WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Організація спеціальної обробки техніки і майна при зараженні РР, ХР і БЗ - Реферат

Організація спеціальної обробки техніки і майна при зараженні РР, ХР і БЗ - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Організація спеціальної обробки техніки і майна при зараженні РР, ХР і БЗ
Дезактивація, дегазація і дезинфекція техніки та транспорту може бути частковою і повною.
Часткова дезактивація проводиться з метою зниження ступені зараження техніки і транспорту.
Проводиться звичайно після виходу з зараженого району, коли дозволяє обстановка. Для її проведення в першу чергу використовують підручні засоби, а також розчини для дезактивації і дегазаційні комплекти і прибори.
Повна дезактивація проводиться з метою повного видалення радіоактивних речовин з усієї поверхні техніки і транспорту до допустимих величин зараження.
Способи дезактивації техніки і транспорту:
- змивання радіоактивних речовин розчинами для дезактивації, водою і розчинниками з одночасною обробкою зараженої поверхні щітками дегазаційних машин і приборів дозволяє знизити зараженість у 50-80 разів;
- змивання радіоактивних речовин струменем води під тиском дозволяє знизити зараженість в 20 разів;
- видалення радіоактивних речовин переривистим газо-крапельним потоком з використанням спеціальної техніки з турбореактивними двигунами;
- видалення радіоактивних речовин обтиранням заражених поверхонь тампонами з ганчірок, змоченими розчинами для дезактивації, водою або розчинниками; використовується в основному для внутрішніх поверхонь техніки і транспорту;
- замітання (змивання) радіоактивного пилу віниками, щітками, мотлохом та іншими підручними засобами; використовується в основному при проведенні часткової дезактивації;
- видалення радіоактивного пилу методом відсмоктування пилу, здійснюється за допомогою спеціальних комплектів (ДК 4).
При частковій дегазації і дезинфекції з використанням дегазаційних комплектів насамперед обробляються ті частини і поверхні техніки та транспорту, з якими необхідний контакт при виконанні роботи (поставленої задачі).
Повна дегазація складається з повного знезаражування або видалення зі всієї поверхні техніки і транспорту отруйних речовин шляхом протирання заражених поверхонь розчинами для дегазації; при їх відсутності можуть бути використані розчинники і розчини для дезактивації.
Для протирання використовуються щітки дегазаційних машин, комплектів і приладів.
Повна дезинфекція виконується тими самими способами, що і дегазація, але тільки з використанням активних розчинів для дегазації і дезинфекції.
Якщо можливо, то доцільно провадити відразу повну, а не часткову дезактивацію, дегазацію і дезинфекцію техніки та транспорту.
Засоби знезаражування техніки і транспорту:
- авто-розливальна станція АРС- 12У (АРС-14), комплекти ДК-4, ІДК-1, ДК-3;
- комунальна, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техніка, що придатна для використання при виконанні робіт зі знезаражування.
Дезактивація одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту проводиться вибиванням і витрушуванням, миттям або протиранням (прогумованих і шкіряних виробів) водяними розчинами миючих засобів або водою, а також пранням за спеціальними режимами з використанням речовин для дезактивації.
Дезактивація бавовняного, сукняного і шерстяного одягу та взуття проводиться витрушуванням і вибиванням, а також чисткою щітками.
Якщо названими способами ступінь зараження одягу не можливо понизити до допустимих величин, то він підлягає дезактивації шляхом прання за відповідною технологією.
Дегазація одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту здійснюється кип'ятінням, пароаміачною сумішшю, пранням і провітрюванням .
Станція знезаражування одягу СОО створюється на базі механічних пралень, пралень самообслуговування, фабрик і ательє хімчисток, дезінфекційних відділень бань і санітарних пропускників.
Призначена для знезаражування одягу та індивідуальних засобів захисту, заражених радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.
Розчин для дезактивації приготовляється на основі порошку СФ-2У (СФ-2) шляхом розчинення останнього у воді з розрахунку отримання ОД5-%-го розчину (на двадцятилітровий бідон (каністру) - 30 г, на столітрову бочку - 150 г, на цистерну ємністю 6 000 л - 9 кг).
Розчин для дегазації № 1 - це 5-%-вий розчин гекса-хлор-меламіну (ДТ-6) або 10-%-вий розчин дихлораміну (ДТ-2, ДТХ-2) в дихлоретані і призначений для дегазації V-газів, отруйних речовин типу іприт і для дезінфекції. Температура замерзання розчину - 35 °С.
Розчин для дегазації № 2-ащ - це водний розчин 2% їдкого натру, 5% моноетаноламіну і 20% аміаку; призначений для дегазації отруйних речовин типу зоман. Температура замерзання розчину - 40 °С.
Розчин для дегазації № 2-бщ - це водний розчин 10% їдкого натру і 25% моноетаноламіну; призначений для дегазації отруйних речовин типу зоман. Температура замерзання розчину - 30 °С.
При відсутності розчинів для дегазації № 2-ащ і № 2-бщ для дегазації озброєння і техніки, які заражені отруйними речовинами типу зоман, може використовуватися 20-25-%-ний водяний розчин аміаку або 5-10-%-ний водяний розчин їдкого натру.
Водяна суспензія ДТС ГК використовується в дегазаційних машинах і комплектах для дегазації озброєння і техніки, які заражені V-газами та іпритом.
Водяні кашки ДТС ГК і хлорного вапна використовуються для дегазації і дезінфекції грубих металевих, гумових і дерев'яних виробів.
Кашки готуються шляхом ретельного перемішування двох об'ємів ДТС ГК або хлорного вапна з одним об'ємом води.
Для дегазації отруйних речовин можуть бути використані розчинники: діхлоретан, бензин, гас, дизельне паливо і спирт, а також 0,3-%-ві водяні розчини миючих порошків СФ-2У, "Дон", "Ера" та інші. Всі вказані розчинники і розчини не знищують отруйні речовини, а тільки сприяють змиванню їх з зараженої поверхні.
Речовини, які використовуються для виготовлення розчинів для дегазації: тексахлормеламін, діхлорамін, діхлоретан, їдкий натр, аміачна вода, моноетаноламін, ДТС ГК, хлорне вапно.
Для дезинфекції озброєння і техніки використовуються розчини формальдегіду, фенолу та його похідні (крезол, лізол і нафтазол); розчини для дегазації № 1, № 2-ащ, № 2-бщ; суспензії і кашки ДТС ГК і хлорного вапна; водяні розчини порошку СФ-2У (СФ-2).
Водні розчини миючих засобів у відношенні до хвороботворних мікробів володіють слабкою дією і використовуються тільки для пониження засівання мікробами поверхонь і нейтралізації токсинів.
Для дезінфекції озброєння і техніки, що заражена вегетативними формами мікробів, використовується 3-5 %-й розчин формальдегіду, 1-%-ва суспензія ДТС ГК, 2-%-вий розчин монохлораміну.
Для дезінфекції озброєння і техніки, що заражена споровими формами мікробів, найефективнішим є 17-20 -%-вий водяний розчин формальдегіду (формаліну), що тримає 10% за масою монохлораміну Б. Спочатку готується 20-%-вий водяний розчин монохлораміну (20 кг монохлораміну на 80 л води); суміш ретельно перемішується до повного розчинення монохлораміну. Потім перемішуються рівні об'єми отриманого розчину іформаліну.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ
1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.
2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.
3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.
4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.
5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.
6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.
7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.
8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.
9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.
10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.
11. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
13. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.
14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
15. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.
16. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.
17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.
18. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.
Loading...

 
 

Цікаве