WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Християнські свята - Реферат

Християнські свята - Реферат

й інші іудейські свята, серед них і П'ятидесятницю. Останнє виникло у стародавніх євреїв у зв'язку з переходом до землеробства і було присвячене завершенню жнив, які тривали "сім седмиць", тобто сім тижнів.
Спочатку, в період багатобожжя, це свято кінця жнив мало своїм обрядовим призначенням жертвопринесення хліба нового врожаю місцевим польовим духам і божествам як подавцям врожаю та хазяям землі. Християнство надало "святові седмиць", або П'ятидесятниці, власного специфічного обгрунтування і змісту.
В Україні свято Трійці ще раз зазнало змін. Тут воно: злилося;, з місцевим святом первісних слов'ян - семиком (інша назва "Зелені Свята") - і запозичило у нього побутовий зміст. Стародавні слов'яни пов'язували семик із завершенням весняних робіт. Його мета - улещання духів рослинності у відповідальний період цвітіння іікосіння трав та хлібів. У православ'ї свято Трійці пов'язане з помином душ померлих родичів (так звана поминальна субота).
Спас. В основу свята покладено євангельську легенду про чудесне перетворення Христа: наприкінці свого земного буття засновник християнства привів своїх учнів на гору і під час молитви "перетворився": "вигляд обличчя його змінився", "одяг його став білим, блискучим, а голос з неба підтвердив його божественне походження".
Здвиження. Свято Здвиження Хреста Господнього - одне з найважливіших свят, присвячених культу хреста - символу християнської віри. З хрестом церква пов'язує кілька міфічних подій. Про одну з них священики завжди згадують у святкових проповідях. За переказами, римський імператор Костянтин, який дозволив вільне сповідування християнства, ще бувши "язичником", перед однією з найбільших своїх битв мав чудесне видіння: на небі немовби з'явився осяяний хрест з написом: "Ним перемагай!" Тієї ночі, за церковною легендою, імператорові з'явився уві сні сам "Син Божий" Ісус Хриетос і порадив взяти у битву прапор із зображенням хреста. Костянтин зробив все, як велів Хриетос. Крім того, він наказав своїм легіонерам намалювати знак хреста на щитах. У битві Костянтин одержав перемогу і, як запевняють церковні історики, з того часу увірував у чудодійну силу хреста.
Богородичні свята. Окрім свят на честь Христа і божественної Трійці християнська церква встановила ряд свят на честь його матері - Богородиці. Це: Різдво Богородиці, Введення у храм, Благовіщення, Першої і Другої Пречистої, Покрови (перші чотири зараховують до "двонадесятих" свят) і багато свят на честь її "чудотворних" ікон.
У вшануванні діви Марії-Богородиці наявні сліди вшанування стародавніми народами богині землі.
На створення образу християнської Богородиці значний вплив справили уявлення стародавніх єгиптян про богиню Ісиду. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді "цариці небесної", крилатої небожительки, "оповитої в сонце". На голові в неї - вінок з дванадцяти зірок. Давньоєгипетська богиня Ісида також зображувалася небесною царицею, вона також народила, за вченням стародавньої релігії, божественного сина - "спаси-теля" Гора. Подібна християнська Богородиця і до богині сирійців та фінікіян - Астарти. Стародавні народи вклонялися цим богиням, вважаючи їх божествами родючості землі, худоби, заступницями землеробства. Цими властивостями наділена й Богоматір християнства.
Міф про "непорочне зачаття" церква запозичила також із стародавніх, дохристиянських релігій. Згідно з релігійними міфами Стародавнього Сходу, непо-рочно народжуються від непорочних матерів іранський Митра, індуїстський Будда, стародавньоіранський Заратустра. Саме ці міфи й лягли в основу створення християнської легенди про "непорочне зачаття" як самої діви Марії, так і Христа (православна церква догмат про непорочне зачаття Марії її матір'ю Анною не визнає).
Свято Різдва Богородиці (Друга Пречиста) церква пов'язує з давніми землеробськими осінніми святами на завершення збирання врожаю. В день свята служителі культу з особливим натхненням розповідають віруючим, що Божа матір є "великою праведницею", помічницею і заступницею людей, покровителькою сільського господарства, що, "народивши Христа", вона зробила перший крок до "вічного спасіння" людей.
Свято Введення в храм Богородиці, згідно з ученням християнської церкви, пов'язане з передачею трирічної Марії на виховання до єрусалимського храму.
Благовіщення - свято, що має своїм змістом оповідь про одержання Марією повідомлення від архангела Гавриїла, що вона народить від "Святого Духа". На Україні це свято пов'язувалося церквою з початком весняних польових робіт ("свячення" насіння тощо) і прикметами про майбутній врожай.
Свято Першої Пречистої церква відзначає як день пам'яті Богоматері. Багато в церковному тлумаченні цього свята нагадує стародавньосирійське сказання про смерть Кібели - богині родючості. На Україні свято Першої Пречистої злилося з стародавньосло-в'янським язичницьким святом збирання врожаю і принесення хліба та плодів у жертву духам за "сприяння" новому врожаю.
Великим святом православної церкви, присвяченим культу Богоматері, є свято Покрови Богородиці. Воно не пов'язане з "земним життям" діви Марії, а встановлене в пам'ять чудесного явлення Богородиці, яке нібито відбулося 910 р. у Влахернському храмі Богородиці в Константинополі. Під час нічного богослужіння юродивий Андрій, зарахований пізніше до святих, бачив, як Богоматір, котру обступили ангели і святі, з'явилася у повітрі, помолилася про спасіння світу від бід і страждань і розпростерла над усіма свій покров у вигляді широкого тонкого серпанку.
Пасха (Великдень). Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлене першими християнами в пам'ять "страждань, смерті і чудесного воскресіння" Ісуса Христа.
Православ'я в Україні складалося на протязі багатьох століть і є логічним продовженням київського християнства. Його специфіка у обрядово-культовій сфері, мистецькому оформленні церков, оригінальному трактуванні деяких канонів обумовила формування в ньому таких рис, як демократизм, соборно-правність, народність, віротерпимість, гуманізм. Свій практичний вираз українське православ'я знайшло у русі застворення української автокефальної православної церкви та її визнання вселенським православ'ям.
ЛІТЕРАТУРА
БеленькийЛ. С. О мифологии й философии Библии. - М., 1977.
Библейский словарь / Зрик Нюстрем. - Торонто, 1985.
Гараджа В. Й. Протестантизм. - М., 1971.
Гелей Г. Біблійний довідник. - Торонто, 1985.
Тече Г. Библейские истории. - М., 1988.
Гордиенко Н. С. Современная православная церковь. - Л., 1986.
Горський В. Л. Адвентизм: історія і сучасність. - К., 1987.
Григулевт І. Р. Папство. Століття XX. - К., 1988.
Григулевич Й. Р. Инквизиция. - М., 1985.
Губман Б. Л. Современная католическая философия: чело-век й история. - М., 1988.
Дарманський П. Ф. Земні джерела "Святого письма". - К., 1985.
Енгельс Ф. Книга Одкровення // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 21.
Енгельс Ф. Селянська війна в Німеччині // Там само. - Т. 7.
Жизнь Будда, индийского Учителя Жизни. Пять лекций по буддизму. - Самара, 1998.
Ислам в истории народов Востока. - М., 1981.
Ислам. Религия. Общество. Государство. - М., 1984.
Ислам: Краткий справочник. - М., 1986.
Кааинин Ю, А. Модернизм русского православия. - К., 1988.
Каниткар В. П., Оузн К. У. Индуизм. - М., 1999.
Косидовский 3. Библейские сказання. - М., 1968.
Крывелев Й. А. Библия: историко-критический анализ. - М., 1983.
Кун Н. А. Легенды й мифы древней Греции. - М., 1989.
Лаоцзы. Обрести себя в Дао. - М., 1999.
Ленін В. І. Пробудження Азії // Повне зібр. творів. - Т. 23.
Маркс К. Об'яви війни. До історії виникнення східного питання // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 10.
Loading...

 
 

Цікаве