WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Світові релігії - Курсова робота

Світові релігії - Курсова робота

страждань.
Демон зла, бог смерті Мара пробував залякати "Просвітленого" страшними бурями. Щоб спокусити його радощами життя і змусити відмовитись від вказування людям шляху порятунку, він посилав до нього своїх гарних дочок. Сім днів (згідно з іншими твердженнями - чотири тижні) розмірковував Будда і все-таки переборов нерішучість. Неподалік Бенаре-са (нині Сарнат) Будда проголосив перед п'ятьма майбутніми учнями свою першу проповідь. В ній він стисло сформулював основні положення нової релігії, або, як кажуть буддисти, "привів у рух колесо дхар-ми". Протягом 40 років, оточений учнями, ходив він горами й долинами поблизу Гангу, творячи дива і проповідуючи своє вчення. Спочатку воно називалося дхармою (слід розуміти як закон життя). Потім нова релігія стала носити ім'я свого засновника - буддизм.
Помер Будда, згідно з легендами, у 80-літаьому віці в Кушинагарі (що, як твердять, відповідає сучасній Каспі) Будда, що лежав під деревом у позі лева, звернувся до ченців і мирян з такими словами: "Тепер, ченці, мені нічого більше сказати, крім того, що все створене піддягає руйнуванню! Для врятування докладіть усіх зусиль!" Смерть Будди буддисти називають досягненням великої нірвани. Згідно з каноном, Будда помер у день травневого повнолуння. Цю дату шанують, як дату народження та прозріння, тому її називають "тричі святим днем".
Буддійська релігійна література нараховує багато тисяч творів. Канонічною вважається Тршіітака, що включає в себе 3 частини: віная-літака (міфи про Будду та його повчання); сутта-пітака (притчі й бесіди , Будди та його послідовників), абхідхарма-гатака (філософія буддизму).
Різноманітні школи і течії буддизму вносили поправки до Трипітаки. Тому у 1871 р. в Мандалаї (Бірма) було скликано спеціальний собор, на якому 2400 делегатів шляхом зіставлення різних списків та перекладів Трипітаки створили її уніфікований текст. Пізніше його вирізьбили на 729 мармурових плитах, кожна з яких зберігалася у невеличкому окремому храмі. Так було створено своєрідну бібліотеку, яка зберігала канон і стала місцем, шанованим буддистаг ми всього світу.
Крім канонічної літератури, буддисти вважають корисною і неканонічну. В цілому це збірники біографії Будди або коментарі до канону; складалися вони у II-VIII ст. н. е. Найбільше неканонічної літератури було написано у IV-VIII ст. н. е. в період розквіту буддизму в Північній Індії і на Цейлоні.
Моральні заповіді буддизму (панчашила) мають характер заборон: 1) не вбивати жодну живу істоту; 2) не брати чужої власності; 3) не торкатися чужої дружини; 4) не говорити неправди; 5) не пити вина.
Послідовник Будди не повинен відповідати злом на зло, має захищати інших від насильства, не метатися за несправедливість. Буддист спокійно, терпляче ставиться до зла, ухиляючись лише від співучасті в ньому. Положення буддизму про непротивлення злу насильством, заклики до терпіння примиряють віруючу людину з її долею, роблять її пасивною та покірною.
Перші буддійські громади складалися з жебруючих ченців. Вони носили простий одяг жовтого кольору (ознака нижчої касти), жили з милостині, їли один раз на добу - перед заходом сонця, тобто вели суворий, аскетичний спосіб життя. Чернечий буддизм отримав назву хінаяна. Але не всі послідовники Будди погоджувалися бути ченцями, а залишатися "у миру". Вони склали другий напрям у буддизмі - ма-хаяну. їхні головні релігійні обов'язки - виконувати п'ять моральних заборон і жертвувати на користь чернечої громади. Основу буддійської релігійної організації (махаяни) складає група віруючих мирян, очолюваних ченцем, які групуються навколо певного храму.
Протягом VII-XIV ст. у Тібеті виникла і набула поширення така форма буддизму, як ламаїзм (лама - чернець) (20,6 млн). Його засновником є тибетський лама Цзонкаба (кін. XIV - поч. XV ст.). Ламаїзм, поряд з істинами буддизму, пропагує містичні уявлення про світ, про надприродні сили. На території Російської імперії лами з'явилися у 90-х роках XVII ст. Вони прийшли з Монголії, після її окупації маньчжурськими військами (Цинська імперія). На початку XVIII ст. вони створили кілька релігійних центрів - дацанів.
Головним канонічним текстом ламаїзму є Ганд-жур - збірка "одкровень" Будди (108 томів), а також Данджур - переклад буддійських вчень (225 томів).
Ламаїзм надає Будді атрибути вищого божества - творця, "істинної сутності світу". Пантеон ламаїзму включає в себе будд, ідамів (божества-охоронці), джар-мапалів (захисники віри) та інші фантастичні образи.
Без вчення Будди неможливе спасіння, вчить ламаїзм, але викласти це вчення може лише лама, чия допомога є необхідною умовою досягнення блаженства і позбавлення гріхів. Шанування лами розглядається як шанування самого Будди.
Вищий лама (далай-лама) шанується як земне втілення Бодхисатви-Авалокі-Швари. Тибетський верховний лама (панчен-лама) вважається живим буддою Амітабхи.
Буддійська людність в Росії має три відділення - бурятське, тувинське і калмицьке на чолі з Центральним духовним управлінням буддистів Росії (дацан у с. Іволга, в 40 км від м. Улан-Уде).
Дзен-буддизм - один з різновидів буддизму. Засновником цього напряму, який став за останні 30 років предметом широкого інтересу в СІЛА та Західній Європі, вважається індійський монах Бод-хідхарма (?-528 рр.), який начебто прибув у 520 р. до Китаю і заснував там особливу "езотеричну", тобто призначену лише для вузького кола "посвячених", школу буддизму. Ця школа отримала назву чань-будцизму. "Чань" (японське - "дзен") є модифікацією терміну, що передається в японській та китайській мовах поширеним у буддизмі санскритським словом "дх'яна" - споглядання.
Розглянемо монастирський дзен-будцизм. Монастир був і залишається основною формою відтворення дзен-буддизму. Життя монастиря починається звичайно о 3 годині ранку. Снідають поночі, обідають о 10 ранку, вечеряють о 4 годині дня, причому в їжу вживають лише рис, ячмінь, бобові, овочі. Роздача і прийом страв здійснюються за складним ритуалом і супроводжуються великою кількістю дій, що мають символічний зміст. Після сніданку всі приступають до роботи: це - прибирання приміщень і монастирського дворища, праця на землі, що належить монастирю, тощо. Фізична праця - невід'ємна частина монастирського побуту, однією з вимог якого є: "День без роботи - день без їжі". Розпорядок дня включає також співбесіди з наставниками, які супроводжуються ритуалом.
Цей розпорядок певною мірою змінюється в періоди інтенсивних духовних сесій, які провадяться щомісячно протягом 7-8 днів. Під час сесій сеанси споглядання тривають по 17-18 годин на добу. Ченці сидять у позі лотоса, розслабившись і напівпри-кривши очі. їхня мета - досягти високого ступеня зосередження, втратити відчуття особистого "я" і зануритися у абсолютне "бездум'я", віддатися Пустоті й Абсолюту. За учнями спостерігаєчернець, який походжає по залі й бамбуковим кийком б'є по спинах тих, хто втомився.
Вивчення дзенської премудрості в монастирі триває в середньому 10-12 років.
Дзен-будцизм наприкінці 50-х років XX ст. охопив широкі кола інтелігенції та студентство, а через десятиріччя - дрібнобуржуазні верстви Західної Європи. Творча інтелігенція пов'язала з
Loading...

 
 

Цікаве