WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Людина в умовах автономного існування - Реферат

Людина в умовах автономного існування - Реферат

кроках від джерела питної води. Усе це можна віднести на рахунок того, що людина не подолала страху.
Орієнтування
Хоч би в які умови потрапила людина внаслідок надзвичайної ситуації, вирішила вона залишатися на місці чи рушати по допомогу, насамперед необхідно зорієнтуватися на місцевості. Це легко зробити за допомогою компаса, а що ж робити, коли його немає? Це можна зробити за сонцем, ставши в полудень спиною до нього. У Північній півкулі тінь від тіла людини буде вказувати строго на північ, захід буде зліва, а схід - справа. У Південній півкулі все буде навпаки - тінь - на південь, схід - зліва, захід - справа. Майже кожна людина має годинника і визначити полудень зовсім не важко, щоправда, потрібно враховувати "зимовий" і "літній" час.
Іншим методом є орієнтування за допомогою годинника. Якщо покласти годинника горизонтально і повертати доти, поки годинна стрілка не буде спрямована в бік сонця, а потім подумки провести лінію через центр годинника і цифру 1(13 годин), то, розділивши кут між годинною стрілкою і цією лінією навпіл, отримаємо напрям точно на південь. Слід пам'ятати, що до полудня південь буде справа від сонця, а після полудня - зліва (у Північній півкулі).
В ясну зоряну ніч можна, хоча б приблизно, зорієнтуватися за Полярною зорею, яка розміщується на кінці руків'я Малого ковша (Малої Ведмедиці). Найпростіше вночі знайти Великий ківш (Велику Ведмедицю). Провівши уявну лінію вздовж двох крайніх зірок його ковша на відстань, що приблизно дорівнює п'яти відстаням між цими зірками, можна побачити Полярну зорю. За допомогою цих найпростіших способів можна бодай приблизно визначити напрям руху.
Аварійний запас
У будь-якій експедиції, подорожі, навіть просто у діловій поїздці може виникнути аварійна ситуація. Добре, якщо ця ситуація сталась у густонаселеній місцевості. А якщо щось трапиться під час круїзу або подорожі літаком? Саме на такий випадок усі засоби сполучення, а також всі експедиції, що спрямовуються в безлюдну місцевість, споряджаються аварійним запасом, або так званим носимим аварійним запасом (ПАЗ).
Ці аварійні запаси різноманітні за складом, але всі вони відповідають певним вимогам і повинні містити:
o засоби зв'язку (радіостанції, радіомаяки);
o засоби візуальної сигналізації (денні та нічні піропатрони, сигнальні дзеркала, фарбуючий порошок);
o аварійний запас їжі (консервовані або висушені продукти);
o аварійний запас води, а також засоби її добування - сонячні конденсатори і дистилятори, засоби знезараження води;
o спеціальне спорядження - ніж-мачете, мисливський ніж, засоби добування вогню, зокрема вітро- та вологостійкі сірники, сухе паливо, дротяна пилка, комплект рибальського знаряддя, фольга тощо;
o медична аптечка, яка повинна містити крім засобів першої допомоги протишокові препарати, репеленти.
Такий аварійний запас комплектується централізовано і повинен бути в недоторканному стані на випадок аварії чи надзвичайної ситуації.
Проте навіть збираючись на пікнік, доцільно взяти із собою міні-укладку, яку можна приготувати заздалегідь. До будь-якого футляра (можна використати корпус від авторучки, фломастера тощо) необхідно покласти 2-3 швацькі голки та нитку завдовжки 1,5-2 м; 2-
3 англійські булавки; 6-8 невеликих (№ 1-3) риболовних гачків; 8-10 метрів тонкої жилки; лезо для гоління, розламане на половинки; 8-10 зламаних навпіл сірників з головками, покритими тонким шаром стеарину; скручені та обпалені шматочки вати (трути); кілька шматочків свинцю. Така мініукладка обов'язково стане у пригоді.
Сучасні засоби комунікації дають змогу за допомогою супутни-кової радіолокації розрахувати координати, зокрема радіомаяка, радіостанції, врешті-решт стільникового телефону, і передати їх до рятувальної служби в будь-якій точці планети.
Пошуки людей, які зазнали аварії або просто заблукали, починаються, як правило, з повітря. Це дуже складна справа, особливо якщо пошук ведеться в лісових масивах або в горах. Тут потерпшим у пригоді стануть засоби сигналізації з аварійного запасу або підручні засоби сигналізації. Потерпші, почувши звук літака або гелікоптера, повинні негайно подати сигнал, який вказує їхнє місцезнаходження. Саме в цьому разі стають у пригоді засоби сигналізації. Якщо є денний або нічний піропатрон, необхідно подати ним сигнал. Денний піропатрон дає димовий сигнал яскраво-оранжевого кольору протягом ЗО хвилин, а нічний - горить яскраво-малиновим полум'ям. Якщо є сигнальні ракети, то використовують їх.
Що ж робити, якщо таких засобів немає? Найпростіше - вдень розвести багаття, яке дає багато диму, вночі - велике багаття. Якщо є можливість розвести кілька багать, що утворюватимуть певну (будь-яку) геометричну фігуру, сигнал буде сприйнятий пошуковцями значно швидше.
Кожна людина в дитинстві бавилася хоч раз "сонячним зайчиком", але не кожному відомо, що механік дирижабля "Італія" Чеч-чоні, виготовивши з дерев'яної дощечки і станіолевої обгортки від шоколаду дзеркало, врятував цим екіпаж дирижабля, що потрапив в аварію в Арктиці у 1928 р. Саме "сонячний зайчик" виявився єдиним сигналом, який льотчик своєчасно помітив з повітря. Справді, при куті сонцестояння 130° яскравість світлового "зайчика" становить
4 млн свічок, а при куті 90° - зростає до 7 млн свічок. З літака, що летить на висоті 1000-1500 м, такий спалах видно з відстані 24 км, тобто значно раніше, ніж всі інші сигнали.
Якщо дозволяє місцевість, можна звернути увагу рятівників спеціальними сигналами, які, наприклад, можна витоптати на снігу або зробити на піску чи на оголеному схилі гори. Існує навіть спеціальна міжнародна кодова таблиця сигналів.
Можна використовувати будь-які підручні засоби - палатку яскравого кольору, шматки парашута тощо.
Список використаної літератури
1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. - Львів, 2000.
2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.. Либідь, 1995.
3. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. - М.. Мысль, 1983.
4. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. - К., 1995.
5. Кириллов В.Ф., Книжников В.А. , Коренков И.П. Радиационная гигиена. - М.. Медицина, 1988.
6. Корсак К.В., Плахоттк О.В. Основи екології. - 2-ге вид. - К.. МАУП, 2000.
7. Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. - К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК НБУ, 1999.
8. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - Суми. Університет, книга, 1999.
9. Проблеми техноприродних аварій І катастроф у зв'язку з розвитком небезпечних геологічних процесів // Матер, наук.-техн. конф. - К., 1997.
10. Рудько Г.І., Кошіль М.Б., Бондаренко М.Д. Регіональний, спеціальний та локальний режими небезпечних геологічних процесів як основа зниження потенційного ризику техноприродних аварій І катастроф. - К., 1997.
11. Солтовський О.І. Основи соціальної екології. - К.. МАУП, 1997.
12. Ткачук В.Г., Хапко В.Е.Медико-социальные основы здоровья. - К.. МАУП, 1999.
13. Хижняк М.І., Нагарна А.М. Здоров'я людини та екологія. - К.. Здоров'я, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве