WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Гігієна довкілля. Вплив техногенної діяльності на стан довкілля - Реферат

Гігієна довкілля. Вплив техногенної діяльності на стан довкілля - Реферат

4,9 бала. Господарська діяльність зумовлює карстонебезпечність територій, призводить до аварій і катастроф. Зауважимо, що карстові масиви на території України поширені в межах 200 міст і 500 населених пунктів міського типу.
Останніми роками значно збільшилася кількість аварій на закар-стованих територіях (Солотвино, Язів, Калуш, Ровенська АЕС, Бах-тум, Одеса, Крим та ін.). Глибина розвитку карстового процесу місцями досягає 200 м.
Отже, господарська діяльність є одним з основних чинників активізації карстового процесу. Якщо в 60-ті роки XX ст. в Україні налічувалося 109 провально-просадочних деформацій земної поверхні, що виникли в результаті господарського освоєння закарстованих територій (Донбас, Гірський Крим, Полісся), то наприкінці 90-х років тільки в межах 10 ділянок їх налічувалося понад 2500. Цей процес супроводжується руйнуванням споруд, деформаціями комунікацій, ускладненнями експлуатації об'єктів у межах міст і промислово-міських агломерацій, втратами гідроресурсів на водосховищах і земель на сільськогосподарських угіддях.
Широко розвинені в Україні також зсуви. На 50 % освоєних площ схилів розвиваються активні зсувні процеси. Вони поширені в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Одеській, Харківській та інших областях, а особливо інтенсивно - в Автономній Республіці Крим.
Небезпека руйнівних проявів на схилах річкових долин виникає через розвиток процесів підтоплення, обводнення породних масивів з мереж водогону і каналізації. Саме ці процеси були додатковими чинниками катастрофічної активізації зсувів у містах Чернівці та Дніпропетровськ.
З уведенням в експлуатацію водосховищ Дніпровського каскаду рівень води у Дніпріпідвищився місцями від 2 до 12 м, внаслідок чого в зоні водосховищ було затоплено тераси, а також порушено рівновагу схилів по лінії водяного зрізу, розвинулися зсуви і карст.
У зоні впливу розробки сірчаних родовищ Яворівським комбінатом "Сірка" відбувається непрогнозована активізація карсту. Нині її площа досягає 20 тис. га. До зони активного утворення карстових провалів потрапило кілька сіл, селище і курорт Шкло, західна частина м. Новояворівська, промислова зона Яворівського сірчаного комбінату, значні сільськогосподарські угіддя, дороги, водосховища тощо. Виникнення нових карстових провалів з руйнуванням промислових об'єктів і житлових будинків, з імовірними людськими жертвами нині неможливо спрогнозувати. Трагедія може статися в будь-який час і в будь-якому місці площі. Наприклад, навесні 1997 р. у межах гірничо-промислового комплексу Язівського родовища утворився карстовий провал завширшки 200-300 м і завглибшки 20 м, а річка Шкло зникла в підземних порожнинах і системою карстових печер проклала собі русло до забою кар'єру. (Така сама ситуація спостерігалася в 1980 р. на кар'єрі Миколаївського цементно-гірничого комбінату (Львівська область) у зв'язку з його перезаглибленням, коли під землею зникла річка Зубра, і лише після затоплення кар'єру во-дотік поновився на земній поверхні.)
У зв'язку з видобутком калійних солей розвивається карст і утворюються нові карстові провали в районі міст Калуша і Стебника. Поширення карсту в районі Стебницького калійного комбінату загрожує, зокрема, катастрофічним затопленням рудникових шахт і порушенням гідрогеологічного режиму курорту Трускавець.
Розвинення карстопровальних вирв у межах міста Калуш постійно спричинюється до аварій житлових і промислових комплексів.
Детально вивчені умови розвитку давніх зсувів у басейні річки Кам'янки (Стрийський район Львівської області) свідчать про можливість їх катастрофічної активізації з руйнуванням нафтопроводу "Дружба" і моментальним викидом у річкову систему Дністра близько 3000 м3 нафти і, як наслідок, повним екологічним знищенням Дністра, води якого є основним джерелом водопостачання Чернівецької та Одеської областей, а також республіки Молдова. Це зумовило б найбільшу екологічну катастрофу Європи після Чорнобильської.
Щодо екології Дністра досі не розв'язана проблема хвостосхови-ща Стебницького калійного комбінату, прорив якого в 1982 р. призвів до однієї з найбільших на той час екологічних катастроф у Європі.
Потужною руйнівною силою в Карпатах, що майже щорічно заподіює великі збитки, часто з людськими жертвами, є повені. На жаль, їх руйнівна сила збільшується з кожним роком у зв'язку з видобутком у широких масштабах піщано-гравійних відкладів з русел і долин річок Карпатського регіону. Щорічно в регіоні видобувається близько 50 млн м3 піщано-гравійних відкладів, русла рік перетворюються на жолоби з подальшим утворенням регіонів паводків. Крім того, зниження обсягу резерву питних вод, які формуються в руслових відкладах річкових долин, що в Карпатському регіоні є основним джерелом господарсько-питного водопостачання, призводить до повного руйнування природного гідрологічного режиму регіону. Розробка руслових і долинних відкладів була заборонена ще в середині 80-х років XX ст., проте вона не стала нормою поведінки окремих господарників.
Список використаної літератури
1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. - Львів, 2000.
2. Білявський Г.О., Падун М М, Фурдуй Р С. Основи загальної екологи. - К.. Либідь, 1995.
3. Будыко М.И. Глобальная экология. - М.. Мысль, 1977.
4. Величковский Б.Т., Кирпичев В И, Суравегина И Т Здоровье человека и окружающая среда. - М.. Новая шк., 1997.
5. Єлісєєв А Т" Охорона праці. - К., 1995.
6. Каспаров А А Гигиена труда и промышленная санитария. - М.. Медицина, 1981.
7. Кириллов В Ф , Книжников В А , Коренков И П. Радиационная гигиена. - М.. Медицина, 1988.
8. Корсак К В, Плахотік О В Основи екології. - 2-ге вид. - К.. МАУП, 2000.
9. Лапт В.М. Безпека життєдіяльності людини. - К.. Знання, Л.. Видво ЛБК НБУ, 1999.
10. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - К., 1998.
11. Окружающая среда (споры о будущем) / А. М. Рябчиков, И. И. Альт-шулер, С. П. Горшков и др. - М.. Мысль, 1983.
12. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б. С. Пристер, Н. А. Лощилов, О. Ф. Немец, В. А. Поярков. - К.. Урожай, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве