WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Гідрологічні надзвичайні ситуації - Реферат

Гідрологічні надзвичайні ситуації - Реферат

які створюються вітровими нагонами води на водоймищах.
П'ята група - надзвичайні ситуації, які пов'язані з проривом гребель водосховищ.
За розмірами, масштабами і сумарними збитками повені, наводки і катастрофічні затоплення діляться на чотири групи.
Перша група - низькі (малі) повені, що спостерігаються в основному на рівнинних ріках і мають повторюваність 1 раз на 5-10 років. Затоплюється до 10% сільськогосподарських угідь, матеріальні збитки незначні, ритм життя населення не порушується.
Друга група - високі повені зі значним затопленням територій, іноді істотно порушують господарський і побутовий уклад населення. В густо населених районах іноді призводять до часткової евакуації населення, завдають значних матеріальних і моральних збитків. Мають повторюваність 1 раз на 20 25 років, затоплюється до 15% сільськогосподарських угідь.
Третя група - великі повені з затопленням цілих басейнів. Вони паралізують господарську діяльність і різко порушують побутовий уклад населення, призводять до масової евакуації населення, завдають великих матеріальних і моральних збитків. Повторюються один раз на 50-100 років, затоплюється до 50-70% сільськогосподарських угідь.
Четверта група - катастрофічні затоплення, що призводять до затоплення значних територій в межах одної або декілька річних систем. При цьому повністю паралізована господарська і виробнича діяльність, тимчасово змінюється життєвий уклад населення. Вони призводять до великих матеріальних збитків і загибелі людей. Виникають катастрофічні затоплення не частіше одного разу па 100-200 років. Затоплюється більше 70 % сільськогосподарських угідь, населені пункти, об'єкти економіки і транспорту.
o Нагін води - це підйом рівня води, що викликаний дією вітру на поверхню води.
Пагони, що призводять до затоплення, виникають в морських гирлах великих рік, а також на великих озерах і водосховищах.
Основними характеристиками, що характеризують нагін води, є:
o підйом рівня нагону води;
o глибина хвилі пагону води;
o площа затоплення;
o термін затоплення.
Таблиця 2.10.
Підйом рівня нагону хвилі на озерах і водосховищах при швидкості вітру 25 м/с
Середня глибина, м Довжина розгону вітру, км
1 5 10 50 100
3 0,04 0,21 0,43 2,10 4,20
5 0,02 0,13 0,25 1,30 2,50
10 0,01 0,06 0,13 0,64 1,30
20 0,01 0,03 0,06 0,32 0,64
Основними факторами, що впливають на величину підйому рівня нагону води, є: * швидкість та напрям вітру, * довжина розгону вітру над водоймою, * середня глибина водойми, а також величина і конфігурація водойми. Підйом рівня нагону води на озерах і водосховищах наведено в табл. 2.10.
o Цунамі - це довгі хвилі, які можуть виникати в результаті підводних землетрусів, а також вулканічних викидів або зсувів на морському дні.
Хвиля цунамі може бути не єдиною, дуже часто це серія хвиль з інтервалом в одну і більше годин. Найвищу хвилю називають головною.
Можливі масштаби наслідків цунамі визначаються балами: 1 бал - дуже слабке, 2 бала - слабке, 3 бала - середнє, 4 бала -сильне, 5 балів - дуже сильне.
Природні лісові та торфяні пожежі. Щорічно в суху, спекотну погоду небезпека від лісових та торф'яних пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників (грози, вулканічної діяльності). Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини (спалювання відходів на прилеглих до лісу територіях) та її необережність (вогнища, недопалки, сірники). З маленького, ледь помітного язичка полум'я кинутого на землю сірника, вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, стати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе і перетворює ліси в нежиттєздатні пустелі. При цьому, звісно, створюється велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнім тваринам, матеріальним цінностям.
Найнебезпечнішими бувають спекотні та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30-40%. Для західних областей України Найнебезпечнішими у пожежному відношенні стають сухі місяці - липень, серпень, а іноді - квітень, травень.
Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу розрізняють чотири категорії лісових пожеж: * низові (або низинні), * верхові (або повальні), * підземні (торф'яні або ґрунтові) та * пожежі дуплистих дерев.
Низові (низинні) пожежі розвиваються в результаті згоряння хвойного підліску, живого надґрунтового покриву (моху, лишайнику, трав'янистих рослин, напівчагарників і чагарників) та мертвого або підстилки (опалого листя, хвої, кори, сушняку, хмизу, вітролому, бурелому, гнилих пнів), тобто рослин та рослинних залишків, розташованих безпосередньо на ґрунті або на невеликій висоті (півтора-два метри). Полум'я має висоту до 50 см, швидкість розповсюдження вогню при цьому невелика -100-200 м/год, а при сильному вітрі - до 1 км/год в рівнинній місцевості та від 1-3 км/год на схилах.
Крім цього, вони бувають рухливі і тривалі. Перші характеризуються швидким рухом (в декілька сотень метрів, а іноді і декілька кілометрів за годину) і димом світло-сірого кольору. Тривалі ж повністю спалюють надґрунтовий покрив. Висота полум'я при цьому вища, але інтенсивність розповсюдження невелика - не перевищує декількох сотень метрів за годину.
Верхові лісові пожежі розвиваються з низових і відмінність їх у тому, що згоряє не тільки надґрунтовий покрив, але і нижні яруси дерев та крони жердняків. Однак, можуть бути ще й верхові пожежі, коли вогнем знищуються лише крони дерев. Проте без супроводу низинної пожежі вони довго тривати не можуть. При верхових пожежах виділяється багато тепла. Висота полум'я при цьому становить 100 і більше метрів. У таких випадках вогонь перекидається на значні відстані, іноді на декілька сотень кілометрів, тому що швидкість пожежі зростає до 8-25 км/ год.
Як і низові пожежі, верхові поділяються на рухливі і тривалі. Але при цьому рухливі супроводжуються димом темного кольору.
Підземні (ґрунтові або торф'яні) пожежі виникають часто в кінці літа, як продовження низових або верхових. Заглиблення низового вогню починається біля стволів дерев, потім воно розповсюджується у різні боки до декількох метрів за добу. В осередках ґрунтових пожеж створюються завали з опалих дерев і ділянок згорілого торфу. Однак торф'яні пожежі можуть і не бути результатом лісових. Вони часто охоплюють величезні простори і дуже важко піддаються гасінню. Небезпека їх у тому, що горіння виникає під землею, створюючи пусті місця у торфі, який уже згорів, і в ці пустоти можуть провалюватися люди і техніка.
Всі види цього лиха супроводжуються такими уражаючими факторами, як:
" висока температура в зоні вогню;
" задимлення великихрайонів, що подразливо діє на людей і утруднює боротьбу з пожежею;
" обмеження видимості;
" негативний психологічний вплив на населення прилеглих поселень.
Найчастіше пожежонебезпечиі умови складаються у Степовій, Поліській та Лісостеповій зонах, горах Криму. Найпоширенішими е лісові та торф'яні пожежі, бо ліси і торфовища займають більше 10 мли га території України. 31% лісів розташовано у північному регіоні, 17% - у східному, 10% - у південному, 8% -у
Loading...

 
 

Цікаве