WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРиторика → Публічний виступ у діловому спілкуванні - Реферат

Публічний виступ у діловому спілкуванні - Реферат


Реферат на тему:
Публічний виступ у діловому спілкуванні
План
1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу
2. Установлення контакту з аудиторією
3. Поза, жести, міміка оратора
4. Аналіз промови оратора
5. Типи ораторів
6. Доповідь і промова як жанри ділового спілкування
Література
1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу
Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова.
В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів: 1)добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу (inventio - "винахід"), 2)Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності (dispositio - "розташування"), 3)"Словесне вираження", літературна обробка мови (e|ocutio), 4)Завчання, запам'ятовування тексту (memoria - "пам'ять"), 5)Проголошення (pronuntiatio).
Сьогодні в ораторській діяльності виділяють 3 основних етапи: докомунікативний , комунікативний і посткомунікативний.
Докомунікативний Комунікативний Посткомунікативний
1.Визначення теми і мети виступу Проголошення промови Аналіз промови
2.Оцінка аудиторії й обстановки Відповіді на запитання, ведення полеміки
3.Добір матеріалу
4.Створення тексту
5.Репетиція
Антична риторика винятково велике значення надавала підготовці публічного виступу (це чотири з п'яти етапів приведеної схеми). Греки говорили, що промови Демосфена промащені олією нічної лампади, при світлі якої він їх складав.
Підготовка до будь-якого ораторського монологу починається з визначення його теми і мети. Тему визначає або сам автор, або ті, хто запрошує його виголосити промову. Назва виступу повинна бути зрозумілою , чіткою , по можливості короткою. Вона повинна відбивати зміст промови і привертати увагу слухачів (Наприклад: " Чи потрібні нам атомні електростанції?", "Стан охорони праці і техніки безпеки ", "Про підготовку до проведення сертифікації виробів". При розробці порядку денного для нарад необхідно особливу увагу звертати на формулювання тим доповідей і повідомлень. Теми повинні орієнтувати людей на участь в обговоренні конкретних проблем. Тому доцільно "розшифровувати" пункт порядку денного "Різне"- людина буде мати можливість заздалегідь підготувати і продумати свій виступ. Деякі промови не мають назв: привітальна, мітингова й інші.
Починаючи розробку тексту, необхідно визначити мету виступу. Оратор повинен ясно уявляти , якої реакції він домагається. Основні цілі публічного монологу - повідомлення і вплив. Оратор може поставити задачу інформувати слухачів, дати певні відомості . Чи він розраховує схвилювати аудиторію, сформувати у людей переконання, уявлення , що стануть мотивами їхньої поведінки , тобто закликає до якихось дій . Часто ці завдання перехрещуються, сполучаються в одному виступі. Свої прагнення і задачі варто повідомити слухачам.
Важливо оцінити склад майбутньої аудиторії. Хайнц Леммерман - автор підручника з риторики - закликає заздалегідь настроїтися на своїх слухачів, поставити себе на їхнє місце, "побачити речі їх очима". Необхідні дані про тих , на кого розрахована промова - це: освітній рівень, напрямок освіти (гуманітарна, технічна ...), пізнавальні інтереси, стать , вік, ставлення до теми і до оратора.
Завжди легше говорити, звертаючись до однорідного (гомогенного ) складу (дилетанти, фахівці, колеги, студенти, люди однакових політичних поглядів і т.д.). Що однорідніша аудиторія, то більш передбачена реакція на виступ. Звертаючись до молоді, не можна загравати, лестити, повчати, дорікати в незнанні, некомпетентності, підкреслювати свою перевагу, ухилятися від гострих проблем і питань. Перед слухачами з високим рівнем професійної чи наукової підготовки не можна виступати, якщо немає нових поглядів, підходів до рішення проблеми, не можна допускати повтори, тривіальні судження, демонструвати свою перевагу, зловживати цифрами, цитатами, ухилятися від суті проблеми.
У неоднорідній (гетерогенній) аудиторії виголошувати промову сутужніше. Якщо публіка різна за складом, треба, по можливості, адресувати якийсь фрагмент кожній групі. Варто заздалегідь подумати про те, що сказати окремим, особливо авторитетним, важливим персонам, якщо ви знаєте, що вони прийдуть.
Необхідно також з'ясувати чисельність аудиторії. Великою кількістю слухачів складніше керувати. У переважній більщості людина легковірна, схильна до знеособлювання, не здатна до критики, бачить усе у чорно - білих фарбах, реагує на емоції. Що більша аудиторія, то простіше, наочніше, образніше варто говорити. Знання своїх слухачів, "прицільна" підготовка промови здобувають особливе значення під час обговорення якогось важкого питання у вузькому колі фахівців, ділових людей.
Варто довідатися, у якій обстановці буде проходити виступ - у залі, у кабінеті, є чи там кафедра, стіл, мікрофон ...
Кафедра допомагає сконцентрувати увагу на ораторі, за нею треба розташовуватися вільно, невимушено, установивши і намагаючись зберігати постійну відстань у 20 - 30 сантиметрів між ротом і мікрофоном.
Проксеміка - наука про тимчасову і просторову організацію спілкування - описує наступні способи розміщення слухачів в аудиторії:
Спосіб Схематичне зображення Коментарі
1.Аудиторне розміщення
Відокремлює оратора від аудиторії. Зворотний зв'язок ускладнений. Велике число учасників
2. "Конференція"
Офиційно. За субординацією. Може викликати конфронтацію, протистояння думок
3. "Підкова"
Сприяє взаємо. Сприяє взаємодії. Доступний візуальний контакт. Гарні можливості контролю
.V - подібне розташування Дозволяє створити атмосферу співробітництва між,співрозмовниками при вкерівній ролі оратора
5. "Круглий стіл"
Поєднує людей, демократизує атмосферу обговорення проблем.
6. "Кабаре"
Для роботи маленькими групами. Можливі труднощі
фокусування уваги
Треба з'ясувати також, після яких інших промов планується ваш виступ. Адже кожна наступна промова повинна бути цікавішою за змістом і формою, ніж попередня.
Наступна стадія докомунікативного етапу - " кодування " - складання тексту - починається з добору матеріалу. Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а декілька . Джерела матеріалу поділяються на групи:
1Безпосередні - матеріали, здобуті автором з життя шляхом спостережень, власного досвіду:
а) знання, практика;
б) особисті контакти, бесіди, інтерв'ю;
в) уява - уявне створення нових картин, образів, проектів на основі минулого досвіду з елементами творчості.
2Опосередковані:
а) офіційні документи:
б) наукова і науково - популярна література;
в) художня література;
г) статті газет і журналів;
д) передачі радіо і телебачення;
е) довідковалітература: енциклопедії, словники;
ж) результати соціологічних опитувань.
"Живий" досвід завжди добре сприймається слухачами, він переконливий і йому вірять.
Матеріал публічного виступу може бути теоретичним і фактичним . Насиченість промови тим чи іншим типом матеріалу залежить від жанру. Так, у звітній доповіді потрібно наводити безліч фактів, щоб довести положення і переконати слухачів. Матеріал виступу повинен бути достовірним. Попередньо перевіряють точність інформації, цифр, дат, цитат,
Loading...

 
 

Цікаве