WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Ураження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР). Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження (рефе - Реферат

Ураження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР). Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження (рефе - Реферат

(у лічені секунди, хвилини), за показниками в залежності від виду ОР (СДОР) і наявності такого взагалі:
- при ураженнях ФОР - тарен у табл. під язик або атропін із шприц-тюбика у вигляді ін'єкції;
- при ураженні СДОР загальноотруйної дії (синильна кислота, хлорциан) використовується антидот амілнітрит в ампулах. Ампулу в синій марлевій обгортці роздавити пальцями і терміново помістити під шолом-маску протигаза ураженого ближче до носа. Денце ампули повинно бути звернене догори, щоб рідина витікала і змочувала марлеву обгортку;
- при ураженнях ОР подразної дії - роздавити ампулу з протидимною сумішшю і помістити під маску протигаза.
3. Часткова санітарна обробка за допомогою вмісту ІПП-8. Вона особливо ефективна при ураженнях СДОР нервово-паралітичної і шкірнонаривної дії. При відсутності стандартного пакета ІПП-8 використовувати підручні засоби. При частковій санобробці обробляти не тільки відкриті ділянки шкіри, але і прилягаючі до них частини одягу - комірець, манжети і т.д.
4. При необхідності виконання штучного дихання (ШД). У зоні зараження його проводять ручними методами; постраждалий повинний знаходитися в протигазі (частіше застосовують метод Калістова за допомогою лямок). За межами осередку хімічного ураження можна використовувати ротові засоби ШД. У випадку ураження СДОРзадушливої дії при розвитку набряку легенів - задишка, синюшність, виділення значної кількості слизу - ШД будь-яким засобом протипоказане (!). Повинна проводитися киснева терапія за допомогою дихальних приладів.
5. При зупинці серця або різкому порушенні його діяльності проводиться непрямий масаж серця з урахуванням конкретної обстановки (техніка ШД і масажу серця докладно вивчені в темі № 9 "Основи реанімації").
6. У більшості випадків, особливо при ураженнях СДОР задушливої дії, що постраждали необхідно виносити з осередку ураження, тобто необхідно максимальне обмеження фізичних навантажень постраждалим (тому що швидко розвивається набряк легенів - ядуха). Всіх постраждалих виносять на свіжий струмінь повітря, на спеціально обране підняте місце, зручне для вантаження на транспорт і подальшої евакуації з ОХУ.
Всі названі вище пункти першої медичної допомоги повинні добре засвоїти члени сандружин, робітники хімічних об'єктів, населення, що мешкає в районі хімічно небезпечних об'єктів і, природно, студенти, що вивчають курс "БЖД і ЦО".
Заходи безпеки при проведенні аварійно-рятувальних робіт.
Рятувальники повинні працювати в захисних засобах: захисні костюми, ізолюючі протигази ІП-46, гумові чоботи і рукавички, шоломи з нагрудником, окуляри. Входити в осередок із навітряної сторони. У районі ОХУ суворо додержуватися правил техніки безпеки: забороняється знімати засоби захисту, приймати їжу, воду, курити, розстібати одяг, сідати або лягати на зараженій місцевості.
При аварії з виходом хлору уникати низинних місць. Місця розливу хлору (із цистерн) заливати "вапняним молоком", каустиком.
У зоні парів аміаку не курити! Вибухонебезпечно! Ємкість поливати при пожежі з великої відстані - вибух!
Не припускати попадання рідкого аміаку або хлору у водойми: усе живе загине.
Порядок роботи санітарних дружин (СД) в осередку хімічного ураження.
СД працюють в ОХУ частіше в складі рятувальних загонів. Командир СД, отримавши завдання і з'ясувавши обстановку, у свою чергу зобов'язаний:
- перед уведенням санітарної дружини в осередок ураження ознайомити її з обстановкою в осередку, повідомити, які ОР або СДОР викликали НС;
- дати команду на прийом відповідного антидоту особовим складом СД;
- вказує орієнтири і межі ділянки осередку ураження, виділеного для роботи СД;
- визначає місце роботи і дій кожної ланки СД;
- повідомляє гаданий обсяг першої медичної допомоги, порядок роботи носилкових ланок, указує шляхи і напрямки виносу і місця розміщення уражених перед вантаженням на транспорт, указує найближчі лікарні;
- повідомляє порядок поповнення антидотів, медичного майна і засобів захисту, витрачених у ході робіт;
- вказує місце свого перебування, порядок зв'язку, місце збору по закінченні робіт і багато іншого.
Ознайомившись з обстановкою, члени СД приймають антидот із профілактичною метою, надягають і старанно перевіряють один в одного засоби захисту органів дихання і шкіри і негайно направляються до місця роботи.
Медичну допомогу надають у першу чергу ураженим, що знаходяться на відкритій місцевості. Потім члени СД оглядають будинки, підвали, сховища й укриття, де населення могло вкриватися при виникненні НС. У першу чергу допомога надається дітям, вагітним жінкам, що не мають протигазів, і особам, що отримали комбіноване ураження. Дозування антидоту визначається індивідуально, але дітям дошкільного віку обов'язково в половинному розмірі. При наявності травми (механічної або термічної) і ураження СДОР перша медична допомога повинна надавати насамперед проти дії отруйної речовини (антидоти, протигаз, санобробка тощо) і тільки після цього допомога з приводу травми.
Тривалість роботи членів сандружин в ізолюючих засобах захисту повинна бути суворо регламентована і залежить від температури повітря. Так, при температурі повітря 30°С та вище час роботи визначено нормативами в 15-20 хв.; при температурі 25-29°С - 30 хв.; при температурі 20-24°С - 45-50 хв.; при температурі 15-19°С - 1,5-2 години; нижче 15°С - 3 години.
Командир СД постійно підтримує зв'язок із начальниками інших формувань ЦО і МНС, забезпечує взаємодію з ними, веде контроль за особовим складом своєї СД із метою попередження теплових ударів, особливо в жаркий час. При появі хиткої ходи й ін. ознак (запаморочення, нудота тощо) формування варто вивести з осередку.
По завершенні роботи в ОХУ СП і СД виводяться (вивозяться) за межі осередку хімічного ураження і проходять часткову, а потім і повну санітарну обробку на спеціальних обмивальних пунктах.
Повна санобробка включає проведення обробки тіла розчинами, що дегазують, із наступним обмиванням під душем (36-38°С) водою з милом, із зміною натільної білизни, одяги і взуття. Брудні одяг, взуття і спорядження (протигази, сумки, рукавички, чоботи й ін.) піддаються дегазації на спеціальних площадках відділення санобробки при суворому дотриманні заходів безпеки.
Література.
1. Атаманюк В.Г., і співавт. Цивільна оборона. Навчальний посібник.- М.: "Высшая школа", 1986.
2. Цивільна оборона. Навчальний посібник під ред. Зав'ялова.- М., 1989.
3. Військова токсикологія, радіологія і медичний захист. Під ред. Н.В. Саватеєва.- Л., 1987.
4. "Медицина катастроф". Матеріали міжнародної конференції МЗ СРСР 22-25
Loading...

 
 

Цікаве