WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Іонізуюче випромінювання і захист від нього - Реферат

Іонізуюче випромінювання і захист від нього - Реферат

персоналу АЕС і на злоякісні новоутворення. Не вирізняється ця категорія населення і за таким показником, як загальна захворюваність.
Звернемо увагу на стан захворюваності серед населення м. Жовті Води, яке характеризується підвищеним природно-техногенним радіаційним фоном. Рівень захворюваності в цьому місті дещо нижчий, ніж загалом по Дніпропетровській області.
Динаміка загальної професійної захворюваності в Україні за 1986-1995 pp. мала стійку тенденцію до зростання (кількість захворювань збільшилася приблизно у 5 разів). При цьому органи санітарно-епідеміологічного нагляду не вирізняють атомно-енергетичної галузі. Як у структурі галузей, так і в структурі професійних хвороб вона фігурує як "інші".
Як зазначалося, особливість іонізуючого випромінювання (у тому числі й корпускулярного) полягає в тому, що воно не відчувається людиною, його неможливо ні виявити, ні ідентифікувати. Відтак робота з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), радіоактивними речовинами і матеріалами потребує вжиття відповідних заходів, спрямованих на зменшення опромінення персоналу, сторонніх осіб, довкілля.
Більшість тканин дорослої людини малочутливі до дії радіації Так, нирки витримують сумарну дозу до 23 Грей, отриману протягом 5 тижнів, печінка - щонайменше 40 Грей за місяць, сечовий міхур - 55 Грей за 4 тижні, а зріла хрящова тканина - до 70 Грей Найуразлившп кровотворна система, кровоносні судини та легені Червоний кістковий мозок та Інші елементи кровотворної системи втрачають можливість нормально функціонувати при дозах опромінення 0,5-1,0 Грей Але при цьому слід зазначити високу регенеративну здатність цієї системи Підвищену радіочутливість мають також репродуктивні органи й очі Одноразове опромінення сім'яників у дозі лише 0,1 Грей може призвести до тимчасової стерилізації, а дози 2 Грей І більше достатньо для повної стерилізації чоловіків Загалом радіація поєднує в собі добро І зло, що цілком природно
Достатнього рівня безпеки досягають за допомогою відповідних нормативно-правових, організаційних та технічних заходів. Основ-
ним документом, що регламентує роботу з ДІВ, є Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), які охоплюють систему принципів, критеріїв, нормативів і правил, виконання яких є обов'язковою нормою в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки. Ці норми розроблені згідно з основними положеннями Конституції та законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами".
Радіаційна безпека та протирадіаційний захист у практичній діяльності виходять з таких основних принципів:
o принципу виправданості - будь-яка практична діяльність, що супроводжується опроміненням людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не приносить більшої користі опроміненим особам або суспільству загалом порівняно зі шкодою, яку вона заподіює;
o принципу неперевищення - рівні опромінення від усіх значущих видів практичної діяльності не повинні перевищувати встановлених лімітів;
o принципу оптимізації - рівні індивідуальних доз та/або кількість опромінених осіб кожним ДІВ повинні бути такими малими, яких тільки можна досягти з урахуванням економічних та соціальних факторів.
Ліміти доз встановлені на рівнях, що виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і водночас гарантують таку низьку ймовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона прийнятна як для окремих осіб, так і для суспільства загалом.
Нормування радіаційної безпеки здійснюють для таких категорій осіб (табл. 17):
А (персонал) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з ДІВ;
Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті на роботах з ДІВ, але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть додатково опромінитись;
В - населення загалом.
Окрім наведених лімітів для персоналу категорії А НРБУ-97 встановлено такі допустимі рівні:
o надходження радіонуклідів через органи дихання;
Примітка, а - розподш дози опромінення протягом календарного року не регламентується, б - для жінок дітородного віку (до 45 років) І вагітних діють окремі обмеження, в - у середньому за будь-які послідовні 5 років, але щонайбільше 50 мЗв за окремий рік.
o концентрація радіонукліду в повітрі робочої зони;
o щільність потоку радіоактивних частинок;
o потужність дози зовнішнього опромінення;
o забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь.
Для персоналу категорії Б діють перші два з наведених рівнів. Щодо населення (категорія В) регламентуються:
o допустиме надходження радіонуклідів через органи дихання і травлення;
o допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі та питній воді, допустимий скид і викид у довкілля.
Друга група регламентів передбачає обмеження опромінення людини від медичних джерел. Ідеться про рентгенологічні та радіоізотопні обстеження, медичне опромінення добровольців.
Третя група стосується відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення в умовах радіаційної аварії.
Найбільший інтерес для широкого загалу становить четверта група регламентів щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення від техногенне підсилених джерел природногопоходження.
Регламенти цієї групи спрямовані на зменшення доз хронічного опромінення людини від техногенне підсилених джерел природного походження. Протирадіаційний захист в умовах хронічного опромінення
базується на системі заходів (контрзаходів), які завжди є втручанням у життєдіяльність людини чи сферу господарського та соціально-побутового функціонування території.
Підставою для рішення про доцільність вжиття того чи іншого контрзаходу є оцінка й порівняння користі для здоров'я людей за рахунок відвернутої втручанням дози та шкоди, що може бути заподіяна цим втручанням при реалізації контрзаходу.
Кількісними критеріями, що забезпечують виконання цих вимог, є рівні втручання та рівні дій.
Рівні втручання виражаються в термінах відвернутої дози, тобто дози, яку передбачається відвернути за час дії контрзаходу, пов'язаного з втручанням. Рівні дій виражаються в термінах таких показників радіаційної ситуації, які можна вимірювати, зокрема:
o ефективної питомої активності (Аеф) природних радіонуклідів у мінеральній сировині та будівельних матеріалах;
o потужності поглиненої в повітрі дози (ППД гамма-випромінювання);
o середньорічної еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) ізотопів радону в повітрі приміщень і робочих місцях;
o питомої активності природних радіонуклідів у питній воді;
o питомої активності природних радіонуклідів у мінеральних добривах;
o питомої активності природних радіонуклідів у виробах з порцеляни, фаянсу та глини;
o питомої активності природних радіонуклідів у мінеральних барвниках.
Список використаної літератури
1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. - Львів, 2000.
2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.. Либідь, 1995.
3. Будыко М.И. Глобальная экология. - М.. Мысль, 1977.
4. Величковский Б.Т., Кирпичев В.И., Суравегина И.Т. Здоровье человека и окружающая среда. - М.. Новая шк., 1997.
5. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. - К.. Інфотекс, 2000.
6. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. - К., 1995.
7. Каспаров А.А. Гигиена труда и промышленная санитария. - М.. Медицина, 1981.
8. Кириллов В.Ф., Книжников В.А. , Коренков И.П. Радиационная гигиена. - М.. Медицина, 1988.
9. Корсак К.В., Плахоттк О.В. Основи екології. - 2-ге вид. - К.. МАУП, 2000.
10. Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. - К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК НБУ, 1999.
11. Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альт-шулер, С.П. Горшков и др. - М.. Мысль, 1983.
12. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер, Н.А. Лощилов, О.Ф. Немец, В.А. Поярков. - К.. Урожай, 1991.
13. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - Суми. Університет, книга, 1999.
14. Смит Р.Л. Наш дом - планета Земля. - М.. Мысль, 1982.
15. Солтовський О.І. Основи соціальної екології. - К.. МАУП, 1997.
16. Ткачук В.Г., Хапко В.Е. Медико-социальные основы здоровья. - К.. МАУП, 1999.
17. Хижняк М.І., Нагарна А.М. Здоров'я людини та екологія. - К.. Здоров'я, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве