WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Храм як будівля - Реферат

Храм як будівля - Реферат

Історичний розвиток притвору є таким. У давнину було два притвори: зовнішній і внутрішній. Зовнішній знаходився перед самим храмом і служив для каяників людей, яких було відлучено від церкви на певний період часу. Тут вони, у свою чергу, просили про молитву тих вірних, які вступали до храму. Із цього притвору трьома дверима входили до внутрішнього притвору, який вже містився у самому храмі. Цей внутрішній притвор наповнювали люди, що приготовлялися до св. Тайни Хрещення. Вони вислуховували Літургію Слова, тобто Апостол, Євангелію, проповідь, а по ектенії оглашенних виходили із церкви, так як ще не мали права брати участь у безкровній трапезі.

Тут, у внутрішньому притворі, переслідувані знаходили пристанище, бо церква мала право недоторканості. Пізніше там відбувалися собори єпископів, а в кінці, після Богослужень, християни споживали їжу спільно з убогими, приносячи із собою харчі, при так званих "Гостинах Любові".

Із плином часу, зі зміною обставин змінилися будови церков та їхнє призначення. Тепер уже немає зовнішнього притвору, бо його місце перебрав цвинтар, який ще по селах є близько до церкви.

До наших часів залишився ще внутрішній притвор, де вже оглашенних і каяників немає, однак на їхню згадку відправляється там Богослужіння покаяльного характеру. В той спосіб про покаяння пригадує нам Литія, що є покірною благодатною молитвою і відправляється у притворі. Там також читаються заборонні молитви під час Хрещення, тут починає відмовлятися Символ Віри. У притворі чекає жінка по вінчанні і мати після пологів до виводу, аж доки священик, після прочитання відповідних молитов, не введе її до храму вірних. Тут священик зустрічає молодят і заручає їх.

У духовному значенні притвор повинен пригадувати нам про власне покаяння, на зразок того, що там у давнину стояли люди, що каялись. Також у притворах були зображені лики Адама і Єви, які закликали присутніх до щирого покаяння. У наших галицьких храмах у притворі можемо часто побачити розп'яття Господнє, що також мало би пригадати нам про важливість місця, про Божу любов, Його терпіння і наше каяття.

Храм вірних - призначення. Стінопис

Роздумуючи про внутрішнє влаштування церкви, минулого разу ми застановилися над духовним розмаїттям і практичними застосуваннями притвору як однієї із частин храму. Розглядали його історичний розвій. У цьому номері нашого часопису постараємося дещо зрозуміти із тієї частини божого дому, яка називається храмом вірних. Властиво, він є основним у духовному житті християнина, бо у ньому вірний отримує всі ці Божі ласки, які йдуть чи то через слухання Божого слова, чи участі у Святих Тайнах.

Середня частина храму - храм вірних, це властивий храм, де вірні збираються на молитву, на Богослужіння. Називається так тому, що сюди дозволено заходити тільки вірним, тобто охрещеним. Посередині храму вірних стоїть тетрапод - чотирикутний столик, на якому є хрест, ікона храму чи свята, по боках - свічі. При ньому відправляються Святі Тайни Хрещення та Вінчання, парастаси, панахиди, акафісти і різні чини освячення та благословення. На самому переді у храмі вірних по боках - так звані крилоси, тобто місця, призначені для дяків, співців, хористів.

Храм вірних є відділений від святилища іконостасом, який розміщений на підвищенні, званім солея. На середині солеї є півкруглий випуск на храм вірних - і цей півкруг називається амвоном. Він має нагадувати вірним камінь, що його ангел відкотив від гробу Христа Господа в Єрусалимі. На амвоні диякон чи священик читає євангеліє, проповідує Боже слово, виголошує ектенії.

Посередині храму у давнину стояв архиєрейський амвон, що зображав гору блаженств, з якої Христос Спаситель виголосив блаженства. Цей амвон зображав також і камінь, з якого ангел звістив жінкам-мироносицям Воскресіння Христа Господа. Сьогодні архиєрейські амвони бувають у катедральних храмах, однак дещо посунені на південну сторону, для того щоб дати вірним можливість брати участь у Богослужіннях. Архиєрейський амвон називається в церковних книгах "облачальне" місце, однак на ньому не тільки облачається архиєрей, але й звершує частину Богослужіння, а часом, і цілу відправу, як молебні, панахиди, царські часи та ін.

Стінопис Храму вірних наповнюють ікони чи епізоди зі Старого чи Нового Заповітів, а також постаті мучеників, святих дів, подвижників, які у свій час своїм життям свідчили відданість Христу-Богу. Особливістю наших галицьких храмів є те, що у цій частині ми можемо побачити національних героїв, релігійних провідників, новітніх мучеників, святителів, ісповідників.

У духовному розумінні храм вірних уособлює ту частину корабля спасіння, яка найбільше наповнена вірними. А наша участь у різного роду богослужіннях є предсмаком того блаженного життя, до якого покликане ціле людство.

Святилище - головна частина храму

У наших роздумах про внутрішнє влаштування церкви ми наблизилися до найголовнішої частини храму - святилища. Саме в цьому місці приноситься Безкровна Жертва Нового Завіту. Таку назву має святилище на зразок найважливішої частини єрусалимського старозавітного храму - "Святая святих". Часто можемо зустрічати інші назви, такі як: Октяр, що з грецької і латинської означає ступінь, підвищення; Сення, Просвітерія - так як це місце призначене для єпископа і священиків та ін. Однак для новозавітних християн найбільше імпонує назва святилище, як місце перебування найбільшої святості - Христа - і як місце освячення людських душ.

Найважливішою річчю у святилищі є Св. Престіл або Св. Трапеза, що символізує самого Христа Спасителя, який сидить на Небесному Престолі. Свята Трапеза - це чотирикутний і рівнобічний стіл, який стоїть на середині святилища й на ньому відправляється Божественна Літургія. Свята Трапеза або Престіл має бути посвячена Архиєреєм через вложення мощів у нього і помазання його святим миром. По обох сторонах Престола у північній стороні під стінами святилища знаходиться Трапеза Предложення, на якій священнослужитель приготовляє дари для освячення, а у південній - чотирикутний стіл, на якому приготовляються одежі для священнослужителів. Ці два престоли покриті спеціальними обрусами, що пригадують одежі Ісуса Христа. На середині Святої Трапези знаходиться лляний або шовковий платок із зображенням похорону Христа Спасителя, ликами чотирьох Євангелистів, а також знаряддя Христових страстей. У цьому платку є зашиті мощі котрогось зі святих, це - антимінс, який посвячується Архиєреєм у Великий четвер. Відразу за антимінсом знаходиться на Престолі ковчег у формі малої церковці, або гробу Спасителя, так званий кивот, в якому зберігається Пресвята Євхаристія. На Святій Трапезі побіч Святого Євангелія стоїть ще хрест - знаряддя, на котрому поніс страшну смерть Христос Спаситель. За Престолом стоїть семисвічник і хрест, а по його боках - дві рипіди, що пригадують присутність Святого Духа. Зараз за престолом під східною стіною є місце для єпископа - "горне сідалище", яке символізує Небесний Престол.

Іконостас - його призначення

Іконостас - це висока, подекуди сягаюча до стелі стіна, повна образів, розміщених у відповідному порядку. В іконостасі є троє дверей. Посередині є так звані Царські Двері, що ведуть до престола. Зліва від них є північні двері, якими входиться до "Трапези Предложення" - проскомидійника, а з правого боку, чи південної сторони, розміщені двері, які називаються дияконськими. Крім того, тими дверима виносять приготовлені чесні дари на престіл, щоб їх освятити на великому вході, Євангелію - на малому вході, а також хрест, тоді коли це приписує церковний устав. На вечірні виходиться ними до кадіння, коли царські двері закриті.

Назва Царські Двері походить від того, що ними входить Христос - Цар Слова, - щоб подати людям своє Пресвяте Тіло і Кров. Святими називаються вони тому, що ними входить сама святість - Ісус Христос, Божий Син. Складаються вони з двох частин та із занавіси, званої катапотазмою. Царські двері мають бути вирізьблені у формі колосків пшениці та китиць винограду. Посередині Царських дверей в осібних іконах є зображені Пречиста Діва Марія і Архангел Гавриїл у сцені Благовіщення. На чотирьох кутах дверей є звичайно ікони чотирьох євангелістів з їхніми емблемами: в горішніх іконах на правій стороні св. Євангелист Йоан із орлом, а зліва - св. Євангелист Матей із ангелом. На нижніх іконах - св. Євангелист Марко із левом з правої сторони, з лівої сторони - св. Євангелист Лука з волом. Інколи на Царських Дверях є зображений архангел Михаїл, тому що святилище є образом раю, а він стеріг доступ до нього.

Loading...

 
 

Цікаве