WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Співіснування науки і релігії - Курсова робота

Співіснування науки і релігії - Курсова робота

Курсова роботаСпівіснування науки і релігії
Зміст
Вступ………………………………………………………………….. …3
І. Історія розвитку і співіснування науки і релігії…………………. …5
1.1.Міф……………………….……………………………………5
1.1. Релігійний світогляд……………………………………….6
1.2. Розум…………………………………………………….….8
ІІ. Початок……………………………………………………………….11
ІІІ. Ентропія - міра організації…… ……….………………………….12
IV.Ідеальні пропорції у Всесвіті……………..…………………………15
V. Наука про життя…………………………….……………………….17
Висновки…………………………………………………………………20
Філософські питання наукового дослідження …..……………………22
Література………………………………………………………………..24
Бо ми знаємо частинно, і
пророкуємо частинно;
коли ж досконале наста-
не, тоді зупиниться те,
що частинне.
(1 Кор. 9-10)
Вступ
Насамперед, хочу попросити читача не шукати в цій роботі прямих наукових доказів існування Бога, або цитат з Біблії, які б протирічили сучасній науці. Спираючись на величний досвід цього Світу, і виходячи з результатів власного пізнання, мушу Вас запевнити, що першого просто не існує, а перед глибинами Другого раціональний розум є надто безсилий. І ще дозвольте мені розглядати дану проблему виходячи з принципів Християнства, оскільки абсолютна більшість мені відомих вчених сповідували або заперечували саме цю Віру (хоча, слід зазначити, останніх було не так багато). Ще однією причиною такого суб'єктивізму є те, що я також християнин.
Отже, в даній роботі я зроблю ще одну спробу проаналізувати причини виникнення (як на мене надуманих) розбіжностей між релігійним і науковим світоглядом, прослідкувати за етапами їх розвитку і розглянути наслідки цього протистояння. Звичайно, мені не вдасться розглянути всі аспекти цієї теми. Просто сподіваюсь, що фах фізика і елементарні знання математики і філософії дозволять мені на популярному рівні знайти спільну грань між цими світоглядами. Я гадаю, що зараз знайдеться мало людей, які б заперечували існування такої грані, але одночасно небагато набереться і таких, кого б ця проблема взагалі коли-небудь турбувала. Така байдужість і є наповнювачем порожнечі, що виникає між раціональним розумом і ірраціональним серцем людини. Тому саме завдяки взаємно доповненню розуму і серця Людина досягає сили, що здатна зробити її щасливою, що наповнює сенсом її життя, що врешті показує їй Істину, і називається Мудрістю.
Проблема співіснування релігії і науки є особливо актуальною для українського народу. Адже протягом сімдесяти років всіма методами і засобами прихильники комуністичної ідеології намагалися відкинути один з наріжних каменів, на яких будується усе людське буття.
Це тільки мала частина причин, що спонукають до вирішення такої проблеми або, хоча б, її розгляду. І вже з них можна зробити висновки про те, що питання віри і науки є складовою частиною однієї проблеми, яку намагається вирішити людство протягом свого існування, це сенс Буття Людини.
І. Історія розвитку і співіснування науки і релігії
В одному з підручників філософії виклад матеріалу починається з поняття світогляду, оскільки саме це поняття включає в себе певні категорії в свідомості людини, що дозволяють їй "дивитись на світ" і вирішувати проблеми власного буття в ньому. З огляду на важливість і широту цієї "форми суспільної самосвідомості" я з її допомогою спробую викласти історичний бік нашої проблеми. Філософи розрізняють три найбільш дослідженні історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний і філософський. Ці три типи певним чином відображають в собі розвиток людської свідомості протягом часу існування людства. Всі вони були рознесені в часі і просторі і для кожної цивілізації мали різні періоди існування. Але ці світогляди мають одну спільну рису, яка, як на мене, була і є фундаментом на якому вони формувалися. Кожен з них виникав внаслідок "темноти" розуму. Зараз я спробую пояснити, що маю на увазі.
1.1. Міф
Отже, однією з найнижчих стадій розвитку людської свідомості є міфологічна. В давні часи людей турбували проблеми схожі з нашими. Їжа, тепло, безпека - це те, що є необхідним для нормального існування кожної людини. Але вирішуючи ці питання вже в ті часи людина свідомо або несвідомо пізнавала навколишнє середовище і оцінювала міру своєї залежності і незалежності від того, що її оточує. Все, що людина не могла пояснити з допомогою розуму, вона приписувала вищим силам і бачила їх у всьому. Всі природні явища пояснювались тільки їхнім божественним походженням. Цікавим тут є саме виникнення ідеї існування вищих сил. Що це? Плід людської фантазії, продукт розумової потуги як гострої необхідності збагнути незбагнене чи, може, все ж якесь відчуття "Когось", що закладено в людину від самого її народження природою. Перше я б відкинув, оскільки це досить суб'єктивний результат психологічної діяльності мозку і тому це б не змогло набути масового характеру. Що до другого, то в самому процесі "обожествлення" раціональний розум відіграє далеко не вирішальну роль. Тому цей варіант я б також відкинув. Отже, залишається знову ж таки таємниця, що існує в середині людини. Я згідний що в даному випадку також можна говорити про певний суб'єктивізм, але суб'єктивною, як на мене, тут є лише форма вираження цієї таємниці.
Здавалося б що такий світогляд мав би спричинити повний застій у розвитку людської свідомості або її деградацію. Тим не менше в ті часи люди поступово пізнавали природу розумом. Особливо це стосується пізньої стадії міфу, що характерна для античної міфології. Філософи Стародавньої Греції і Риму по різному пояснювали Світ але більшість з них головну роль відводила Богові в тому чи іншому представленні. А наукові здобутки цього періоду є досить переконливими, аби стверджувати, що розум людини ніяким чином не був обмежений релігійними переконаннями. Ще одним осередком високої культури і науки був Вавілон. Саме там поруч з досить добре розвиненою релігією під могутнім впливом юдейської віри в єдиного Бога успішно розвивалися астрономія, арифметика та інші науки.
1.2. Релігійний світогляд
Таким чином поступово розвиваючись людство перейшло на вищу стадію розвитку свідомості, яку філософи назвали релігійним світоглядом.
Основним фактором впливу на такий поступ суспільства стало християнство. З часу його виникнення людство започаткувало нову еру свого існування. Оскільки ця релігія проникала у всі сфери людської діяльності і не просто проникала але давала точні і конкретні відповіді на запитання, що турбували великих філософів і доносила їх до пересічних людей. Питання виникнення світу, його існування, поняття вічності, сенсу буття людини на землі, життя після смерті і інші проблеми християнство тепер ставило перед раціональним розумом кожної людини. І потреба у вирішенні цих питань змушувала людей до поступу.
Чомусь прийнято вважати, що християнство було причиною занепаду науки в період середньовіччя, що час між античністю і Ренесансом був найменш сприятливим для пізнання оточуючогосвіту. Я абсолютно погоджуюсь, що феодальний лад не сприяв раціональному осмисленню природи, але
Loading...

 
 

Цікаве