WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Шамбхала в європейській традиції - Реферат

Шамбхала в європейській традиції - Реферат

В 1864 р. ілюмінат-розенкрейцер Моріс Жолі у своїй книзі, виданій в Бельгії, подає "Діалог в пеклі між Макіавеллі і Монтескьє, або ж Політика Макіавеллі в ХІХ столітті очима сучасника"xcii. Видаючи як сатиру на імператора Наполеона ІІІ, за мету автор ставив "викрити змову" суперного оточення "масонів-"аристократів". Але історія зіграла поганий жарт. Книга потрапила в Росію, де вже в якості "Протоколів сіонських мудреців" як документ першого базельського конгресу сіоністів (1897 р.) з'являється у книзі російського релігійного письменника Сергія Нілуса "Велике в малому". На цей раз текст тобто б'є по "паріях", "пролетарях"-масонах. Колізії щодо "єврейсько-масонської змови" призвели, без сумніву, й до однієї з найжахливішої з війн в історії людства, тотальних геноциду та голокосту.

В кінці ХІХ ст. один з ілюмінатів-„якобінців" фінансист з Південної Африки Сесіль Родс проголошує свою мрію про грядуче створення Федерації народів всіх частин світу під єдиним урядуванням. Для цього створюється Фонд, який надає стипендії для підтримання та виховання в необхідному дусі тисяч і тисяч талановитих молодих людей. Тільки у США серед них — державний секретар США Дін Раск, відомий економіст В.В. Ростов, сенатор і меценат Дж. У. Фулбрайт та величезна група високих державних чиновників та сенаторів, які заснували власні дочірні організації та фонди. Окрім того, найвідомішим степендіатом Фонду є ідеолог "празької весни" Давід Гольдштюкер, учнем і послідовником якого став колишній посол СРСР в Канаді та ідолог "перебудови" Олександр Яковлєв. До цього ж кола належить і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який відкрито проголосив про створення "світового уряду" (США і Росія, виходячи з "нічийного" результату "холодної війни"). Зокрема, в Україні фулбрайтівським степендіатом є Юрій Андрухович, маючий один із основних впливів на духовність оточення та прихильників президента-банкіра Віктора Ющенка, затятого послідовника економіста-фабіанця Дж. Мейнарда Кейнса, автора доктрини „кінця невтручання" держави у вільне підприємництво (в одному ряду серед його палких послідовників – Беніто Андреа Муссоліні). Враховуючи уроки невдалого путчу 2002 р. у Венесуелі (коли до влади прийшов олігарх Педро Кармона, але народне повстання і віддані війська повернули владу законному президентові Уго Чавесу), "Агенство із міжнародного розвитку" (USAID) та "Фонд підтримки демократії" (National Endowment for Democracy), очолювані колишніми посадовцями та співробітниками ЦРУ (наприклад, президентом "Фонду підтримки демократії" є колишній троцкіст Карл Гершман). Розпочинають формувати своїх "чавесистів", зокрема в в Україні створюючи В. Ющенку образ "українського, але нашого Чавеса", паралельно в його підтримку створюючи як "Інститут євроатлантичної інтеграції" (директор — Б. Тарасюк, майбутній міністр закордонних справ в уряді В. Ющенка), так і спеціальні видання типу "Телекритики" і громадські організації, що починають вимагати для себе дорадчих голосів у державних органахxciii.

Йшов на виборах Ющенко у єдиному блоці „Сила народу" з ніким іншим, як із Соціалістичною партією ортодоксального марксиста Олександра Мороза, послідовником Сальвадора Альєнде (теж масона, 16-го ступеня, ініційованого ложею Хірама №65 і керівника місцевої чілійської ложі „Томас Моро"), який з причини певних політичних ситуацій змушений був "зрадити" свого патрона й начебто перейти до стан суперної масонської ложі "Reggio Annalia", підконтрольної іудейській секті "Хаббад".

Представник північноамериканських ілюмінатів банкір Бернард М. Барух, внаслідок теракту Гаврила Принципа, агента створеної сербськими масонами Йовановичем-Чупою та Танкосичем ложі "Об'єднання або смерть" балканського відділення „якобінців" „Чорна рука" і розв'язаній через це першій світовій війні, займає посаду Голови Комітету військової промисловості США і його статок збільшився з одного мільйона до 200 млн. долларів, а створений після війни в Швейцарії для виплати репарацій т.зв. Банк міжнародного валютного вирівнювання став приносити Ротшільдам величезні комісійні з конвертації валют. Аналогічно ставлениками ілюмінатів було нав'язано Німеччині карталь „ІГ Фарбен", який став приносити гігантські прибутки як Ротшильдам, так і партнеру по картелю „Стандарт Ойл" (Рокфеллеру), а також таким монстрам капіталізму як „Дженерал Моторз" (Дж. П. Морган, через дочірні компанії „Форд" і „Опель"), ІТТ та „Джерерал електрік".

