WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Біловоддя — затоплене царство: від Єноха до Гільгамеша - Реферат

Біловоддя — затоплене царство: від Єноха до Гільгамеша - Реферат

У середовищі теософів виникає одночасна духовна та матеріальна локалізація Біловоддя — це буддиська легендарна Шамбхала — "острів" в пустелі Гобі (Шамо), "підземний світ" під охороною "отруйних потоків" повітря та вод, де мешкає чотирирукий та триокий "Володар Світу" ("Локанатха", "Дхіан-Коган"; А.Кураєв ототожнює його з буддійсько-калмицьким триоким червоним Чжамсараном, який сидить на мідній горі посеред гігантського моря людської та кінської крові та здійснює правосуддя, йому щодня здійснюють ранкову молитву у всіх ламаїстських монастирях), котрий ночами навідується в ламаїстські храми, з Чорної Скелі розсилає посланців у світ (доволі часто вони є одночасно радниками протилежних ворогуючих сторін, логіка чого доступна тільки самому Володарю Світу). Також там знаходиться "магічне дзеркало", в котрому Володар бачить все, що відбувається у світі, і спрямовує його хід за допомогою певного "Психічного Центру" та магічного метеориту в ньому. Одночасно, за В. Ф. Оссендовським, він здійснює довгу та некромантичну молитву мовою "ватаннан" та церемонію над труною з мумією свого попередника. М.К. Реріх перекладає назву Шамбхали як "Білий острів", ототожнивши його з теософським тлумаченням О. Блаватської: "... Асурамая був найбільшим астрономом, ... він був наймогутнішим "чародієм" "Білого острова, який став чорним від гріха"... "Білий Острів" — ім'я символічне. Кажуть, що Асурамая, за переданням ..., жив у Ромака-пура на Заході".

Окрім того, у світі існують начебто ідентичні копії-форпости "місій Шамбхали". Серед них теософи називають сікхський храмовий комплекс у Пенджабі Амрітсар (як, поряд з ламаїстською Лхасою, одна з "еманацій" духовного Біловоддя): "... Ім'я "Амрітсар" походить від санскритських слів: "А" — частка заперечення, "мріт" — "смерть" і "сар" — "джерело", в цілому —"джерело безсмертя". Ім'я це дане спершу не містові, а "талао", або озерові, посеред кришталевих вод котрого ... звеличується Золотий Храм, збудований Рам-Дасом, четвертим гуру або царем-вчителем сікхів в 1581 році. Починаючи від Нанака, засновника сікхізму, таких царів-гуру (Раджа-гуру) у них було десять... Саме місто 400 років тому було відоме під іменем Чак. Коли, виривши озеро, Рам Дасс облаштував його безліччю невеликих храмів, то він назвав це місце Рам Даспур... [Останній гуру Говіда ІІ проголосив:] "... Бога неможливо знайти лише в писаннях і церемоніях. Він живе у серці людини і пізнаваний тільки у смиренні та щирості внутрішньої молитви"... Вчення смиренності перейшло поступово в обожнення вітчизни як зібрання сікхів, "вибранців Божих", і в релігію, відому під назвою "кальзи", у буквальному перекладі "земля спасенних або звільнених від гріха"... Закони або догмати, видані Говіндою, такі: Бог є дух, але хоча Його дух всесвітній, він сходить на землю тільки, щоб осяяти сікхів, і Його присутність ніде не з'являється Ним, крім однієї кальзи; не дивлячись на цю відсутність Бога, "всі народи повинні прагнути до складання єдиного", тобто повинні стати сікхами, всі, окрім "магометан, котрих слід систематично і невпинно знищувати, осквернюючи навіть могили їх праотців і святих"... Озеро Безсмертя і храм доступні всім кастам і сектам індусів. Лише води "Озера Безсмертя" дають життя вічне. Всі сікхи повинні називатися сінгами (левами). Всі повинні бути освячені водою, носити довге волосся, не поклонятися нікому, окрім Бога і його Гранфи [Святе Письмо сікхів], не бути беззбройним, завжди боротися з мусульманами... Сікх, який іде за вищевказаними законами, "сутча падша" — "справжній цар"..." Генеалогічні передання сікхів узгоджуються з даними науки і заперечують будь-який зв'язок з кшатрійськими праарійськими племенами та їх нащадками (раджпутами), вони походять від джатів (гетів) — особливої групи ("раси"), що походить з мігруючих у Пенджаб та Харьяну середньоазіатських скіфо-сакських племен (массагетів), котрі асимілювали місцеве індоарійське населення.

