WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Роль жінки в релігії - Реферат

Роль жінки в релігії - Реферат

Колись Бог Творець поринув у безодню щоб вихопити з неї світ. Чи це не вимагало мужності? Хоча Бог не може бути сміливим чи боягузливим, бо в ньому є все. Але прірва небуття була невимовно глибокою, і вона не мала нічого: ні кінця ані початку, ні темряви ні світла. Та її сила створюватись була адекватна його здатності творити.

Жінка нечиста для недостатньо мужніх і небезпечна для дурнів. Бо вона дійсно ближча до землі, до чарів, до невимовного. До того ж вона самодостатня і не потребує доказів своєї цінності. Тому вона може терпіти приниження роками і десятиліттями, не здуріти, там де чоловік не виживе і неділю. Але якщо вже прийде край цьому майже божественному терпінню – то дія вже буде не оберненою. Чоловікові задля самоповаги потрібні маленькі, чи то великі перемоги, підкорення вершин, вияви уваги та підтримки, без цього він не може жити, бо ламається його внутрішня структура. Жінка не потребує поваги аби жити, тобто вона може її мати, а потім скинути наче стару одежину, забути і піти. Але саме повага і вдячність близьких додає сил, щоб їх знову і знову спрямувати на благо сім'ї, допомагає втриматись при денному світлі.

І все ж безодня у грудях кличе її то розвертаючись на весь світ, то сходячись до невеличкої тріщинки, що проходить через самісіньке серце. Той поклик невимовного лунає і тоді жінка не належить чоловікові, вислизає з його рук душею і тілом.

Але саме звідти з безодні небуття, чоловік і жінка мають змогу вихопити дітей. І саме бажання і кохання одне до одного допомагають їм втриматися на тонесенькій павутинці усвідомлення, щоб злетіти над проваллям і повернутися звідти з дорогоцінною здобиччю.

Важко охопити самотність єдиної істоти, яку найвища мить насолоди розриває навпіл, розкидаючи по різнобічча самотності, обертаючи повноту на пустку, чи то пастку від "усього" до "нічого". Лише ніжність чоловіка до жінки, наче милість переможця до переможеної, лише погляд в очі допоможуть пережити цю мить і відродитися для нового дня і нової ночі разом. Бо пара, то завжди самодостатність, замкнутість один на одному і прояв цієї самодостатності саме погляд очей в очі, проникливий, зацікавлений, теплий погляд. Не можна карати очима, особливо дитину, бо це руйнує довіру, відносини, почуття безпеки поряд, руйнує все...

Коли новонароджена ловить ротом материнські груди, коли її на вустах з'являються мозолі від сили і відчаю бажання вижити, даючи при цьому матері справжню насолоду, коли вона вперше посміхається – не будьте наївними, в ній промовляє невимовне. Ваша ласка і турбота їй потрібні аби втриматися у світлі дня, аби прірва не поглинула її дочасно, бо острах підказує їй, що вона ще не досить готова для цього зльоту.

Чому так мало жінок вчених, політиків, письменниць в порівнянні з чоловіками? Чи не тому, що маленькі рученята немовлят, їх невиразні ще очі застять жінці весь світ, який звужується до розмірів колиски, чи може колиска стає великою, величезною наче Всесвіт? І жінка знаходить собі забаву – колихати своє немовля, свій світ, своє у плоть і кров переплавлене кохання.

Діти не стільки кохають нас скільки потребують. Це батьки приречені на кохання до своїх немовлят, дошкільнят чи підлітків, бо вони впіймали нас своїми маленькими рученятами і забули відпустити. Ми кохаємо їх, але не маємо права заступати їм світло, бо належачи своїм дітям ми навряд чи маємо на них якісь права. Вони належать Богові, світу, країні в якій живуть, вони належать Богові і самим собі, якщо це їм вдається, а також своїм друзям, коханим, власним сім'ям і це правильно. Що ж залишається жінці окрім мудрості сили та терпіння, яких вимагає від неї світ увесь час? Дружні, довірливі стосунки з близькими, стосунки з Богом і те невимовне, що вона носить у грудях.

Найнещадніше створіння, те що злякалось, підкорилось, повірило у власну слабкість і загубило свій світ, цілий світ запашний і привабливий наче щойно дозріле яблуко.

Отже, я вважаю, що саме така роль жінки в релігії християнства, тобто майже у всьому домінуючому політично і соціально світі.

3. Роль жінки в мусульмано-арабських країнах

Оскільки в арабських країнах релігія дуже сильно впливає на буденне життя, тому і всі соціальні процеси тут мають насамперед релігійний характер.

У мусульманському світі жіноче питання здобуває особливу гостроту. Більшість країн, одержавши незалежність, знаходяться на другому етапі визвольного руху. Цей період насичений подіями, у яких виявляється активність усіх прошарків суспільства, у тому числі і жінок. Мова йде про ліквідацію наслідків колоніального минулого. В обговоренні всіх цих питань не остання роль належить жінці, що колись не мріяла вийти за межі будинку і родини. Однак, незважаючи на самітницький спосіб життя й удавану ізоляцію від суспільно-політичного життя, жінки арабських держав брали активну участь у національно-визвольному русі. Так, наприклад, алжирські жінки знаходилися разом з чоловіками в партизанських загонах. Туніські жінки шили одяг для бійців, доглядали за пораненими.

Після перемоги національно-визвольних революцій у багатьох арабських країнах питання про емансипацію жінок стало набирати силу. Становище арабських жінок із усією гостротою було розглянуто на перших двох конференціях солідарності народів Азії й Африки в 1957- 1958 роках. Делегати конференції у своїх виступах і резолюціях з питання про становище жінок указували на те, що жіноче питання неможливо вирішити доти, доки не буде вирішене питання про вільний і незалежний шлях розвитку тієї чи іншої країни.

Важливим кроком на шляху розгляду жіночого питання стало проведення в Бейруті в 1974 р. семінару, присвяченого проблемі положення жінок у законодавстві арабських країн у світлі міжнародних угод укладених в межах Організації Об'єднаних Націй. У його роботі взяли участь представники 12 арабських країн. Обговорювалися три проблеми: 1) жінка і праця; 2) жінка і закони, що регулюють цивільний стан; 3) жінка і політика. Були розроблені і прийняті 30 рекомендацій, що зводилися до наступного: дотримуватися принципів рівності чоловіків і жінок у галузі трудових відносин; установити мінімальний вік для вступу в шлюб (дівчинам – 18 років, юнакам – 21 рік); надати дівчині право самій вирішувати питання про заміжжя; заборонити полігамію; визнати за жінкою право брати участь у політичній і профспілковій діяльності.

Позитивне: у даних документах уперше положення жінки розглядається в соціальному плані. Негативне: немає ні слова про перегляд і ліквідацію законодавчим шляхом ісламських уявлень про жінку, крім того, дані резолюції носять рекомендаційний характер.

У конституціях арабських держав проголошується принцип рівноправності, а в деяких з цих держав (Єгипет, Лівія, Алжир, Марокко) беруть на себе охорону родини і надають жінкам політичні права.

В арабських державах, що одержали незалежність, відбуваються глибокі соціальні процеси. Час усе активніше висуває в суспільному житті жіноче питання, як проблему величезної соціальної важливості. Враховуючи необхідність країн, що розвиваються, у новому осмисленні ролі жінки в суспільстві і родині, мусульманські ідеологи дуже часто висловлюються з жіночого питання. У засобах масової інформації йде ідеологічна боротьба навколо цієї проблеми. Головним під час обговорення є питання про те, чи можливо надати мусульманській жінці права і волю західноєвропейського зразка. При розгляді питання необхідно враховувати глибоко сталі в суспільній свідомості і повсякденному житті релігійні уявлення про роль жінки насамперед як охоронниці домашнього вогнища, хоча Коран і шаріат визнають за жінкою визначені соціальні права й обов'язки. Фундаменталісти (прихильники строгих консервативних позицій) виступають проти надання мусульманкам рівних прав з чоловіками у всіх сферах суспільно-політичної діяльності. Вони посилаються на Коран і вимагають відновити його законоположення щодо жінок. Модерністи висловлюються за пристосування Корана до нових, сучасних вимог. Однак і ті й інші, заявляють про те, що в ісламі жіноче питання вирішено ідеально. Мусульманські ідеологи дискутують з багатьох злободенних тем: чи може жінка працювати поза будинком, і якщо так, кому належить її заробітна платня; чи може жінка одержати професію й освіту; з питання укладання і розірвання шлюбу, тощо.

Повній участі жінок у сфері суспільного виробництва, у сфері політичного життя своїх держав, у сфері культури заважають не тільки релігійні догми, що зберігалися століттями, але і низка об'єктивних причин, пов'язаних із залишками колоніалізму, з відсталим розвитком національної економіки і з дискримінацією в оплаті праці. Ще є дуже сильні забобони, що зміцнилися в поглядах на жінку і жіночу працю. Однак, погоджуючись з тим, що зростаючий рівень життя не може забезпечити один чоловік, а також з огляду на те, що розлучених жінок стає усе більше, мусульманські ідеологи-модерністи змушені розробити концепцію, яка виправдовуватиме процес залучення жінки до праці. Серед причин, що заважають жінці гідно реалізувати себе, слід також зазначити масову неграмотність.

Незважаючи на ряд прийнятих ООН і урядами деяких арабських країн документів про рівноправність жінок у родинно-шлюбних відносинах, фактично можна сказати про дискримінацію жінок з цього питання. Так, чоловік платить викуп за дружину і вона стає його власністю, що перетворює жінку в предмет торгу. Також чоловіки зловживають своїм правом на розлучення.

Як висновок: свідченням пробудження мусульманських жінок і прилученням їх до суспільно-політичного життя є факти скликання з'їздів жінок, створення жіночих організацій, вироблення політичних резолюцій і рекомендацій з вимогою широких демократичних свобод і визнання за жінкою права на працю, утворення, перегляд існуючого родинно-шлюбного права. Також необхідно відзначити проведення дискусій зі становища жінок у засобах масової інформації з закликом переглянути ісламські закони, які регламентують життя мусульманок з урахуванням сучасних реалій і віянь часу.

Висновок

Якщо говорити про роль жінки взагалі, а будь-яка релігія – це не що інше, як віддзеркалення даного конкретного суспільства, то і в багатьох релігіях є різні моделі відношення до жінки. Тому стригти під одну гребінку всіх не особливо розумно.

Loading...

 
 

Цікаве