WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРиторика → Публічний виступ у діловому спілкуванні - Реферат

Публічний виступ у діловому спілкуванні - Реферат

Міміка оратора стимулює емоції аудиторії, здатна передати гаму переживань: радість і скорботу, сумнів, іронію, рішучість ... Вираз обличчя повинен відповідати характеру промови. У гарного оратора "обличчя говорить разом з промовою". Обличчя і весь зовнішній вигляд виступаючого повинні виражати доброзичливе і навіть дружнє відношення. Аудиторія не любить сердитих чи байдужих.
4. Аналіз промови оратора
Після ораторського виступу необхідний аналіз. Перш за все для того, щоб знайти, виділити і врахувати допущені недоліки.
Схема аналізу промови
Яка тема виступу? Чи досягнута його мета? Чи підходить тема аудиторії, чи викликає інтерес?
Який матеріал використаний у тексті виступу?
Яка композиція промови? Які методи викладу матеріалу використовуються?
Чи логічна, чи доказова промова?
Чи відповідає промова критеріям правильності, точності, виразності, багатства мовлення?
Який спосіб виголошення промови?
Чи дотримувався оратор вимоги техніки мовлення?
Який зовнішній вигляд оратора, чи доречні жести і міміка? Наскільки вільно він тримається перед слухачами?
Чи встановлений контакт з аудиторією? За допомогою яких засобів?
Визначте, до якого мовного типу належить оратор (за класифікацією С. Ф. Іванової).
5. Типи ораторів
С. Ф. Іванова в роботі "Специфіка публічної промови" (М. , 1978) виявила індивідуальні мовні типи:
Раціонально - логічний. Оратори цього типу схильні до аналізу явищ, до міркувань і строгої аргументації своїх і чужих учинків. Їхня підготовка до будь-якого виступу відрізняється послідовним добором і суворою систематизацією матеріалів, обмірковуванням і розробкою докладного плану. Цей виношений план ніби "сидить у них усередині", і оратори під час виступу не користуються ним. Їх часто турбує інше: як зробити свою промову більш яскравою , емоційною, які дібрати приклади, щоб зацікавити аудиторію. "Логіками" найчастіше бувають сангвініки.
Емоційно - інтуїтивний. Представники цього типу говорять жагуче, захоплено, пересипаючи свою промову гострими словами, каламбурами, але не завжди можуть устежити за твердою логічною послідовністю промови і "звести кінці з кінцями". План своїх виступів пишуть не завжди, вважаючи, що він їх сковує. Спостерігається збіг емоційного мовного типу з холеричним темпераментом.
Філософський. Оратори - "філософи" більш-менш емоційні, схильні до аналізу, іноді бувають дуже організовані у своїй роботі, а іноді без усякої видимої організації розкривають яке-небудь одне питання, добираються до кореня, і раптом, як променем світла, опромінюють усе знайденою ідеєю. Їхня загальна риса - прагнення до дослідження, глибокого осмислення явищ прямо на очах у слухачів, бажання й уміння втягнути в цей процес аудиторію. Найчастіше дану групу складають люди флегматичного темпераменту.
Ліричний, чи художньо - образний. Глибока емоційність, ліризм, внутрішнє хвилювання, гостра вразливість, проникливість - риси, характерні для цього типу. Найчастіше в основі його - характер витончений, меланхолійний.
6. Доповідь і промова як жанри ділового спілкування
Доповідь - це розгорнуте повідомлення з певної теми з метою сформувати думку слухачів про порушені питання, визначити характер подальших практичних дій. У доповіді дається аналіз проблеми , наводяться відомості, ставляться задачі, даються рекомендації й оцінки діяльності колективу. У звітній доповіді характеризуються результати роботи підприємства чи організації за певний період, а також формуються перспективи розвитку.
Промова - це вид публічного виступу, у якому здійснюються короткі повідомлення на службових нарадах, у ході дискусії, на урочистих зустрічах, презентаціях. Промова відрізняється від інших жанрів концентрацією ряду якостей: емоційністю, чіткістю постановки проблем, насиченістю, конкретністю, дієвістю, а також стислими часовими межами.
Промови поділяють за видами:
Інформаційна промова (повідомлення) звучить на нараді. Звичайно це актуальне повідомлення, що дає нове уявлення про розглянутий предмет чи явище, гіпотезу розв'язання проблеми.
Привітальна промова може бути присвячена ювілею особи , організації, зустрічі делегації, врученню нагороди, початку роботи конференції, пам'ятній даті ... Головна задача цієї мови - створити піднесений , святковий настрій, надихнути слухачів. Привітальна промова повинна бути емоційною. Оратору варто використовувати яскраві приклади, асоціації, засоби мовної виразності. Привітальна промова, як правило, має таку структуру:
1) звертання, слова вітання,
2) коротка характеристика події,
3) успіхи і досягнення, перспективи,
4) побажання.
На презентаціях, зборах виголошують торгову промову. Історія її виникнення пов'язана до закликів глашатаїв , що ходили по вулицях давніх Афін і повідомляли про продаж рабів, худоби, виробів. Відомі також старі жанри усної реклами Київської Русі - закликання , вигуки, гострослів'я . У них як засіб залучення уваги використовувалися римування і мовна гра. Серед вуличних торговельників - балакунів у містах особливо виділялися продавці газет і книг. Цікаво, що у наш час усна торгова реклама повертається. На вулицях сучасних населених пунктів все частіше звучать голоси людей , що розхвалюють товар, закликаючи покупців.
Мета торгової промови - спрямований вплив на увагу, пам'ять, емоції, пізнання, систему мотивів слухачів. Ця мета обумовлює зміст і мову рекламного тексту. У ньому яскравими словами, наочно повинні характеризуватися 2-3 найважливіші якості товару чи послуги, підкреслюватися унікальні риси, переваги, які вони дають споживачу. Доцільно говорити про результат, наводити аргументи ,постійно повторюючи основні з них. Висловлення повинне бути побудоване у формі доброзичливої поради. Не можна "нав'язувати" щось аудиторії і лестити собі, поширюючи торгову інформацію про продукцію свого підприємства.
Література:
1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. - М.: Наука, 1991. - 299с.
2. Атватер Й. Я Вас слушаю... Советы руководителю, как правильно слу-шать собеседника: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономика, 1984. - 112 с.
3. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, зволюция й управление. - М.: Политиздат, 1986. - 334 с.
4. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управлення. - Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. - 464 с.
5. Блейк Р., Моутон Дж. С. Научные методи управлення / Пер. с англ. - К., 1996. - 247 с.
6. Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. - М.: Мысль, 1978. - 216с.
7. Бурлачук Л. Ф., Келесі М. Про критерії розвитку особистості // Вісник
Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип. 2. - К., 1996. - С. 90-93.
8. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. - М.: Дело, 1991. - 312 с.
9. Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбут-ніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. пси-хол. наук. - К., 2000. - 19 с.
10. Грейсон Дж. К., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI
века. Пер. с англ. - М., 1991. - 319 с.
11. Демб А., Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з пара
доксами: Пер. з англ. - К.: Основи, 1997.- 302 с.
12. Дип С., Сесмен Л. Верный путь к успеху: 1600 советов менеджерам / Пер. с англ. - М.: Вече, 1995. - 384 с.
13. Драккер П. Управление, нацеленное на результат Пер. с англ. - М.: Технолог, школа бизнеса, 1994. - 200 с.
Loading...

 
 

Цікаве