WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Ultima thule - Реферат

Ultima thule - Реферат

Аналогічно з каменю або гори народжується бог Мітра (свято — 1 жовтня, день Міхр місяця Міхр); з соляного кам'яного стовпа, який облизала першостворена корова Аудумла, народився родоначальник германських богів Бурі. У хурритській міфології горою-породілею стає гора Вашітта, за якою спостерігає бог Кумарбіlxxxix. В сенсі того, що, за іншим міфом, Кумарбі намагається зїсти свого новонародженого сина Бога Грози (хетт. Пірва, хатт. Тару, хуррит. Тешуб, аттич. Тезей; слов. Перун, балт. Перкунас виявляють зв'язок з іменем гори, пор. гот. fairguni "гора", хетт. peruna- "скеля"), можна допустити, що гора народжує саме останнього, якому присвячували камені-кункунуцці, тобто базальтиxc, а також, не дивно, що Кумарбі знову зі сліпою Скелею народжує вже ворога Бога Грози Уллікумміxci (пор. з олімпійським сожетом про врятування немовлям Зевса і підміну його каменем; у новохеттській літературі образ "камінь в основі храму" стосується жрицьxcii).

Як у героя Сослана через розмову з жінкою вивідується таємниця його смерті (пор. з тим, як через підступ жінки вивідується в руських казках про смерть Кощея!), так за допомогою діви, згідно із середньовічними легендами, можна приборкати Єдинорога.

Узбецько-таджицький дастан "Гуль і Санубар" засвідчив скіфо-сакської генези переказ про зачарованого в сарну царевича Санубара ("Стрункий, як сосна"), сина царя Хуршіда ("Сонце"), якого визволити від чар змогла тільки красуня Мехрангіз ("Пробуджуюча любов"), яка допомагає юнакові вбити чарівника. Герой вирушає на північ у Шабістан ("Країну ночі") у пошуках царівни-пері Гуль, дочки царя Фаррухзада. У північну країну, відстань до якої у 40 років, героя переносить птах Симург за 40 днів і 40 ночей. Після тривалих розкошів закохані переносяться на батьківщину Санубара і по дорозі беруть із собою красуню Мехрангізxciii. Як вже зазначалося, даний сюжет тотожний з ведичним (РВ Х, 95; Шат.-бр. ХІ, 5,1) і пуранічним міфом про першого царя Місячної династії Пурураваса, якому птахи-гандхарви допомагають здобути діву-апсару Урваші. Також у іншому узбецькому дастані — "Молодість Горогли" — розповідається, як герой за допомогою чарівного коня Гирата знаходить діву-пері Юнус, яка спить 40 днів і 40 ночей. Після весілля велетень-дев Самандр переносить закоханих і золотий палац на батьківщину героя — в Чамбіл, де царя благословляють святі.

i Ясаманов Н.А. Популярная палеогеография. — М.: Недра, 1985. — С. 130.

ii Мизун Ю.В., Мизун Ю.Г. Тайны планеты Земля. — М.: Вече, 2002. — С. 83.

iii Гуцуляк О. Атлантида: Війна традицій // http://www.mesogaia.il.if.ua/atlant.htm

iv Зинько Ф. По следам Колумба // На суше и на море, 1990: Повести. Рассказы. Очерки. Статьи / Сост. Б.Т. Воробьев и др. — М.: Мысль, 1991. — С. 450.

v Шібальба — засновник культу Обсидіанового каменю, оракула, "красивий Творець", в той час як у епосі майя-кіче "Пополь-Вух" він — божество потойбіччя, ворог братів-близнюків, культурних героїв.

vi Дёмин В. Гиперборея — шаг из прошлого в будущее.

vii Star the Semildanah: Experience of northern sacral geography / Ed. by M.—E. Le Kler. — L.: Torch, 1997. — P. 19 — 23.

viii Новгородов Н. В поисках царства Правды // Наука и религия. — М.. 2004. — № 2. — С. 9—11.

ix Митев И. Мы, Болг—Арии // http://www.inglia.ru/bolg-arii.htm

x Прокопий из Кесарии. Война с готами / Пер. с греч. Вступ.ст. З.В. Удальцовой. — М.: Изд—во АН СССР, 1950. — С. 209—213.

xi Лаврів П. Історія південно-східної України. — Львів: МП "Слово", 1992. — С. 15.

xii Будимир М. Protoslavica // Славянская филология: Сб.стт. — М.: Изд—во АН СССР, 1958. — Т.ІІ. — С.114.

xiii Будимир М. Protoslavica // Славянская филология: Сб.стт. — М.: Изд—во АН СССР, 1958. — Т.ІІ. — С.131—133.

xiv Мутти К. Страна Лестригонов / Пер. с итал. // http://www.mesogaia.il.if.ua/mutti-lestrigon.htm

xv Афанасьев А. Происхождение мифа. Статьи по фольклору, этнографии и мифологии. — М.: Индрик, 1996. — С. 24.

xvi Мельникова Е.А. Скандинавские рунические надписи: Тексты, перевод, комментарий. — М.: Наука, 1977. — С. 53, 205 — 206.

xvii Пидопличко И.Г., Макеев П.С. О климатах и ландшафтах прошлого: Вып. 2. / Отв.ред. А.П. Маркевич. — К.: Изд-во АН УССР, 1955. — С.45, 55, 72, 86, 96, 116, 134 — 140.

xviii Гумилев Л.Н. Конец и вновь начало: Популярные лекции по народоведению. — М.: Айрис—пресс, 2003. — С.18-19.

xix Портенко Л.А., Тихомиров Б.А., Попов А.И. Первые результаты раскопок таймырского мамонта и изучение условий его залегания // Зоол.журнал. — 1951. — Т.ХХХ, вып. 1. — С.14-15; Цит.за: Пидопличко И.Г., Макеев П.С. О климатах и ландшафтах прошлого: Вып. 2. / Отв.ред. А.П. Маркевич. — К.: Изд—во АН УССР, 1955. — С.89—90.

xx Долгопольский А.Б. Гипотеза древнейшего родства языковых семей Северной Евразии с вероятностной точки зрения // Вопросы языкознания. — М.. 1964. — № 2. — С. 53 — 63.

xxi Луценко Н. А. Жизнь на севере в отражении языковых явлений // Филологические исследования: Сб. науч. работ — Донецк: Юго—Восток ЛТД, 2004. — С.234—250.

xxii Новгородов Н. Сибирский Грааль // http://hyperbor.narod.ru/www/graal.htm

xxiii Утенков Д. Записки тунгусофила // Чудеса и приключения. — 1998. — № 9. — С.50—52.

xxiv Гладилін В.М. До питання про час і шляхи первісного заселення людиною території України // Український історичний журнал. — К., 1969. — № 10. — С. 101—109.

xxv Як вважає Г. Ловмянський, йдучи за Т. Лер-Сплавінським, представники "лапоноїдної" ("ляпоноїдної") раси, т.зв. "староєвропейські народи", були безпосередніми попередниками слов'ян на території Європи. Від них прибульці перейняли топоніми та назви річок безпосередньо ще в часі існування балто-слов'янської єдності, і що в результаті асиміляції місцевого "ляпонського" населення прийшлими індоєвропейцями сформувалися германці та балто-слов'яни (див.: Lowmianski H. Poczatki Polski. — 1963. — T. 1; Lehr-Splawinski T. O pochodzeniu i praojczyznie slowian. — Poznan, 1946).

xxvi История открытия и исследования советской Азии / Науч.ред. Э.М. Мурзаева. — М.: Мысль. 1969. — С. 205—206, 207, 215, 216.

xxvii Смирнов А.П. К вопросу о происхождении татар Поволжья // Сов. этнография. — 1946. — 3 №. — С. 38.

xxviii Лоскутов Ю. Рубежи полярной прародины // Наука и религия. — М., 2004. — № 2. — С. 63—64.

xxix Новгородов Н. Сибирский Грааль // http://hyperbor.narod.ru/www/graal.htm

xxx Долгих Б.О. Очерки по этнической истории ненцев и энцев. — М.: Наука, 1970. — С. 59.

xxxi Мурзаев Э.М. Очерки топонимики. — М.: Мысль, 1974. — С. 116—119.

xxxii http://www.continuitas.com

xxxiii Трофимова Т.А. Этногенез татар Поволжья в свете данных антропологии. — М.—Л., 1949. — С.247; Еремеев Д.Е. Этногенез турок (происхождение и основные этапы этнической истории). — М.: Наука, Гл.ред.восточ.лит., 1971. — С.22-23.

xxxiv Hommel F. Ethnologie und Geographie des alten Orients. — Munchen, 1926. — S.21; Kosay H.Z. Bask dili ile Turkce arasindaki munasebetlere dair yeni deliller // Belleten. — 1959. — XXIII, N 92; Kosay H.Z. Dil mukayeselere gore Basklarla Turklerin temaslari, goc yollari ve zamani hakkinda // Belleten. — 1957. — XXI, N 84.

xxxv Залізняк Л. Полісся в системі культурно-історичних регіонів України (за даними археології) // Полісся: Мова, культура, історія: Матеріали міжнародної конференції. — Київ: Асоціація етнологів, 1996. — С.183.

xxxvi Залізняк Л.Л. Культурно-історичні провінції території України у первісну добу // Археологія. — 2006. — №3. — С.7, 9.

xxxvii Джадан И. Сумерки богинь: Антропологические основы ксенофобии (рукопись, 2004).

xxxviii Залізняк Л.Л. Культурно-історичні провінції території України у первісну добу // Археологія. — 2006. — №3. — С.6.

xxxix Генон Р. Місце атлантичної традиції в Манвантарі / З фр. // Головерса О.—М. Культура правих: Есеї та переклади. – Ів.—Франківськ: Мезогея, 2003. – С.122.

xl Евола Ю. Олімпійський цикл / З італ. // Головерса О.—М. Культура правих: Есеї та переклади. – Ів.—Франківськ: Мезогея, 2003. – С.133.

xli Генон Р. Атлантида і Гіперборея: Відповідь панові Ле Курею // http://www.mesogaia.il.if.ua/guenon.htm

xlii Шюре Э. Великие посвященные. — М.: СП "Книга-Принтшоп", 1990. — С. 31.

xliii Артюх В. Культова пам'ятка епохи енеоліту на Буковині // Історія релігій в Україні: Науковий щорічник. — Львів: Логос, 2006. — Кн. 1. — С.3-7.

Loading...

 
 

Цікаве