WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Гер-огли — володар Чамбулі мастон - Реферат

Гер-огли — володар Чамбулі мастон - Реферат

Л.Гумільов звернув увагу на те, що в європейській традиції (Птолемей) чітко розрізнялися два етноси, які населяли Китай: сіни (від Цінь) як власне китайці та дивні сери, постачальники шовку. Останніх, наприклад, цейлонські посли, які йшли шляхом, згаданим у "Периплі Еритрейського моря" Псевдо-Арріана (від індійських портів у Бактрію і далі у землю серів), характеризують як високих на зріст, рудих та блакитнооких жителів за Емодом (Гімалаями). Власне Серику, що простягалася від Кашгару до північного Китаю, на північ від "баутів" (ботів-тібетців), населяли, за вже китайськими джерелами, племена "ді" (інша гілка ді змішалася з тібетськими цянами і утворили могутню Тангутську імперію, "Фань" за китайськими джерелами), яких китайці ототожнювали з дінлінами. Так, ді були брахікефалами, а дінліни — доліхокефалами, але це аж ніяк не може бути свідченням того, що це — два різних етноси, як на цьому наполягає Л. Гумільовxxxiv, а швидше — субетноси, етнографічні групи (як-от карпатські українці та українці степу).

У квазі-історичній літературі (В. Чівіліхін, В. Кандиба, О. Скурлатова) дінліни є ледь чи не безпосередніми праслов'янами, що дійшли до ріки Амур (Зеленого Клину) в часи героїв "Велесової книги"xxxv.

i Жирмунский В.М., Зарифов Х.Т. Узбекский народный героический эпос. – М.: ОГИЗ, Госхудлитиздат, 1947. – С. 170; Брагинский И.С. Об изучении эпического творчества народов Советского Востока ("Гургули" и "Гэсэр") // Сов. востоковедение. — М., 1955. — № 3. — С. 18—35.

ii Жирмунский В.М., Зарифов Х.Т. Узбекский народный героический эпос. – М.: ОГИЗ, Госхудлитиздат, 1947. – С. 181.

iii Аджи М. Европа, тюрки и Великая Степь. От автора: Великое переселение народов // http//adji.by.ru/ch00_03.html

iv Парнов Е. Звездные знаки. — М.: Знание, 1978. — С.71.

v Захаров Ю. Найденная Шамбала: Последняя тайна Города Богов. — М.: Яуза; Эксмо, 2006. — С.344-345.

vi Див.: Бернштам А.М. Тюрки и Средняя Азия в описании Хой Чао (726) // Вестник древней истории. – М., 1952. - №1. – С.191-192.

vii Жирмунский В.М., Зарифов Х.Т. Узбекский народный героический эпос. – М.: ОГИЗ, Госхудлитиздат, 1947. – С. 209.

viii Боровков А.К. Вопросы изучения тюркоязычного эпоса народов Средней Азии и Казахстана // Вопросы изучения эпоса народов СССР / Ред.: И.С. Брагинский, А.А. Петросян, В.И. Чичеров. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – С. 77.

ix Жирмунский В.М., Зарифов Х.Т. Узбекский народный героический эпос. – М.: ОГИЗ, Госхудлитиздат, 1947. – С. 190.

x Климович Л. К истории изучения эпоса "Кёр-оглы" — "Гор-оглы" // Климович Л. Из истории литератур советского Востока. — М.: Госхудлитиздат, 1959. — С. 196.

xi Короглы Х.Г. Туркменский эпос "Гёроглы" и особенности его историзма // Специфика фольклорных жанров / Отв.ред. Б.П. Кирдан. — М.: Наука, 1973. — С.134—145.

xii Сузнель А. де. Символіка людського тіла / З франц. — К.: Знання—Пресс, 2003. — С. 151.

xiii Генон Р. Символы священной науки / Пер. с фр. Предисл. С. Ключникова. — М.: Беловодье, 2002. — С.337.

xiv "Псалмы Фомы" (I—IV) / Вступ. ст., пер. с копт. и коммент. Е.Б. Смагиной // Восток. — М., 1992. — №4. — С.119.

xv Бонгард—Левин Г.М., Кошеленко Г.А. От Индии до Скифии // Вестник древней истории. — М., 2004. — № 2. — С. 58—69.

xvi Мережковский Д.С. Атлантида — Европа: Тайна Запада. — М.: Рус. книга, 1992. — С.309.

xvii Кереньи К. Элевсин: Архетипический образ Матери и Дочери / Перев. с англ. – М.: Рефл-бук, 2000. – С. 11 – 113.

xviii Неклюдов С.Ю. Шулмасы // Мифологический словарь / Гл.ред. Е.М. Мелетинский. – М.: Сов.энциклопедия, 1990. – С. 609.

xix Жирмунский В.М. Сказание об Алпамыше и богатырская сказка. – М.: Изд-во восточ.лит-ры, 1960. – С. 163 – 175.

xx Аллен Н. Пять встречь героя / / Этнографическое обозрение. – 1992. –№ 6. – С. 90 –101.

xxi Абрамзон С.М. К семантике киргизских этнонимов //Сов. этнография. — 1946. — № 3. — С. 131.

xxii Хевит Р. Эпос "Манас" и Библия имеют общие корни // http://www.narratif.narod.ru/manas01.hm ; http://centrasia.org/newsA.php4?st=1158300540

xxiii Жирмунский В. Народный героический эпос: Сравнительно-исторические очерки. – М.—Л.: Госхудлитиздат, 1962. – С. 107.

xxiv Пастухов А. Шах Куруш Бузург и его загадка // http://www.avesta.org.ru/articles/kurush.htm

xxv Кор-оглы Х. Узбекская литература / 2-е изд., перераб. и дополн. — М.: Высш.шк., 1976. — С. 17.

xxvi Мурзаев Э.М. Словарь народных географических терминов. М.: Мысль, 1984. – С. 186.

xxvii Кызласов И.Л. О самоназвании хакасов // Этнографическое обозрение. – 1992. – №2. — С. 55; див. також: Кляшторный С.Г. О статье И.Л. Кызласова "О самоназвании хакасов" // Этнографическое обозрение. – 1992. – №2. — С. 59 - 60; Яхонтов С.Е. Слово "хакас" в исторической литературе // Этнографическое обозрение. – 1992. – №2. — С. 61 – 63; Pulleyblank E.G. The Name of the Kirghiz // Central Asiatic Journal. – 1990. – V.34, № 1—2. – P. 98 – 107.

xxviii Бутанаев В.Я. Вопрос о самоназвании хакасов // Этнографическое обозрение. – 1992. – №2. — С. 65.Кызласов И.Л. Об этнонимах "хакас" и "татар" и слове "хоорай" (ответ оппонентам) // Этнографическое обозрение. – 1992. – №2. — С. 71

xxix Maenchen—Helfen O. The Ting—Ling // Journal of the Royal Asiatic Society. – 1939. – Vol.IV,N1. – P.83; Гумилев Л.Н. Хунну: Средняя Азия в древние времена. – М.: Изд-во восточ.лит-ры, 1960. – С.24 — 25,27,174; Гумилев Л.Н. Эфталиты и их соседи // Вестник древней истории. – 1959. — №1. – С.133—134.

xxx Грумм—Гржимайло Г.Е. Западная Монголия и Урянхайский край. —Л., 1926.— Т.ІІ. — С.34—35; Гумилев Л.Н. Динлинская проблема: Пересмотр гипотезы Г.Е. Грумм-Гржимайло в свете новых исторических и археологических материалов // Известия Всесоюзного Географического общества СССР. — 1959. — N 1. (http://kulichki.rambler.ru/~gumilev/index.html)

xxxi Грумм—Гржимайло Г.Е. Западная Монголия и Урянхайский край. —Л., 1926.— Т.ІІ. — С.13 — 16, 28 — 33, 38.

xxxii Смирнов А.П. Некоторые спорные вопросы финно-угорской археологии // Советская археология. — М.,1957.— № 3. — С.23.

xxxiii Смирнов А.П. К вопросу о происхождении татар Поволжья // Сов. этнография. — М., 1946. — №3. — С. 48.

xxxiv Гумилев Л.Н. Динлинская проблема: Пересмотр гипотезы Г.Е. Грумм—Гржимайло в свете новых исторических и археологических материалов // Известия Всесоюзного Географического общества СССР. — 1959. — N 1. (http://kulichki.rambler.ru/~gumilev/index.html)

xxxv Скурлатова О. Загадки "Влесовой книги" // Тайны веков: Книга третья / Сост.: В. Захарченко, В. Орлов, Н. Шапова. – М.: Молодая гвардия, 1983. – С. 31.

Loading...

 
 

Цікаве