WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРиторика → Ділова нарада (збори) - Реферат

Ділова нарада (збори) - Реферат

вимог до голови наради - не нав'язувати із самого початку свою позицію іншим учасникам. Посада надає словам керівника особливої вага і ті з працівників, хто дотримується протилежних поглядів, можуть просто не зважитися їх висловити, щоб не суперечити начальству. Треба постаратися зайняти нейтральну позицію, викласти свою думку від 3-ї особи або сформулювати у вигляді питання. Найсерйозніші збори буває доречно починати зі зненацька цікавої репліки і навіть жарту. Дуже ефектно, якщо фраза, думка, якою відкривається нарада, буде використана й у її завершенні. Звертаючись до ораторів, головуючий називає учасників на ім'я по батькові, за можливістю підкреслює їхній досвід і компетентність з відповідного питання. Голова повинен бути вкрай уважний не тільки до суті виступу, але і до того , як кожен з них вписується у загальну конструкцію, як працює на досягнення наміченої мети; чи не веде убік. Організатор стежить за регламентом, у ході і після розгляду кожної проблеми коротко резюмує виступи. Це дозволяє домогтися впевненості в тому, що всі присутні чітко розуміють, про що мова , що в ході дискусії досягнуть визначеного прогресу. Якщо оратор виходить за рамки питання, варто дипломатично зупинити його. Критичну оцінку пропозицій дають негайно після промови, чи, якщо використовується метод "мозкового штурму", післявисловлення всіх ідей.
Наступний можливий етап наради - прийняття рішень. Зачитується заздалегідь підготовлений проект рішення, і учасники наради вносять свої корективи, приймають його за результатами голосування. Після прийняття рішень визначаються особи , що здійснюють його виконання і контроль.
Закінчуючи збори головуючий може закликати усіх до виконання тих планів, програм, до досягнення тих цілей, до яких прийшли в підсумку; коротко резюмувати хід обговорення; похвалити найбільш вдалі ідеї, ділові виступи; подякувати усіх за продуктивну роботу.
Англійський дослідник наради Елан Баркер справедливо думає, що постійний аналіз проведених колективних обговорень веде до одержання прибутку. Оцінка повинна бути об'єктивною, формулюватися всією групою на окремій зустрічі, поза рамками зборів. Можна запропонувати учасникам заповнити анкету, використовуючи для відповідей так звану ковзку шкалу: (немає) 1 2 3 4 5 6 (Так):
- чи була необхідна нарада?
- чи ясна її мета?
- чи відповідала вона меті?
- чи згодні ви, що тривалість і час проведення були зручні?
- чи задовольнило вас приміщення?
- чи вчасно ви одержали порядок денний, документи?
- чи всі пункти порядку денного були викладені?
- чи володіли присутні відповідною компетенцією?
- чи здійснював голова належний контроль?
- чи задоволені ви процедурою прийняття рішень?
Аналіз зборів можна провести більш ефективно, якщо залучити незалежного експерта. У нього буде можливість сторонньої оцінки того, що йде добре, а що необхідно змінити.
Менеджер - початківець може аналізувати колективне спілкування самостійно за схемою:
1.Який тип наради в залежності від мети?
2.Чи вдало сформульована тема і підтеми (порядок денний)?
3.Коли запланований розгляд найбільш складних питань?
4.Чи доречні місце, час проведення, кількість і склад учасників?
5.Про що говорить ведучий у вступному слові?
6.Який регламент прийнятий?
7.Які організуючі мовні дії ведучого в ході діалогу?
8.Чи всі присутні беруть участь в обговоренні?
9.Які рішення прийняті?
10.Как організатор закінчив нараду?
11. Чи оформлений протокол?
3. Протокол наради
Протокол наради - це первинний офіційний документ, на підставі якого карівник має право вимагати від працівників виконання доручених ним завдань. Секретар фіксує в протоколі найбільш важливі моменти: основні положення, висловлені ораторами, досягнення мети наради, прийняті рішення, їхніх виконавців і терміни виконання.
Виділяють наступні частини цього документа:
1.Найменування.
2.Дата.
3.Перелік присутніх.
4.Порядок денний.
5.Слухали.
6.Ухвалили.
7.Підпис (голови, секретаря).
Література:
1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. - М.: Наука, 1991. - 299с.
2. Атватер Й. Я Вас слушаю... Советы руководителю, как правильно слу-шать собеседника: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономика, 1984. - 112 с.
3. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, зволюция й управление. - М.: Политиздат, 1986. - 334 с.
4. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управлення. - Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. - 464 с.
5. Блейк Р., Моутон Дж. С. Научные методи управлення / Пер. с англ. - К., 1996. - 247 с.
6. Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. - М.: Мысль, 1978. - 216с.
7. Бурлачук Л. Ф., Келесі М. Про критерії розвитку особистості // Вісник
Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип. 2. - К., 1996. - С. 90-93.
8. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. - М.: Дело, 1991. - 312 с.
9. Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбут-ніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. пси-хол. наук. - К., 2000. - 19 с.
10. Грейсон Дж. К., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI
века. Пер. с англ. - М., 1991. - 319 с.
11. Демб А., Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з пара
доксами: Пер. з англ. - К.: Основи, 1997.- 302 с.
12. Дип С., Сесмен Л. Верный путь к успеху: 1600 советов менеджерам / Пер. с англ. - М.: Вече, 1995. - 384 с.
13. Драккер П. Управление, нацеленное на результат Пер. с англ. - М.: Тех-нолог, школа бизнеса, 1994. - 200 с.
Loading...

 
 

Цікаве