Для безпосереднього впровадження ілюмінатських ідей було профінансовано Морганами та Рокфеллерами і створено 21 липня 1921 р. плантатором з Півдня Едвардом М. Хаузом, фінансовим представником Ротшильдів у США, і вже згаданим банкіром Бернардом М. Барухом, представником президента США В. Вільсона, Раду з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations), а його органом став начебто „ліберальний" журнал „Foreign Affairs". Серед засновників — майбутні Державні секретарі США Джон Фостер Даллес і Крістіен Гертер та директор ЦРУ Аллен Даллес, автори статуту Ліги Націй.

В 1976 р. було реанімовано створений в 1950 р. т.зв. "Комітет з існуючої небезпеки" (Committee on Present Danger, CPD), куди увійшли колишні троцкісти євреї М. Кампельман, І. Крістол, Н. Подгорец, М. Дектер, М. Муравчік, Б. Ваттенберг (остання — колишня активістка троцкістської групи Макса Шахтмана), які почали співпрацювати з такими неоконсерваторами як Д. Рамсфельд, Р. Чейні, Д. Кірпатрік, представників республіканської правлячої адміністрації США. Вихованці чикагського філософа-єврея Лео Штрауса П. Вулфовіц, Е. Абрамс, А. Шульскі, Д. Болтон також склали ідеологічне оточення президента Дж. Буша-молодшого. Обидві ці групи склали ідеологічний кісьтяк неоконсервативного руху США ("неоконів") і уклали союз із "євангельськими" християнами США, серед яких найвідомішими є пастори П. Робертсон і Д. Фолвелл, а також остаточно витіснили неолібералів з "American Enterprise Institute", "Huston Foundation", "Heritage Foundation", "Project for New American Century"xciv.

В червні 1991 р. у німецькому містечку Санд на зустрічі елітарного Більдербергського клубу Девід Рокфеллер заявив: „... Світ сьогодні більш досконалий і більш прихильний до створення єдиного світового урядування... Наднаціональна влада інтелектуальної еліти та світових банкірів більш приваблива, ніж право народів на самовизначення, котрого ми дотримувалися протягом віків"xcv. З цією метою виступає геополітик Фр. Фукуяма з програмною декларацією апофеозу світового ілюмінатства „Кінець історії".

"... Світ Традиції не задовільняє "порядних" ( тобто масонів-ілюмінатів, — О.Г.) — в ньому було надто мало порядку. І справді — різні стани, різні регіони. Всі живуть за своїми звичаями, у кожного — мовби свій світ ("квітуча складність"). І всі спрямовані в Небо, до Бога. Це замість того, щоб облаштовувати земне життя і постійно бути успішними у земних справах! Так ні ж — ось вам революція і одна суцільна однорідність. Один порядок, одна культура, один стан — для всіх. По суті, абсолютний Порядок — це ідеальний світ без Історії. Партія Порядку бажає припинити Історію, знайшовши всім своє, корисне місце за Конвеєром всезагального облаштування"xcvi.

Іншими словами, цілеспрямовано, ретельно та поступально впроваджується ідея одного з провідних масонів XVIII ст. Г.Е. Лессінга (1729-1781; член ложі "Три золоті троянди"), який у праці "Ернст і Фальк. Діалоги про масонів" (1778) пропагував за всесвітню "гуманістичну" державу, де будуть знищені кордони, примус, "відмінності, що викликають відчудження між людьми", де "патріотизм перестане бути доброчесністю", відповідну до "наперед визначеної Гармонії" (prastabilierte Harmonie), а створити його можна за допомогою франкмасонства на прикладі зразка ідеальної таємничої держави в надрах Азіїxcvii.

Розколу в середовищі "Мемфіс Міцраїм" та "квазі-Шотландського обряду" (яких ще можна узагальнити як "оперативне масонство") треба завдячувати агентам впливу справжніх "шотландців" типу консерватора і католика графа Жозефа де Местра (1754-1821)xcviii, шостого президента США Джона Квінсі Адамса та наступних поколінь їх послідовників. Останні навмисно в уяві обивателя перетворені їх опонентами, агентами впливу "Мемфіс Міцраїм", на одіозну "сімейку Адамсів". Правнук і внук президентів США, син посла Генрі Адамс (1838-1918) став одним з ідеологів "антиамериканців" — людей, які здійснили своєрідне "закриття Америки", які проявили глибоке розчарування в масонському експерименті під назвою "Америка". Журналіст, історик і літератор, він виклав свою позицію в ряді історичних досліджень, двох романах (серед них — "Демократія"), подорожніх книгах і найвідомішої автобіографії "Виховання Генрі Адамса", написаної від третьої особи. Його позицію із засудженням американського проектупротовжують в теперішньому часі Джеррі Фолвелл і Пет Робертсон, поєднуючи це зі схваленням атак "Аль-Каїди" на башти ВТЦ 11 вересня 2001 р.

Loading...

 
 

Цікаве