WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Ultima thule - Реферат

Ultima thule - Реферат

Якщо аналоги асів (asr) відомі в інших індоєвропейців (індійські асури, іранські ахури, словянський Чур), то вани засвідчені тільки у германців, а ворогами асурів (ахурів) виступають деви (даеви). Але перш за все "вани", "венеди" — це означення епічних героїв, витязів, що протистоять не тільки хтонічним істотам, але частково своїм мізерним нащадкам (як-от протистоять виродженцям героїчні кавказькі нарти, скандінавські гаути або фіннсько-естонські сини Калеви). Аналогічно до того як під іменем "... "готи" у германо–скандінавському епосі розуміють не лише історичних готів, а певне геройське епічне плем'я, а епітет "готський" майже синонімічний "героїчному" (як і "нартський"). У таких розвинених епосах, як германський, грецький, індійський, готи і бургунди, ахейці та троянці, пандави і каурави, що вже зникли як самостійні племена і тільки увійшли в якості одного з компонентів у "етнос" носіїв епосу, — це перш за все героїчні племена давнього героїчного віку, певний героїчний зразок для майбутніх поколінь... В цьому зв'язку суттєво, що у образах героїв найбільш архаїчних епічних поем і переказів чітко виявляються реліктові риси першопредка або культурного героя"lxiii.

"...Та й саме слово "аси" , — пише В. Щербаков, — звучало ще так: "анси", "аньси" ... деякі давньо-германські імена включають у свою основу корінь "анс" – на честь асів, або, точніше, ансів. Наприклад ім'я Ансельм... Але якщо в найдревнішому мовному пласті залишилося слово "анси", то чи не можна знайти міфічну країну асів, користуючись цією обставиною як ключем?.. У давнину була країна Аньсі. Так вона називалася у китайських джерелах. Інша її назва – Парфія. Це найкрупніша держава, суперник Риму на сході. Деякі дослідники вважають, що китайська назва походить від імені засновника династії Арсака ... (Аршакидів) ... Але сам Арсак, виявляється, проголосив себе царем у місті Асаак ... власне місто Асаак з його основою "Ас" дало ім'я Аньсі з тією ж основою "Ас", "Анс" ... Вічний вогонь у місті Асааці згадується Ісидором Харакським ... Саме місто розташовувалося в області Астауена, що містить ту ж основу "Ас". По сусідству розташована інша область Парфії (її древнє ядро) — Парфієна з гробницями царів (обожнених предків). Місто, де знаходилися гробниці, так само назване. Це Парфавніса або Нісая ... Нісая – грецька назва... Стара Ніса і Нова Ніса — ці назви дожили до сьогодні. Городища розташовані під Ашхабадом. Саме слово "Ашхабад", або "Асхабад", означає "місто любові". Як виникла ця назва? Невідомо. Я допускаю, що корінь той же: "Ас". Пізніші зайшлі тюрки лише переосмислили його. Можливо, що "місто любові" за змістом відповідає призначенню гробниць і храмів Ніси і сусіднього Асаака: пошанування обожнених предків (любов до них), тобто поклоніння богам. І у еддичному циклі аси – і боги, і предки одночасно"lxiv.

Цікаво також, що в Нісі, розташованій десь за Персією, і котру археологи досі не можуть ідентифікувати, грецька міфологія вбачала місце народження бога Діоніса. Також в Ірані існувала східна область Сагартія (Asagarta < Ас + Агарта ?), що входила до складу Дрангіани (Сакастану; теперішній Сеістан)lxv, а частина послідовників іранської релігії у Східному Туркестані тібетцями визначалася як "аші".

У Західному Сибіру, на землі праіндоіранських племен ріка Обь досі угро-фінами називається "Ас" (а Іртиш — "Аг пал Ас", Єнісей — "Хопі пал Яниг Ас"), і власне назва хантів, селькупів та кетів як "остяки" ("ас-ях") означає "обські люди"lxvi або as-takkaa (-dakka) — "раби асів". "... Назву роду (фратрії) [лісових енців] Аседа ми співставляємо з поширеним у південно-західному Сибіру у минулому етнонімом ас, аш, ач, аз. В енецькій мові наявний суфікс ді, котрим утворюється відіменниковий прикметник, наприклад, мугга — "лісовий", муггаді — "лісовий"...; від слова ася ("тунгус") утворено назву роду [у нганасан] Асяду ("тунгуський")... Назву Аседа (в XVII ст. Асіда) можна перекласти як "ас-ський" (який походит від "ас-ів")... Народ Аз згадується у давньо-тюркських написах VIII століття нашої ери... С.В. Кісельов називає народ Ач гілкою киргизів, які населяли степи Хакассії від рр. Чорна і Білий Іюс до р. Уйбата ... Більш пізніші повідомлення про аз'ів наявні також від Х і ХІ ст. В цей час ази частково вже жили в басейні р. Чу в Середній Азії. Але, як ми знаємо, вони залишилися і в Західному Сибіру. Аш-кіштими жили в басейні р. Чумиша, а ачинці — по верхньому Чумишу і в басейні р. Томь. Окремі роди аз'ського походження були і серед алтай-кижи (був. телеутів) — Пайлаг-ас ..., Байлаг-ас ...; у теленгітів і тубаларів — Іїтт-ас ..., Тетит-ас або Тіт-ас і Юрт-ас або Тюрт-ас...Можливо, що у давнині назва ас (аз) було більш ширшим... Цілком можливо, що аз'и були спочатку тюркомовним або кетомовним ... народом ... серед енців рід Аседа вважався "нечистим", але дуже войовничим.Можливо, все це є свідченням його особливого, тюркського або, наприклад, кеттського походження... Ця обставина добре узгоджується з ... легендою про походження предка роду Аседа, який приплив на колоді, аналогічно до того, як на плоті опустився вниз по Лені предок якутів Омогой-бай... Можливо, від аз'ів походить і рід Нгевасяда у лісових ненців. Цю назву можна перекласти як "головні аседа" (тобто "головні", "перші" аседа)... Щоправда, аз'и були, очевидно, великим народом і ... представники різних його підрозділів могли вступати у шлюб і могли незалежно один від одного переселятися на Північ ..."lxvii.

Деякі дослідники виявляють паралель уральських остяків (хантів) з америнідськими астеками/ацтеками (ширше — юта-ацтеками, до яких належать й північноамериканські юта і команчі), антропологічні предки яких залишили на Уралі палеолітичну стоянку на озері Карабаликти. Також цей факт спорідненості підтверджує лексика, виявлена методом глоттохронології Ж. Дюмезілем.

Якщо допустити походження теоніму "вани" від шумерського *ewen > en "князь, володар" (пор.: шумер. "ануннаки" — "сім'я князя", група божеств — покровителів, заступників та посередників між землею та небом, а з аккадського часу — боги землі та підземного світу, в той час як "ігіги" — "космічні боги"), то, можливо, "аси" < "анси" слід виводити з шумерського "анзуд" (шумерське ім'я, яке аккад. витлумачили фактами своєї мови "анзу" – "буря – вітер" ~ хетт. huvant "вітер", huves "жити"), назви величезного божественного птаха – левоголового орла, якого прогнав Гільгамеш із гнізда на дереві богині Інанни–Іштар "халуппу". Анзуд заволодів інсигніями бога неба ЕнЛіля та таблицями долі – "ме" (пор.: бог-ас Одін прибив себе списом до світового дерева Іггдрасиль і через цей шлях ініціації отримує знання священних рун). Інший епос розповідає про боротьбу ніппурського бога Нінурти (у Лагаші —Нінгірсу), сина бога Енліля, з Анзудом, поряд з тим, що епічні пісні оповідають про перемогу Нінурти над злодієм Асагом. Останній — створений богом Аном в горах, на колінах Ануннаків, випускаючий сяйво (melammu) і претендуючий на престол Ніппура.

"... Індійський вчений С.Чаттерджі висловлює здогад, що під асурами може критися згадка про народ "ашшура", тобто ассірійців. З їхніми культурними досягненнями та безжальністю на війні орії-арії безпосередньо зіткнулися під час свого перебування в Малій Азії.... Ассірія, як відомо, зазнала поразки 612 року до н.е. від мідійського царя Кіаксара, а Мідією певний час володіли причорноморські скити - до пори, коли скитських ватажків спостигла доля, дивовижне схожа на долю антського князя Божа та його старійшин"lxviii.

Але тут слід мати на увазі наступне: "... термін "ассірієць" (... aššuraju, пізніше aššuru) слугував ... для позначення особливої неповноправної, етнічно чужої ассірійцям-семітам категорії населення. "Ассірійцями" ... називали власне не ассірійців, а підкорене ними хурритське населення"lxix, котре спільно з арійськими племенами на Близькому Сході утворило могутню державу Мітанні (поч. XIV ст.). Тільки після завоювання Мітанні семітські правителі Ашшура стали титулуватися "царі країни Ассірії" (šar mat Aššur). Те, що написання aššur без подвоєння š часто зустрічається у більш пізній час — A-šur, П. Кречмер та Л. Ліпін власне пояснюють походженням слова від індійського asura "дух". На заперечення І. Дьяконовим, за яким це слово є діалектним варіантом загальносемітського qattul/guttul > 'šr- > Aššur, ми вважаємо, що є підстави говорити про походження хуррито-арійського "асур" як іншомовного із семітського (місто Ашшур засноване ще в IV тис. до н.е., в той час як арійські імена в Передній Азії датуються лише з ІІ тис. до н.е.lxx Можливо, що навіть відбулося переосмислення у зв'язку з сусідуванням із семітами індо-європейського за походженням слова (збереженного у хеттській мові як hasas "внук" або asus "добрий"; протилежне за значенням слово italus "поганий" може, без сумнівів, вказувати на ту частину анатолійців, які, за легендою та археологічними даними, переселилися під проводом Італа із Лідії на Апенніни) у напрямку до іранського (чи мідійського) asā "камінь" (авест. as∂nga) і може знаходити підтвердження в легенді про те, що родоначальник германських асів Бурі народився із соляного каменю, який облизала корова Аудумла (пор. з біблійним мотивом про перетворення в солевий стовп жінки Лота).

Loading...

 
 

Цікаве