WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Царство пресвітера Іоанна і святий Грааль - Реферат

Царство пресвітера Іоанна і святий Грааль - Реферат

Мотив відрубаної голови присутній і у ведичній розповіді про здійснення найпершого жертвопринесення, котре організував Дакша. Розгніваний бог Рудра ("Ревучий"; контамінується з оленем або лосем, "місяцем ревіння" яких є вересень) відрубує голову Праджапаті, котра возноситься на небо, будучи пронизана стрілою, і стає сузір'ям Mrga-siras "голова антилопи" (Оріон). Праджапаті вважається упорядником жертвопринесень, прабатьком жерців і патріархів, від котрих пішов увесь людський рід. Рудра вважається божеством зорі Ardra на правому плечі Оріона. У грецькій міфології Оріон — це мисливець з помічниками Великим і Малим Псами (сузір'я Canis Major i Canis Minor). У евенків Оріон — це мисливець, який переслідує сузір'я Лося (Ursa Major). У кеттів Оріон — це сузір'я або Голови Оленя (Сельд) або Лисиці (Коон). Іншими словами, поєднуються образи жертовної тварини і здобичі та хижака і мисливця-жерця.

"Досліджуючи символізм "голови", "відрубаної голови" або "черепа", — пише О. Дугін, — ми зібрали безліч міфологічних сюжетів, що мають стосунок до декапітації, "голів, що говорять" тощо. Аналіз цих сюжетів завів нас доволі далеко в хитросплетіння традиційного символізму, бо у кожній конкретній традиції вихідний сюжет має своє міфологічне та ініціальне навантаження. Наприклад, черепи неодмінно присутні у шіваїстських культах, особливо у шакті Шіви — Дурги, Парваті, Калі, а також у тібетському буддизмі та ваджраяні, де "відрубані голови" означають ініціальний перехід від профана до посвяченого, символізуючи "ініціальну смерть". Такий же смисл черепа і при посвяченні в перший ступінь "учня" в масонському обряді. Клаудіо Мутті підмітив зі свого боку, що у деяких суфійських таріках видіння власної декапітації уві сні є знаком досягнення однієї з перших містичних "зупинок" ("макам"), тобто езотеричних ступенів духовної реалізації посвяченого. Аналогічні теми зустрічаються і в шаманських ініціаціях.... Євгенові Головіну ми зобов'язані вказівкою на ... забутий нами аспект символізму "голови". Він звернув нашу увагу на той простий факт, що голова символізує "мозок", ментальність, тобто раціональну спосібність індивіда... Іншими словами, відрубана голова може бути взята як образ десакралізованого, розсудливого світу як образ царства людського розуму... Зауважмо, що в езотеричній традиції голова однозначно співвідноситься з Місяцем, з місячним принципом, ... мозок тільки відбиває (як Місяць відбиває промені сонця) світло ідей, що б'є з центру людської душі... Євген Головін звернув нашу увагу на важливий сюжет, викладений у "Звільненні Ієрусалиму" Торквадо Тассо, де мова йде про бесіду хрестоносця-християнина (sic! — О.Г.) з відрубаною, але живою головою сарацина. Їх діалог може слугувати ключем до взаєморозуміння таємної боротьби двох оденів — "Ордену Мертвої Голови" ("Ордена Місяця", — О.Г.) та "Ордену Живого Серця" ("Ордену Сонця", — О.Г.). Хрестоносець прославляє Серце, котре, за його словами, змушує рицаря бути цілком безстрашним у бою, не думаючи про наслідки і здійснюючи духовні подвиги. Голова сарацина, навпаки, настоює на важливості розсудливого мислення, аналізу тощо. Ця бесіда може бути взята як пардигма ... окультної метафізичної війни... Так декапітація виявляє інший символічний бік. Якщо у випадку креаціоністського ордену акцент падає на "промовляючу мертву голову", то маніфестаціоналісти з "Ордену Живого Серця", навпаки, виокремлюють факт життєздатності обезголовленого тіла (далі у своїх писаннях О. Дугін формулює теорію ворожого до надбань цивілізації Модерну індивіда-"ацефала", "безголового", щоправда, не вказуючи, що саме поняття і саму теорію сформулював засновник "сюрфашизму" Ж. Батай, — О.Г.). Таким чином індуїстський сюжет про Дакшу (і Ганешу, — О.Г.), "чию голову боги досі не можуть знайти" (Дакші приставляють голову антилопи, а Ганеші – слона, — О.Г.), має стосунок саме до образу Безсмертя та Вічності. Нагадаємо у цьому зв'язку, що сузір'я "Мріга-шірша" ("Голова антилопи", — О.Г.), тобто Оріон, стародавні єгиптяни називали "Озірісом", богом, розчленованим і знову повернутим до життя...".

У індуїзмі теж знаходимо аналогічний пасаж: "... Найбільший із тлумачів Вед, Вьяса, сказав: Якщо Вішну є все, хто вб'є його? Я вчу вас цьому, грунтуючись на Ведах. Згідно з Ведами, Вішну є тим, хто вбиває, і тим, кого вбивають. У жертвопринесенні битви вбивати або бути вбитим однаково не має значення... Я однаковою мірою шаную війну, жертвопринесення і поклоніння Вішну". Найпопулярнішим аватарою Вішну є Парашурама – "Рама із сокирою", де він вигублює майже всю варну кшатріїв (воїнів) за те, що вони узурпували те, що приналежне варні брахманів (жерців). Вважається, що еллінським його аналогом є Персей, який на крилатому коні Пегасі переміг Дракона за допомогою відрізаної голови Медузи Горгони (мешкала у землі гіпербореїв) та врятував ефіопську принцесу Андромеду.

Також серед рицарів Круглого Столу був ще Кей-Чужинець, якого вбив Ланселот під час визволення Гвіневери. Також відомий якийсь Кай Хір (порівняймо з вищезгаданим датським Хорантом), соратник Трістана за валлійським рукописом ХVІ ст. Він приносить радісну звістку Ессілт (Ізольді) про перемогу Трістана над Марком, за що отримує за дружину свою кохану Голуг Хавдід ("обличчя літнього дня"), служанку Ессілт. В цьому валлійський епос тотожний з германським епосом "Кудруна", де Хільдебургу, служанку Гудрун (Хільди), правнучку ірландського короля Гере (внука Хагена і дочки хегелінга Хетеля), видають в знак примирення заміж за скандінава Хартмута, щоправда, винуватця страждань героїні епосу, її викрадача, що спричинило війну між нареченим Кудрун Хервігом та викрадачем. Існують також інші версії міфу, архаїчніші – герої Хьяльм-Гуннар і Агнар (у ірландській версії – Гвін ап Нуд і Гвітір ап Грейдаул) щороку мусять воскресати і вести непримиренну битву за оволодіння коханою.

Кай (Кей) наділений характерною ознакою:

Кей-сенешаль, чьё злоязычье

Переходило в неприличье...

Язык ваш – враг заклятый ваш,

Коварный раб, неверный страж;

Он ваши тайны расточает,

Сердца друзей ожесточает,

Посредством ядовитых фраз,

И ненавидят, сударь, вас.

Як на нас, тут мається на увазі десакралізоване на час раннього Середньовіччя уявлення про Кая, який насправді використовує з метою захисту поезії від "помилки, неправильної форми" (anocht) поетичний прийом, котрий в середньовічному ірландському трактаті "Auraicept na n-Eces" визначається як "обезголовлення" (dichned), а саме — поет віддавався звуковому аналізові слів, що ставало його звичайним заняттям. Тобто здійснював сакральний принцип етимологізації певних ключових імен (вони ж і апелятиви) — розсічення слова, деформацію його частин, вставку порожніх за змістом елементів тощо. Наприклад, у середньо-ірландській традиції такий принцип визначався як berla etarscartha "роз'єднана мова", тобто роз'єднання та розтягування слів (як от: ros "дерево" > roi.oiss "долина оленів"). Аналогічна наука про вимовну форму слів була причиною особливих якостей індійських співців-kavis: "... поет віддавався звуковому аналізові слів, що ставало його звичайним заняттям: ця наука про промовлену форму (forme vocale) слів була причиною (з найдавніших індо-європейських часів) зверхності, особливих якостей kavis". В ірландському епосі про феніїв в цьому Каєві ідентичний герой Конан Мак Морна, який має також стосунок як до банкетного столу сідів, так і до вірності королю: клан Морна підтримав верховного короля Тари Кайрбре Мак Кормака Мак Арта (!) у війні проти феніїв.

З вищенаведеної оповіді про Кая, володаря андекавів, явно напрошується паралель з Києм, володарем антів–киян, з натяком літописця на його незнатне походження ("перевізник"; можливо, тут наклалося слов'янське "поляни" та іран. pol-e "міст", або етнонім "анти" співвіднісся з грец. vantai "гребці, матроси, перевізники"), який був прийнятий з посольством у якогось невідомого могутнього правителя (літописець лише зазначає, що йому відомо про посольство, але невідоме ім'я великого правителя, вважаючи того візантійським імператором) та переказом про братів, що мстять Германаріхові за сестру, страчену через звинувачення у зраді чи то її самої, чи то її чоловіка (братом Кая є Ланселот, який визволяє королеву Гвіневеру, звинувачену у подружній зраді). Але "незнатність" Кия виявляється лише з профанічної позиції — у Ведах родоначальник аріїв Ману має епітети "Лоцман" і "Рульовий", а в езотеричному ордені "Пріорат Сіону" ступінь "Навігатор" (перс.-араб. "нахуда" — "капітан", "навігатор") є найвищим, та й у переказі про Грааль король іменується "Рибалкою", а батько Персефаля під час служби маврам носить на своєму щиті як герб зображення якоря. Також праведні халіфи у суннітів наділяються епітетом "знаючі шлях" (араб. "раушдон"), що походить з іранського "ар-рахданія" ("ар-разанія"), від якого О. Пріцак власне й виводить назву "Русь", щоправда, як означення консорції купців (аналогічно пізнішій "Ганзі"), що здійснювала у певних факторіях Середземного та Чорного морів закупівлю рабів у норманських конунгів.

Loading...

 
 

Цікаве