WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → 1. Суспільні екологічні проблеми. Атмосфера та здоров'я людини. 2. Психологічні властивості людини. Мислення. 3. Вплив електричного струму на органі - Реферат

1. Суспільні екологічні проблеми. Атмосфера та здоров'я людини. 2. Психологічні властивості людини. Мислення. 3. Вплив електричного струму на органі - Реферат

медичний огляд, при необхідності санітарну обробку і чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати і знімати їх дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Після закінчення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій території заборонено їсти, пити, лежати і сидіти на землі.
5. Перша допомога при пораненнях та кровотечах.
Кров в організмі людини циркулює по кровоносних судинах: артеріях, венах і капілярах.
Кровотеча - це вихід крові з кровоносних судин. Кровотеча - наслідок порушення цілісності судин внаслідок травмування (укол, розріз, удар, розтяг) тощо.
Інтенсивність кровотеч залежить від кількості пошкоджених судин, їх діаметра, характеру пошкоджень і виду пошкодженої судини (артерія, вена, капіляр). На її інтенсивність також впливає рівень артеріального тиску, вид кровотечі (зовнішньої чи внутрішньої), вік потерпілого і стан його здоров'я.
Втрата крові може спричинити гостру недостатність кровопостачання тканин і органів, мозку,легенів, серця, що призводить до смерті.
Через небезпеку інфекції рятівник не повинен доторкатися до рани руками, промивати її водою чи ліками, присипати порошками.
Види зовнішніх кровотеч залежать від характеру пошкодження судин (капілярів, вен, артерій) і бувають: капілярна кровотеча, венозна кровотеча, артеріальна кровотеча, кровотечі з рота, з носа, з вух тощо.
Капілярна кровотеча виникає при поверхневих ранах, пошкодженні шкіри. Кровотеча може зупинитись сама завдяки згортанню крові. На таку рану накладають тугу стерильну марлеватяну пов'язку і бинт. Виток бинта повинен іти знизу вгору від пальців до плечей.
Венозна кровотеча виникає від глибоких ран, кровотеча інтенсивніша, колір крові темно-червоний. Потрібно підняти вгору поранену кінцівку і після дезинфікування шкіри навколо рани розчином йоду чи спирту накласти тугу пов'язку.
Артеріальна кровотеча - пряма загроза життю людини, - виникає при глибоких рубаних або колотих ранах, кров'ясно-червона, б'є струменем у ритмі пульсу (б'є фонтанчиком), бо є під великим тиском.
Якщо кровотечу не вдається зупинити тугою пов'язкою, тоді артерію притискають до кістки, ближче до серця, за 10-15 хвилин в рані повинен з'явитися згусток крові (внаслідок її згортання), котрий сам зупинить кровотечу. Накладають джгут або закрутку (гумову трубку, краватку, рушник) вище місця пошкодження, поближче до серця (рис. 1).
Рис.1. Тимчасова зупинка сильної кровотечі накладанням закрутки.
Джгут тримають 1-2 години, звільняючи на 10-15 хвилин, притиснувши артерію, щоб не настало змертвіння тканин, і знов затягують його.
Тимчасово можна зупинити кровотечу згинанням кінцівки в колінному та тазостегновому суглобах (рис. 2).
Рис. 2. Тимчасова зупинка кровотечі згинанням кінцівки в колінному та тазостегновому суглобах.
При пораненні шийних вен, зокрема підключичних, може виникнути повітряна емболія - важке смертельне ускладнення, зумовлене засмоктуванням повітря у венозне русло: необхідно притиснути підключичну вену до ключиці.
Кровотеча з носа. Потерпілого треба посадити, дещо нахилити його голову, розстебнути комір. На перенісся, чоло і потилицю кладуть мокру зволожену водою хустку, можна вставити в ніс тампон з вати чи марлі, змочений 3% розчином перекису водню і затиснути ніс пальцями.
Кровотеча з рота. Потерпілого кладуть горизонтально і швидко викликають лікаря, також це роблять при кровотечі з вух, що є ознакою порушення внутрішньочерепного тиску при травмі черепа.
Внутрішні кровотечі (капіляротоксикоз) - дуже небезпечні; різко блідне обличчя, частішає пульс, настає загальна слабість, запаморочення, задуха, спрага, утворюються чорні крапки на стегнах та животі у формі висипки. Потерпілий повинен перебувати у напівсидячому стані (підкладають подушку під спину) із зігнутими в колінах ногами. Потерпілому сурово заборонено давати пити.
Правила накладання джгута: джгути бувають пневматичні або еластичні. Перед накладанням джгута кінцівку піднімають на 2-3 хвилини для знекровлення. Джгут накладають тільки на обгорнуту бинтом чи тканиною руку, або поверх закоченого рукава одягу вище від рани, але якнайближче до неї, щоб при необхідності його можна було перемістити вище; джгут стискають до моменту зникнення пульсу, кінцівка синіє. Через 1 годину бажано на 10-15 хвилин звільнити руку від нього. Після накладання джгута кінцівку фіксують до тулуба з метою профілактики больового шоку і запобігання сповзання джгута. Час накладання джгута вказують у записці, або в написі на тілі чи одязі.
Захист рани від забруднення.
Рана - це механічне пошкодження цілісності судин, шкіри, слизових оболонок чи органа тіла, яке супроводжується болем і кровотечею. Кожна рана забруднена мікроорганізмами, що розмножуються на пошкоджених тканинах. Гнійні мікроби можуть із кров'ю потрапити в організм, викликати сепсис, запалення крові, що нерідко стає причиною смерті.
Забруднення ран землею може викликати правець (стовбняк), чи газову інфекцію. Тому необхідно обробляти шкіру довкола рани розчином йоду, спирту, зеленки чи чистим спиртом. Ними рятівник обробляє і пальці своїх рук; заборонено з рани видаляти згустки крові, не можна до неї доторкатися; рану обробляє лише лікар.
За несприятливих умовах може виникнути гнильна анаеробна інфекція, правець тощо.
Щоб запобігти розвитку інфекційних ускладнень, насамперед здійснюють первинне закривання рани антисептичною пов'язкою, введенням антибіотиків в умовах медпункту. Маніпуляції по обмиванню ран, їх країв, обробка настоянкою йоду називається туалетом ран. Хірургічна обробка рани, основна мета якої - не допустити інфекції, запобігання розвитку ранової інфекції. Хірургічна обробка - це обробка операційного поля, місцеве знеболювання, розтин, огляд ранового каналу, видалення нежиттєздатних тканин, остаточна зупинка кровотечі, дренування ран. Якщо потрібно - накладають шви.
Література
1. Безпека життєдіяльності. Я. Бедрій. Львів, 1999.
2. Безпека життєдіяльності людини. В. М. Лапін. Львів, 1999.
3. Безопасность жизнедеятельности (краткий конспект лекций). О. Н. Русак. Львов, 1991.
4. Безопасность жизнедеятельности (конспект лекций, часть І). С. В. Белов, 1992.
Loading...

 
 

Цікаве