WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРиторика → Антична та словянська риторика - Реферат

Антична та словянська риторика - Реферат

який приносить хвалу й герою, й автору, мужнє, високе красномовство у цій промові є безмежним, легко тут висловлюється геній звеличений, який завжди стоїть вище того, що він творить" '.
Петро Пороховщиков, для широкого загалу юристів більше відомий під псевдонімом П. Сергеїч (1867-?). Народився в Санкт-Петербурзі в забезпеченій дворянській сім'ї. Закінчив юридичний факультет Московського університету. З 1889 року працює в міністерстві юстиції, потім в Московській судовій палаті, прокурором Орловського окружного суду. Працював він і в Україні - прокурором Харківського окружного суду. До 1917 року - суддя Петербурзького, а згодом Петроградського окружного суду. Мав генеральський чин дійсного статського радника. Юристам відомі його праці "Мистецтво промови на суді", "Кримінальний захист". Багато рекомендацій цього юриста-практика з методики побудови судової промови корисні і в наші дні2.
П. Пороховщиков підкреслює, що на суді потрібна передусім надзвичайна, виняткова ясність і чіткість. Слухачі мають все розуміти відразу, без додаткових зусиль. Ритор може розраховувати на їхню уяву, але не на їхній розум і проникливість. А тому слід говорити не так, щоб міг зрозуміти, а так, щоб не міг не зрозуміти вас суддя.
У цьому зв'язку автор наголошує на особливій, суттєвій відмінності судової суперечки від наукової:"Наука вільна у виборі своїх засобів; учений вважає свою роботу завершеною лише тоді, коли його висновки підтверджені безумовними доказами; але він не зобов'язаний знайти рішення своєї наукової загадки; якщо у нього не вистачає засобів дослідження або відмовляється далі працювати голова, він закине свої креслення й обчислення і займеться іншим. Істина залишається не з'ясованою, і людство чекатиме, доки не знайдеться удачливіший шукач. Не те в суді: там немає довільної відстрочки. Винуватий чи невинуватий? Відповідати треба"'.
Аби переконатися, наскільки глибоко й аргументовано розкривається в "Мистецтві промови на суді" зазначена тема, варто бодай фрагментарно оглянути її структуру і зміст.
Глава І. Про склад (Чистота стилю. Про точність стилю. Багатство слів. Знання предмета. Засмічені думки. Про порядність. Простота і сила. Про милозвучність).
Глава II. Квіти красномовства (Образи. Метафори і порівняння. Антитеза. Інші риторичні звороти. Загальні думки).
Глава III. Медитація (Пошуки істини. Картини. Про безперервну роботу. Схема промови).
Глава IV. Про психологію в промові (Характеристика. Житейська психологія. Про мотив).
Глава V. Попереднє опрацювання промови (Юридична оцінка діяння. Моральна оцінка злочину. Про творчість. Художня обробка. Ідея. Диспозиція).
Глава VI. Судове слідство (Про допит свідків. Про достовірність показань свідків. Про розбір показань свідків. Про експертизу). ,
Глава VII. Мистецтво дискусії на суді (Деякі правила діалектики. Перебільшення. Повторення. Про недомовки. Можливе і вірогідне чи ймовірне. Про здоровий глузд. Про моральну свободу ритора).
Глава VIII. Про пафос (Здоровий глузд і почуття. Почуття і спра-ведливість. Пафос як неминуче, законне і справедливе. Мистецтво пафосу. Пафос фактів).
Глава IX. Заключні зауваження (Письмова робота й імпровізація. Про увагу слухачів. Декілька слів обвинувачу. Декілька слів захиснику).
Кілька слів про захисну промову. Замість післямови подається рецензія А.Ф. Коні "Мистецтво промови на суді".
П. Пороховщиков був і залишається видатним теоретиком судової риторики. Ось його цінні поради, ніби звернені до нинішніх судових риторів:
o поважайте гідність осіб, які виступають у судовому процесі;
o уникайте домислів про самого себе і про присяжних;
o не допускайте, щоб різкість переходила в грубість, але пам'ятайте й інше: непотрібна ввічливість також може різати вухо і, гірше того, може бути смішною;
o говоріть просто, але водночас виразно й вишукано;
o знайте ціну словам, пам 'ятайте, що одне просте слово може інколи виражати всю суть справи з точки зору звинувачення або захисту; один вдалий епітет інколи вартий цілої характеристики.
Костянтин Зеленецький (1812-1858). Професор Рішельєвського ліцею в Одесі, автор багатьох книг, статей з питань філософії, логіки, естетики, словесності, історії, географії, зокрема викладання цих наук у навчальних закладах. Написав цікаві праці, які не втратили цінності й досі: "Дослідження про риторику", "Дослідження значення побудови й розвитку слова людського і додаток цього дослідження до мови російської" '.
Учений розробив оригінальне розуміння творчого акту в словесній дії, переборов абстрактний розподіл слова й думки в процесі "породження думок", а потім розташування їх у процесі мис-леннєвого породження. К. Зеленецький першим серед вітчизняних учених повернув риторику обличчям до творчого винайдення й відповідального вчинку в мовленні.
Серед популярних підручників риторики того часу, які багато разів перевидавалися, не втратили цінності й досі, мали певний вплив на формування української риторичної культури, були курси М. Сперанського, О. Мерзлякова, М. Кошанського та ін.
Михайло Сперанський (1772-1839) - граф, відомий російський державний діяч, найближчий радник Олександра І, ініціатор створення Державної ради, керував кодифікацією основних державних законів Російської імперії. Він автор "Правил вищого красномовства".
Олексій Мерзляков (1778-1830) - професор Московського університету. На його публічні промови збиралася мало не вся московська верхівка. Він був учителем О. Грибоедова, П. Вяземського, П. Чаадаева, 1. Тургенева, М. Муравйова, М. Бестужева-Рюміна та ін.
Микола Кошанський (1781-1831) - професор російської та латинської словесності у Царськосельському ліцеї, вчитель О. Пушкіна, який зберіг про наставника найтепліші спогади. Як і згадані вже М. Сперанський, К. Зеленецький, О. Мерзляков - автор підручників риторики, які були популярними у минулому столітті.
Використана література
1. Орлов Б. Демосфен я Цицерон. Их жизнь и деятельность. - СПб., 1898. - С. 52;
2. Філіппіка - в перекладі з грецької означає "гнівна викривальна промова".
3. Сагач Г.М. Золотослів. - К., 1993. - С. 16.
4. Тимофеев А. История красноречия с древнейших времен. - М., 1893. - С.65.
5. Гуревич Е.С., Полрілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. - К.,1978Молдован AM. Слово о законе и благодати Илариона. - К., 1984.-с.240.
6. Туровский Кирилл. Слово в новую-неделю после Пасхи // Древняя русская литература. Хрестоматия. - М., 1980. - С. 7
Loading...

 
 

Цікаве