WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Продовольча проблема: зміст, історична зумовленість, шляхи вирішення - Реферат

Продовольча проблема: зміст, історична зумовленість, шляхи вирішення - Реферат

продовольча безпека багатьох країн опинялась під загрозою, а запаси продовольства скорочувались до критичних позначок.
В 90-х роках відбулося різке уповільнення світового приросту зерна, так що приріст населення знову став його випереджати. Причини цього явища слід шукати в скороченні орних земель, які просто перетворюються в пустелі. Це призвело до малоземелля та безземелля селян, дефіциту прісної води, гострої нестачі матеріально-фінансових ресурсів більшості країн світу.
Ось чому абсолютні показники, що характеризують голод і недоїдання залишаються такими небезпечно високими. За даними ФАО, загальна чисельність голодуючих у 80-х рр. складала 550-580 млн. Від хронічного недоїдання на початку 70-х страждали 920 млн. чол. Щороку через голод, недоїдання та супутні їм хвороби помирають приблизно 40 млн. чол, з них 13 млн. - діти. Те саме можна сказати і про відносні показники. Ще в кінці 20-х рр. Ліга Націй опублікувала дані, згідно з якими 2/3 населення планети голодували або недоїдали. В 70-х роках голодували і хронічно недоїдали 36% жителів Землі. І хоча в 90-х рр. їх доля зменшилась до 25%, вона все ще залишається жахливою.
Окрім кількісних, необхідно враховувати і якісні показники харчування людей, структури їх раціону. За медицинськими нормами цей раціон повинен включати не менше 100 г білків на день. Неповноцінне харчування знижує роботоздатність і слугує причиною багатьох захворювань. Зараз у світі необхідної кількості мікроелементів і вітамінів не отримують приблизно 40 % населення.
Питання різноманітних типів харчування широко висвітлені в літературі. Можна згадати американського географа Г.Керіеллі, який на світовій карті виділив пшеничний, рисовий, кукурузний, просово-сорговий та деякі інші види харчування.
Для економічно розвинених країн явище голоду і недоїдання в цілому вже не характерне. Ці країни нині виробляють і споживають більш ніж ? світового продовольства, хоча в них проживають лише 15 % населення Землі. В більшості цих країн середня калорійність харчування перевищує 3000 ккал на добу, а в деяких і 3500. У зв'язку з цим останнім часом в літературі багато уваги приділяється вже проблемі переїдання, в результаті якого знову ж таки знижується працездатність і скорочується тривалість життя. Загальне число осіб, котрі переїдають оцінюється приблизно в 600 млн, лише в США під цю категорію потрапляють 100 млн чол, або більше половини всіх жителів віком від 20 років і старше. Така ж проблема постала перед Великобританією та деякими іншими світовими країнами. Можна додати, що раціон розвинених країн такоєж відрізняється великою різноманітністю. Хоча всі вони (крім Японії) мають "пшеничний" тип харчування, але у якості джерел калорій поєднуються пшениця, картопля, цукор, м'ясо, рослинні і тваринні жири, а у якості джерел протеїнів - м'ясні, молочні і рибні продукти. Хоча і всередині цієї групи є певні внутрішні розбіжності. Так, говорять про американський тип харчування, характерний для США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, а останнім часом і для деяких країн Європи.
Недостатня забезпеченість продовольством негативно впливає на показники середньї тривалості життя людей. Вона відбивається на їх здоров'ї, фізичній працездатності, імунітеті, адаптації до сучасних високотехнологічних виробничих процесів. До числа хвороб, викликаних калорійно-білковою недостатністю, належать: квашиоркор - захворювання, пов'язане з нестачею білкового харчування, хвороби очей, анемія. В країнах із поширеним вживанням полірованого (очищеного від оболонки) рису широке розповсюдження отримали хвороби, викликані недоліком вітаміну В1. Крайнім виявом нестачі якого є хвороба бері-бері.
На Землі існує обширний пояс голоду та недоїдання, що протягається по обидві сторони від екватору. Цей пояс починається в Південній Америці, охоплює більшу частину Африки, а потім продовжується в Азії.
Єпіцентр цього поясу вже давно знаходиться в Тропічній Африці, найбіднішому регіоні світу. На початку 70-х років в Африці нараховувалось 90 млн. голодуючих, в середині 80-х - 140 млн., а в середині 90-х років - 210 млн. В цьому регіоні є країни, де частка голодаючих і недоїдаючих людей у вьому населенні перевищує 40% (Чад, Сомалі, Уганда, Мозамбік) або складає від 30 до 40% (Ефіопія, Малі, ДР Конго, Замбія).
Не дивлячись на досягнення "зеленої революції", досить складна продовольча ситуація зберігається в Південно-Західній, Південній та Південно-Східній Азії. Так, в Південній та Південно-Східній Азії загальна чисельність голодуючих в 70 - 80-х роках була на рівні 280-290 млн. чоловік, а в дев'яностих показник мало змінився. За деякими даними, в першій половині 90-х років в Непалі до категорії недоїдаючих належало 70% всього населення, в Індії - більше 60%, в Пакистані та Індонезії - 40%. В друці можна зустріти й таку цікаву статистику: середній американець за рік з'їдає 174 яйця, а індієць - всьго 25 (або одне яйце в два тижні). В країнах Південної Азії лише 2% споживаних білків припадає на м'ясо.
Багато міжнародних експертів сходяться в тім , що виробництво продовольства у світі в найближчі 20 років буде здатно в цілому задовольнити попит населення на продукти харчування , навіть якщо населення планети буде щорічно зростати на 80 млн. чоловік. При цьому попит на продовольство в розвитих країнах, де він і так досить високий, залишиться приблизно на сучасному рівні (зміни торкнуться головним чином структури споживання і якості продуктів). У той же час зусилля світового співтовариства за рішенням продовольчої проблеми приведуть , як передбачається, до реального росту споживання продовольства в країнах, де спостерігається його недостача, тобто в ряді держав Азії, Африки і Латинської Америки, а також Східної Європи.
Список використаних джерел:
Липец Ю.Г., География мирового хозяйства, - М., 1999
Барабанов В.В., Економічна геграфія, - К., 2000
Кордова Е.Р., Прокормим ли планету? - К., 1996
Державин Л.С., Продовольча криза, - К., 1997
Human development report 1994 Published for United nations development program. - New York - Oxford: Oxford University Press, 1994.
Голубець М. Від геосфери до соціосфери. - Львів, 1995
Электронный комплексный географический атлас "Наша земля"/ Лютый А.А., Комедчиков Н.Н., Лебедева Н.Я. и др.// Материалы международной конференции "Интеркарто 2: ГИС для изучения и картографирования окружающей среды". - Иркутск, 2002.
Кофи А. Годовой доклад о работе Организации 2001 г.,- Нью-Йорк: ООН, 2001
Гор Л. Земля на чаше весов.-М.,1999.
Жибуль И.Я. Экологические потребности: сущность, динамика,перспективы.-М.,1991.
Історія взаємодії людини і природи (тези конференції).-К.,2003,ч.1-3.
Кравченко И.И. Экологическая теория в современных теориях общественного развития.-М.,1992.
http://www.anriintern.com/ecology/spisok.htm
http://www.ecolife.ru/index.shtml
http://www.eur.ru/
http://www.eurunion.org/infores/euindex.htm/
http://europa.eu.int/eur-lex/en/
http://www.ambassade.dk/dkrussimose-da.php3/
Loading...

 
 

Цікаве