В ісламській гностичній традиції Ірану існує т.зв. "Місце Ніде" (Накойяабад, Na-koja-abad), що перебуває у т.зв. "восьмому кліматі" (традиційна географія знає лише "сім кліматів"), який є не фізичною, а духовною сферою, об'єктивною та реальною, але недоступною для звичайного сенсорного сприйняття ("супрасенсорний світ"). Тут відвічно мешкають пророк Мухаммед, його дочка Фатіма і дванадцять Імамів. Усі ці "Чотирнадцять Чистих" становлять "Повноту" ("Плерому"). Описав видіння цього таємничого місця в ХІІІ ст. молодий андалузький шейх Алі ібн Фазель Мазандарані у "Зведенні дивних і вражаючих речей, котрі він розглянув і бачив своїми власними очима на Зеленому острові, розташованому в Білому морі", на захід від землі Берберів (Канарські, Азорські острова?), де правитель — Сайїд Шамсуддін, внук дванадцятого (прихованого) Імама (син одного з п'яти його синів; пор. з маніхейським "п'ять синів Живучого Духа"; всіх островів — п'ять, де першими правителями і були сини Імама, і довкола всіх них слід мандрувати дванадцять місяців, два місяці від кожного з перших чотирьох і чотири місяці до останнього). В центрі острова на горі — Храм під тінню дерева Туби, де верховний жрець — таємничий Хізр (Хадір), який єдиний може мати зв'язок з прихованим Імамом. Раз в рік, в день свого реального народження в світ, Імам являється своїм вірним в оточенні 313 вірних витязів, які в реальному світі перебувають інкогніто і виконують місію посланців Імама.

Існує переказ про Біловоддя і в середовищі офіційного православного духівництва, де воно вважається заповітною країною праведників, куди свого часу прибуло посольство великого київського князя Володимира на чолі з ієромонахом Сергієм Афонським і який єдиний через тривалий час (понад 50 років) зумів повернутися на Русь (Автором розповіді ."Сокровенное Сказание о Беловодье" вважається о. Володимир, ієромонах Вишенської Успенської чоловічої пустині в Тамбовській губернії Шацького повіту і записане 15/27 липня 1983 р., а вперше опубліковане у "Новой Заре", російськомовній газеті, що виходила у Сан-Франціско (Калифорния, США), у т.зв. "Пасхальном номері" (N 5109 від 24 квітня 1949 року, стр. 12-14) з передмовою письменника Георгія Гребенщикова (1884-1964 рр.), засновника американського реріхіанського видавництва "Алатас" (Коннектикут, США).

У ранньохристиянській традиції, зокрема в Апокаліпсисі Петра (ІІ ст., знайдений у гробниці в Ахмімі, Верхній Єгипет), царство праведників описується наступним чином: (якщо в ортодоксальних Євангеліях в часі преображення Ісуса на горі Фавор йому і присутнім там апостолам з'являються праведні пророки Мойсей та Ілія, то в даному тексті наявне дещо інше свідчення): "... Тоді я підійшов до Господа і сказав: "Хто вони?" Він мені говорить: "Це — наші праведні брати, вид котрих ви хотіли побачити". Я сказав йому: "А де всі праведні брати, і який той Еон, в котрому перебувають володарі цієї слави?" ... І Господь показав мені величезний простір поза цим світом, сяюче надяскравим світлом; повітря там сяє проміннями сонця, сама земля цвіла нев'янучими квітами, була наповнена ароматами і чарівноквітучими вічними рослинами, що приносять благословенні плоди. І так сильно квітло все, що запах звідти долинав і до нас. А мешканціі того місця були зодягнені в одежу світлих ангелів, і одежа їх була подібна до їхньої країни. Ангели носилися там серед них. Така ж була краса тих, хто там мешкав, і вони єдиним голосом славили Господа Бога, радіючи в тому місці... Каже нам Господь: "Це — місце ваших первосвящеників, праведних людей"...".

Сама ж Православна Старообрядська Церква вважає, що уявлення про благочестиве царство Біловоддя слід пов'язувати з саме індійськими християнами-несторіанами, які, у протистоянні з уніатськими намаганнями португальських католицьких місіонерів, в 1665 р. відновили "трьохчинну ієрархію", закликавши яковітського ("сірського" монофізитського) єпископа Григорія Ієрусалимського, який діяв з благословіння свого патріарха і підтриманий місцевими раджами. Коли ж у XVIII ст. мосульський (ассірійський) патріарх спробував відновити власну юрисдикцію, то зазнав невдачі, бо "здичавілі" та "піддані спокусам латинян" індійські християни вже розуміли "як свою рідну" власне не несторіанську ассірійську традицію, а саме "сірську" яковитську (нам відомий тільки машинописний варіант статті Андрія Єзерова "Біловодська ієрархія": До питання про походження", — О.Г.).

Гадаємо, легенда про Біловоддя пов'язана також як із наявністю значної кількості несторіан в улусі Джучі ("Золотій Орді"), так і з фактом, що західна його частина, "лівий фланг" називався Ак-Орду ("Біла Орда"; права частина, тобто східний фланг, відповідно — "Кок-Орду", "Синя Орда"). Спочатку Біла Орда займала Поволжя, а після 1243 р. перемістилася на Північний Кавказ. Спочатку Біла Орда була віддана під порядкування Берке, який від бухарського шейха аль-Бахерзі прийняв іслам, проте продовжував політику віротерпимості, зокрема жителі руського кварталу у Новому Сараї мали свої церкви, був покровителем зодчих та митців. Його не відомого на ім'я сина було вилікувано ростовським єпископом Кирилом, після чого той, вірогідно, прийняв чернечий постриг, і через це, як вважається, ординські родоводи про нього нічого не говорять. В 1255-56 рр. ханом всієї Золотої Орди був син Бату (Батия) Сартак, який спочатку володів улусом на правобережжі нижньої течії Волги з половецьким населенням і перебував у дружніх контактах з Олександром Невським, допомігши тому стати старшим серед володимиро-суздальських князів. В історіографії Сартак наділений епітетами "гонителя мусульман" та "християнина". За Абу-л-Фараджем, Сартак навіть був посвячений у сан диякона. Чутки про християнство Сартака й сподвигли французького короля Людовика ІХ відправити до монголів посольство Г. де Рубрука в 1253 р., який, проте, отримав з вуст особистого секретаря хана несторіанина Кояка попередження: "Не смійте говорити, що наш хан — християнин; він не християнин, а монгол". За версією Кіракоса Гандзакеці, хан Сартак був отруєний представниками мусульманської партії Берке. Також віронетерпимець та ісламізатор хан Узбек, проте, дозволив своїй сестрі Кончака прийняти православ'я під іменем Анни і одружитися з московським князем Юрієм Даниловичем. Також не настояв він і на прийнятті ісламу своєю дружиною Баялун-хатун, візантійською принцесою. З візантійською принцесою Євфросинією (Чабі, Джані), дочкою Михайла Палеолога, був одружений один з улусбеків Ак-Орди мусульманин Ногай. Старша його дочка була видана заміж за смоленсько-ярославського князя Федора Ростиславича Чорного.

Loading...

 
 

Цікаве