WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРиторика → Риторика як наука - Реферат

Риторика як наука - Реферат

уривки з поем, голос зміцнював бігом, розмовою на крутих підйомах…"… Щоб позбутися від мимовільного посмикування плечей, він вішав над собою гострий спис, що заподіювало йому біль при будь-якому необережному русі.
У своїх промовах Демосфен робив ставку на вплив публічного виступу на психіку людей, на їхню волю й емоції. Такому впливові сприяли відмінно поставлений голос Демосфена і ретельно пророблений ним текст промови з опорними і кодовими фразами. Кожна така фраза, у сполученні з чудово відпрацьованою мімікою та жестикуляцією, поетапно трансформувала психіку мас у потрібному ораторові напрямку так, що люди самі не зауважували моменту, коли під впливом слова Демосфена переходили на його сторону, навіть будучи споконвічно налаштованими проти ідей виступаючого… На питання: що складає найістотніше достоїнство оратора, Демосфен завжди відповідав: "По-перше, вимова, по-друге, вимова і, по-третє,знов-таки вимова".
Сократ також був одним з грецьких філософів, про його погляди якого ми можемо судити по діалогах його учня Платона, тому що сам він волів викладати своє навчання в усних бесідах і не залишив ніяких письмових творів. Головним внеском Сократа в мистецтво ведення полеміки була зміна їм змісту дискусії. Якщо до цього сторони, що сперечаються, не звертали особливої уваги на суть виступів суперників, зосереджуючи увагу на силі і переконливості власної мови, то тепер у риторичному арсеналі з'явилися навідні запитання, які самі по собі є і аргументами, і контраргументами. Суперники стали прислухатися до доводів супротивної сторони. Суперечки перетворилися з гарячих перепалок у витончені й дотепні вистави. От, наприклад, гумористичний діалог за участю представника однієї із сократичних шкіл (мегарскої):
- Ти упевнений, що не рогатий?
- Цілком!
- А як щодо того, чого ти не втрачав?
- Те, що я не втрачав, залишається при мені.
- Рогів не втрачав?
- Ні!
- Виходить, вони в тебе і залишилися…
Переконливість промов у величезному ступені залежить від емоційної природи людей або, від їхніх пристрастей. Під впливом пристрастей виникає або зникає довіра людей, з ними ж зв'язана зміна їхніх рішень по різних питаннях, почуття задоволення і невдоволення, що виражається в гніві, жалі, страху. Оскільки саме пристрасті часто впливають на поводження людей. З емоційною стороною промов тісно пов'язаний їхній стиль. Щоб промова зробила належне враження, стиль повинний бути повний почуття, відбивати характер і відповідати істинному стану речей. Тому про речі, що викликають презирство й обурення, необхідно говорити мовою гнівною, про речі похвальні - із замилуванням, а про речі, що збуджують смиренність і жаль, - мовою смиренною. Іншими словами, щире положення речей диктує відповідний стиль промови.
Красномовство слов'ян
Занепад і відродження риторики не могли не позначитися на розвитку людини і суспільства. Реабілітація цього предмета в системі освіти почалася наприкінці середньовіччя.
Найвідомішими ораторами Київської Русі були Їларіон та Кирило Туровський.
Іларіон (XI ст.) - перший Київський митрополит, давньоруський письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його проповіддю є "Слово про закон і благодать", де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі.
Кирило Туровський (XI ст.) - блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вивчати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами:
"Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають"
Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єдиним осередком просвіти й культури в Україні, Росії, значною мірою і в Білорусії та південних слов'янських країнах, мала статус європейського навчального закладу, а слава про її випускників сягала світового масштабу. Академія виконувала високу й благородну місію.
ВИСНОВОК.
У наш час знову відроджується значимість живого, публічного слова яке стае об'єктом усе більш численних наукових досліджень, у яких беруть участь тисячі вчених. Крім вивчення історії ораторського мистецтва їх приваблюють проблеми, пов"язані з впливом промови, переконанням, вселянням і іншими аспектами ефективності усного слова. Завдяки бурхливому розвитку телебачення здається, що весь світ говорить із нами, є присутнім у наших будинках. Міжконтинентальні "мости", "круглі" столи, зустрічі в студіях із великими політиками, вченими, діячами мистецтва - одна з яскравих прикмет сучасності. Стрімкі зміни в демократичному суспільстві витискають епоху читання друкарських текстів із високих трибун, замінюючи їх на емоційну і живу промову сучасних ораторів.
?
1. Орлов Б. Демосфен я Цицерон. Их жизнь и деятельность. - СПб., 1898. - С. 52;
2. Сагач Г.М. Золотослів. - К., 1993. - С. 16.
3. Тимофеев А. История красноречия с древнейших времен. - М., 1893. - С.65.
4. Гуревич Е.С., Полрілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. - К.,1978Молдован AM. Слово о законе и благодати Илариона. - К., 1984.-с.240.
5. Туровский Кирилл. Слово в новую-неделю после Пасхи // Древняя русская литература. 8. Хрестоматия. - М., 1980. - С. 7
6. "МАСТЕРА КРАСНОРЕЧИЯ". Митрофанов О.Г. "Знание". Киев. 1993г.
7. "ОСНОВЫ СОВЕТКОГО ОРАТОРСКОГО ИСКУССТВА". Ножин Е.А. "Знание". Москва. 1981г.
8. "ЛЕКТОРСКОЕ КРАСНОРЕЧИЕ". Чихачев В.П. "Знание". Москва. 1989г.
9. "ИСТОРИЯ РИТОРИКИ". Плошкин А.М. "Наука". Харьков. 1995г.
10. "Антична література", м. Москва, у "Освіту", 1986 р.
11. М. Гаспарова, В. Борухович "Ораторське мистецтво древньої Греції", Москва, "Художня література", 1985 р.;
12. Історія стародавнього світу. - к., 1989.
13. Історія красномовства. - к., 2000.
14. Кузишин О.П., "Історія Древньої Греції", М., 1986р.
15. Лекції з історії світової культури. Навч. вид. /за заг. ред. Яртися А.В., Шендрика С.М., Черепанової С.О., - Львів: Світ, 1994р.
16. С.І. Радциг "Історія Давньогрецької літератури", Москва, у "Вища школа", 1999 р.;
Loading...

 
 

Цікаве