення може стати причиною судом.
Крім хлориду натрію з потом виводяться магній, мідь, йод, марганець та інші елементи, що може спричинитися до порушення провідності серцевого м'яза, підвищеної проникності судинних стінок і мембран клітин крові. Виведення з організму при інтенсивному потовиділенні водорозчинних вітамінів (аскорбінової кислоти, тіаміну, піридоксину) може призвести до порушення їх обміну у працівників
гарячих цехів, осіб, які живуть в умовах жаркого клімату, особливо у людей, які прибули з широт з помірним кліматом. Під впливом високої температури навколишнього середовища відбувається також розпад білків, порушується азотистий баланс, змінюється імунологічна реактивність організму.
Комплексний вплив на працівника високої температури повітря та інших факторів виробничого середовища
У виробничих умовах на організм людини можуть одночасно впливати висока температура і такі несприятливі фактори, як виробничі отрути, шум, вібрація, виробничі промислові аерозолі та ін. Сумарний вплив кількох виробничих факторів фізичної та хімічної природи може істотно відрізнятись від їхньої ізольованої дії на функціонування різних систем організму, зокрема дихальної та серцево-судинної. Результати експериментальних і виробничих досліджень свідчать, що під впливом підвищеної температури повітря (28-35 °С), виробничого шуму (105-110 дБ) та вібрації (40-43 Гц) у людини, яка виконує роботу середньої важкості, зменшується швидкість сприймання зорової інформації, змінюється стійкість чіткого бачення, збільшується кількість помилкових відповідей, погіршується координація рухів. Під впливом шуму в поєднанні з високою температурою, фізичною працею та вібрацією спостерігаються значніші зміни, ніж, наприклад, під дією лише шуму.
Підвищена температура повітря підсилює вплив багатьох виробничих отрут - ртуті, свинцю, оксиду вуглецю, бензину, бензолу, сірковуглецю та ін. Збільшення хвилинного об'єму дихання і крові, що спричинюється гіпертермією, призводить до значного збільшення надходження в організм газо- та пароподібних токсичних речовин через верхні дихальні шляхи з подальшою сорбцією їх кров'ю. Гіперемія шкіри під дією високої температури підвищує проникність у неї аніліну, іприту та інших речовин шкірно-резорбтивної дії. Деякі токсичні речовини, у свою чергу, знижують стійкість організму до перегрівання. Так, кобальт і анілін порушують терморегуляцію у відносно комфортних мікрокліматичних умовах.
Список використаної літератури
1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. - Львів, 2000.
2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екологи. - К.. Либідь, 1995.
3. Будыко М.И. Глобальная экология. - М.. Мысль, 1977.
4. Величковский Б.Т., Кирпичев В.И., Суравегина И.Т. Здоровье человека и окружающая среда. - М.. Новая шк., 1997.
5. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. - М.. Мысль, 1983.
6. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. - К.. Інфотекс, 2000.
7. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. - К., 1995.
8. Каспаров А.А. Гигиена труда и промышленная санитария. - М.. Медицина, 1981.
9. Кириллов В.Ф., Книжников В.А. , Коренков И.П. Радиационная гигиена. - М.. Медицина, 1988.
10. Корсак К.В., Плахоттк О.В. Основи екології. - 2-ге вид. - К.. МАУП, 2000.
11. Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. - К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК НБУ, 1999.
12. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - К., 1998.
13. Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альт-шулер, С.П. Горшков и др. - М.. Мысль, 1983.
14. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер, Н.А. Лощилов, О.Ф. Немец, В.А. Поярков. - К.. Урожай, 1991.
15. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - Суми. Університет, книга, 1999.
16. Смит Р.Л. Наш дом - планета Земля. - М.. Мысль, 1982.
17. Солтовський О.І. Основи соціальної екології. - К.. МАУП, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве