WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Українська православна церква на Волині у 20-40-х рр. ХХ ст. - Реферат

Українська православна церква на Волині у 20-40-х рр. ХХ ст. - Реферат

зарубіжжя" (Луцьк, 1994), Четвертому круглому столі "Історія релігій в Україні" (Київ, Львів, 1994), Шостому міжнародному круглому столі "Історія релігій в Україні" (Львів, 1996), Третій міжнародній конференції "Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України" (Острог, 1998),Всеукраїнській міжнародній християнській асамблеї (Київ, 1998), Дев'ятій міжнародній конференції "Історія релігій в Україні" (Львів, 1999), і в публікаціях дисертанта.
В основу структури дисертації покладено хронологічно-проблемний принцип. Робота складається зі вступу, п'яти розділів та висновків. Її обсяг складає 194 сторінки (із них 187 сторінок основного тексту). Список використаної літератури містить 423 позиції.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, хронологічні рамки роботи, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання та методологічні принципи дослідження, окреслено наукову новизну та практичне значення дисертації.
У першому розділі - "Історіографія та джерела" - виділено і охарактеризовано основні етапи розвитку досліджень історії Української церкви на Волині у 20-40-х рр. XX ст., показано джерельну базу проблеми.
Одним із перших дослідників національно-церковного руху па Волині був Д.Дорошенко [1]. Він, зокрема, засудив силові методи боротьби волинян, вказуючи на те, що вони лише загострювали ситуацію, а справи не вирішували. Найпомітнішим явищем діаспорної української церковної історіографії середини 60-х рр. став вихід дослідження І.Власовського [2]. В його праці (Т.IV. Кн.2) значне місце відведено еволюції національно-церковного руху на Волині 1921-1939 рр. та оформленню його в Автокефальну церкву у 1939-1944 рр. На жаль, автор не уникнув міфологізації минулого, свідомо оминув суперечливі моменти розвитку українського православ'я. На початку 70-х рр. новий погляд на сутність відродження Української церкви у XX ст. запропонував Ю.Мулик-Луцик [3]. Він виступив проти національно-церковних міфів, заявивши, що Адміністратуру митрополита Полікарпа не можна ототожнювати з УАПЦ митрополита В.Липківського, бо це якісно новий етап розвитку українського православ'я. За останнє десятиріччя в українській діаспорі з'явилися праці, в основу яких лягли вже існуючі концепції. До послідовників І.Власовського можна віднести О.Воронина [4], А.Жуківського [5]. О.Хомчук [6]. Концепцію Ю.Мулика-Луцика частково чи повністю підтримали А.Жуковський [7], І.Плева [8], Т.Міненко [9]. Наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. вітчизняні історики почали досліджувати табуйовані радянським режимом теми. Окремі аспекти історії Української церкви на Волині розглянули у своїх працях С.Білокінь [10], В.Ковалюк [11], І.Білас [12], О.Лисенко [13], Н.Стоколос [14], Б.Савчук [15]. Потрібно також відзначити доробок Ю.Волошина [16], В.Пащенка [17], Ю.Крамара [18] та А.Корнейко [19].
Дослідники Російської православної церкви тією чи іншою мірою торкалися й релігійного життя Волині 20-40-х рр. XX ст. Вони розглядали волинський край як канонічну територію Московської патріархії, а будь-який національно-церковний рух як вороже православній вірі явище під назвою розкол. До цієї категорії дослідників можна віднести А.Попова [20], С.Ранєвського [21], О.Світіча [22], К.Фотієва [23], В.Ципіна [24]. Свідченням появи об'єктивної течії в російській церковній історіографії є праці Г.Якуніна [25], Г.Матвєєва та К.Федевича [26].
У радянський період вивчення минулого Православної церкви дозволялось лише з метою її негативації. У працях А.Вєдєрнікова [27], А.Шаповалової [28] та К.Дмитрука [29], незважаючи на їх ідеологічну заангажованість, усе ж подавалась певна інформація про минуле церковного життя в Україні, зокрема, на Волині. У першій половині 80-х рр. побачили світ багаті на використані джерела кандидатська дисертація І.Патера [30] та монографія Ю.Сливки [31].
Значний поступ у напрямку об'єктивного розгляду польсько-українських взаємин 20-30-х рр., у тому числі в релігійній сфері, зробила польська історіографія. Це засвідчили праці М.Папежинської-Турек [32], Р.Тожецького [33], М.Сивіцького [34], З.Добржинського [35], С.Стемпеня [36], З.Запоровського [37], які побачили світ у 1970-1990-х рр.
Джерельну базу роботи становлять архівні документи і матеріали, зосереджені в архівах Волинської, Рівненської і Тернопільської областей, а також Луцько-Волинського єпархіального управління та Управління Служби безпеки України у Волинській області.
У Державному архіві Волинської області зосереджені документи, які характеризують дерусифікацію церкви в краї у 20-30-х рр. Перший період розвитку національно-церковного руху відображають матеріали фонду Луцької повітової "Просвіти" (Ф.54 "Луцьке повітове товариство "Просвіта". 1920-1939"). Церковну політику польської влади характеризують донесення повітових старост і конфідентів (довірених осіб), листування волинського воєводи з керівництвом Польської держави та ієрархією Православної церкви, статистичні дані, які зібрані у фонді Волинського воєводського управління (Ф.46 "Волинське воєводське управління. Відділ безпеки. 1921-1939"). Роль українських парламентарів у процесі національно-церковного будівництва розкривають документи Української парламентської репрезентації Волині (Ф.60 "Українська парламентська репрезентація на Волині. м. Луцьк. 1923, 1926, 1927, 1931-1939"). У цьому фонді зосереджено в основному заяви, листи та звернення православних до українських послів різних каденцій з проханням унормувати життя парафій, сприяти українізації богослужінь, віднайти кошти на будівництво нових храмів. Діяльність Товариства ім. Петра Могили розкриває інша група документів (Ф.63 "Луцька управа товариства прихильників православної освіти і охорони традицій православної віри імені митрополита Петра Могили, м. Луцьк, Волинське воєводство. 1931-1939"). Внесок політичної організації поміркованих українців -Волинського українського об'єднання відображає ще один фонд ДАВО (Ф.198 "Округове управління Волинського українського об'єднання. м. Луцьк. 1927-1938"). Серед цієї групи документів важливими є інструкції управи об'єднання, листування з відділками та членами організації у справі Православної церкви краю, матеріали, що стосуються відновлення та діяльності Луцького братства у 30-х рр.
Інформацію про розвиток Української церкви у 1941-1944 рр. та її ліквідацію в перше післявоєнне п'ятиріччя містять документи з фонду уповноваженого в справах РПЦ у Волинській області (Ф.Р-393 "Уповноважений Ради у справах Російської православної церкви при Раді міністрів СРСР по Волинській області, м. Луцьк, з 1969 р. - уповноважений Ради у справах релігій при
Loading...

 
 

Цікаве