WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРиторика → Риторика епохи українського ренесансу - Реферат

Риторика епохи українського ренесансу - Реферат

ампліфікацію.
Книжка ІІІ. Про розташування матеріалу.
Книжка ІV. Про мовно-стилістичне оформлення промов.
Книжка V. Про трактування почуттів.
Книжка VІ. Про метод написання історії і про листи.
Книжка VІІ. Про судовий і дорадчий рід промов.
Книжка VІІІ. Про епідиктичний або прикрашу вальний рід промови.
Книжка ІХ. Про священне красномовство (гомілетику).
Книжка Х. Про пам'ятьі виголошування.
Назви розділів кожної книжки свідчать про її зміст.
Прокопович ставить восьмі вимоги до таланту, знань і мовних умінь оратора; стверджує, що з красномовства походить багато благ громадських, приватних і божественних, багато вигод людського життя; вважав, що посольська служба потребує допомоги красномовців, що захистити державу, зберегти її авторитет і не вдатися до зброї.
З риторичної лабораторії Ф.Прокоповича видно, як він розвинув теорію риторичного ідеалу, сформованого ще Цицероном і Квінтиліаном. Цицерон найголовніше у риторичному ідеалі вважав обдарювання, талант, потім - винахідливий розум, сприйнятливу і тривку пам'ять, і вже за ними - знання, досвід. Прокопович наполягає на національній користі красномовства: риторика - це захист інтересів країни, її авторитету, заохочення молоді до подвигів. Дається взнаки епохи просвітництва, національного відродження, розвитку барокового стилю.
Метод риторики Ф.Прокопович вбачав у тому, щоб навчити, як оратору у своїй промові за допомогою оволодіння мистецтвом слова дати відповіді на важливі запитання й переконати, що ці відповідає правильними.
Професор Прокопович визнав і описав такі функції риторики:
- соціально-організаційну (засіб агітації, мобілізації);
- культурно-освітню (життя народу, країни), що одержує нові знання, збуджує почуття, громадську думку, вплив на них.
Джерелом красномовства Ф.Прокопович вважав природу, мистецтво (талант), освіту, тренування. Наслідування. Риторичний курс Прокоповича мав виразний нормативний характер, у якому автор з позицій раціоналізму виступив проти стилістичних надмірностей бароко, схоластики, латино-польських риторин, проти пустого красномовства. Про ораторів автор говорив, що вони повинні вміло розпочати виклад, бути поважними у повчанні, дотепними у розважанні, сильними і багатослівними у зворушенні, оратор підбирає стильне по собі, не на свій розсуд, а з вимогами обставин.
Прокопович конкретно розробив поради до основних частин промови: вступ обов'язково має бути майстерним, влучним, дотепним від нього залежить перше враження слухачів про промовця), розповідь повинна бути чіткою, стислою (короткою), вірогідною, приємною, напруженою. Це досягається психологічно-образною мовою і відсутністю зайвого. Обґрунтування думки - друга частина викладу - досягається завдяки умілому розміщенню. Доказів за трьома способи: природний (за часом т місцем); довільний (за бажанням, за вибором); мистецький (за законами стилю, підстилю, жанру).
Завершення промови мало складатися з двох частин: переліку сказаного (підсумок) і збудження почуттів.
Основні постулати київського вченого нічим не суперечать поглядам античних теоретиків риторики, зокрема Аристотеля, де в теорії симетрії домінувала концепція загальної і абсолютної краси, бо відповідність словесного вираження (застосування відповідних слів і думок до винайденого матеріалу) вимагає особливого чуття і неабиякого таланту.
Так само і Ф.Прокопович поділив і античні поняття міри в усьому, міри як естетики середини, в якій повинні сходитися і поєднуватися всі крайнощі. Погляди Арістотеля, Платона, Квінті ліана та інших представників класичної естетики на гармонію були творчо спринті Ф.Прокоповичем т його послідовниками.
Надзвичайно корисним і повчальним є розділ "Почуття" з "Риторики" Ф.Прокоповича, який виховував у своїх учнів-риторів (в їх ораторських виступах) такі почуття: любов, тривога, надія, ревність, радість, гнів, гордість, жаль, страх. Жах, обурення та ін., чим обґрунтовував психологічну культуру оратора, який має бути талановитим митцем, щоб у душі слухача збудити необхідні почуття.
Ф.Прокопович та його послідовники творчо використовували досягнення античної риторично думки - вчення про три стилі. Завданням і метою високого стилю він вважав хвилювати аудиторію, для чого підбираються сильні емоції, величаві способи викладу: часті метафори, величаві фігури.
Квітчастий стиль має приносити насолоду, для чого вживаються гарні способи вислову: часті тропи, легкі почуття, помірковані сенсації, дотепні вислови.
Низький стиль, на думку дослідників, служить для повчання і вживання у заповідях, якими повчаємо інших. Він виключає сильні емоції, рідко вживає фігури, тропи, буденні справи. Цей стиль вимови - навчання.
Заслуговує на увагу і "Буквар" Ф.Прокоповича. За цим підручником вчилися українці, росіян, білоруси, молдавани, грузини, серби, болгари, греки та інші. Великий гуманіст закликав учених академії до формування самостійного мислення. мріяв про генерацію українських "знавців, а не крамарів науки".
Учений відстоював ідею освіченого абсолютизму, заснував російську просвіту Філософські, риторичні погляди видатного просвітителя Ф.Прокоповича відображали інтереси прогресивних сил, стали важливою віхою у розвитку слов'янського красномовства та естетичної думки.
Ф.Прокопович володів багатьма мовами, писав латинською, російською, старослов'янською, книжною українською, німецькою, англійською, французькою, шведською, польською мовами.
Його широка полілінгвістична культура до наших днів вражає масштабністю обдарювання.
Прокопович своєю діяльністю відгукнувся на завдання і вимоги епохи Ренесансу, написавши твори, які ставлять за мету теоретичне обґрунтування нового освітнього ідеалу, стверджують необхідність духовного, фізичного і естетичного розвитку людини. Прокопович володів силою слова і стверджував, що коли з'явиться небезпека, кольчуга і меч не є більш надійною зброєю, ніж красномовство, яке одночасно є й обороною, і наступальною зброєю.
Чотири книги риторичної праці Ф.Прокоповича містять поради, зауваги. Рекомендації, зразки складання промов, листів, історій. Серед професорів Києво-Могилянської академії він першим уводить до курсу риторики розділ про написання історії з метою увічнити історію своєї Батьківщини.
Прокопович розробив методику епістолярію і сам був великим майстром цього жанру. Стиль листів, за Прокоповичем, мав бути не ораторським, а спокійним, розсудливим.
Наступні риторики втілили в життя багато ідей Феофана Прокоповича, але чимало з них ще чекають своїх дослідників.
Loading...

 
 

Цікаве