WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Рух за незалежну руську митрополію і Українську православну церкву - Курсова робота

Рух за незалежну руську митрополію і Українську православну церкву - Курсова робота

"хлопській церкві"). Особливо вражаючим було не стільки те, що з римо-католика він став греко-католиком, скільки те, що з поляка він став українцем. Це стало важливим фактором піднесення націо-нальної свідомості галичан. Культурно-просвітницька діяльність А. Шептицького була скерована на піднесення моралі й духовності народу до того рівня, на якому з'являється свідома і масова готовність до практичної роботи у справі національного державного будівництва. А. Шептицький займався широкою меценатською діяльністю, надавав матеріальну допомогу окремим митцям, здібній молоді, провадив виховну роботу через школи, спортивні та просвітні товариства, газети, часописи, масові заходи з обов'язковим поєднанням двох початків - національного й релігійного. Ось тільки деякі з тих заходів, які були ним здійснені: засновник часописів "Місіонер", "Наш приятель",духовної семінарії у Станіславі (сучас. Івано-Франківськ), першої української дівочої гімназії василіанок; віддав власний маєток в Миловані для літнього відпочинку дітей з бідних родин; там же заснував господарчу рільничу школу, народну "лічни-цю" безкоштовної медичної допомоги, український національний музей тощо. Діяльність митрополита А. Шептицького та інших ієрархів греко-католицької церкви є свідченням подвижницької ролі УГКЦ у житті українського народу Галичини. Це були не винятки, а принцип в діяльності УГКЦ. Але 1946 р. в силу історичних причин на Львівському соборі УГКЦ була насильницьким шляхом об'єднана з Руською православною церквою. Тільки починаючи від 1990 р. чимало греко-католиць-ких релігійних громад у західних областях України відновили свою діяльність і були зареєстровані органами влади. 1991 р. до Львова на постійне місце проживання повернувся очолювач єпархій УГКЦ за кордоном Мирослав Іван кардинал Любачівський (нар. 1914 р.). УГКЦ оформилася як одна з українських церков, яка має власну ієрархію, релігійно-адмі-ністративний центр і свої громади переважно в західних областях України, їх понад 3000, котрі об'єднано в 15 єпархій та Києво-Вишгородський екзархат. В УГКЦ діють 4 семінарії. Релігійне життя в Україні представлене і третім напрямом в християнстві - протестантизмом. Протестантські течії (баптизм, адвентизм, п'ятидесятники, свідки Єгови та ін.), які набули поширення в Україні, західного походження. Так, баптизм занесено німецькими колоністами, які оселилися в причорноморських та приазовських степах. В 1867 р. з українців баптистську віру прийняв І. Онищенко, охрестившись вдруге. Цей рік вважається початком історії баптизму і взагалі протестантизму в Україні (адвентисти, п'ятидесятники та ін. з'явилися пізніше). Основним осередком протестантизму в Україні були й залишаються західноукраїнські землі. Значна частина їхнього трудового, але безробітного населення, як відомо, емігрувала в пошуках кращої долі до країн Західної Європи, а здебільшого - за океан, на американський континент, де розвивалися так звані течії пізнього протестантизму (баптизм, адвентизм, п'ятидесятники, свідки Єгови). Українців-емігрантів охоче залучали до сект, а після відповідної підготовки деяких з них забезпечували грішми, літературою й відправляли на батьківщину із завданням заснувати ту чи іншу секту. Крім того, активну місіонерську роботу на західноукраїнських землях провадили протестантські проповідники з Німеччини, Австрії, Угорщини. За умов жорстокого національного гноблення, яке панувало на західноукраїнських землях, виконання місіонерських завдань протестантів не викликало великих труднощів. Селяни, незадоволені соціальною політикою пануючих, офіційних церков (католицької, православної, уніатської), на знак протесту йшли в секти. Так виникли осередки адвентизму, баптизму, п'ятидесятництва, єговізму. Після возз'єднання західноукраїнських земель у складі Радянської України секти рушили на схід. Єговістам у цьому "допомогла" примусова депортація, завдяки якій єговістські громади виникли у багатьох містах Сибіру і Далекого Сходу за рахунок, зокрема, україномовного населення. Протестантські релігійні громади у своїй більшості шанують закони суспільства, беруть активну участь в його житті. Навіть єговісти і п'ятидесятники, які раніше перебували у напівлегальному становищі, шукають контактів, діалогу з невіруючими, з органами влади. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Балагушкин Е. Г. Критика современннх нетрадиционних религий. Истоки, сущность, влияние на молодежь. - М., 1983. Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. - К., 1989. Бхакти Веданта Сват Пробхунада. Бхагавад-гита - как она єсть. - Л., 1991. Велесова книга: Легенди: Міти. Думи. Скрижалі буття українського народу. - К., 1995. - Кн. 1-4. Григулевич Й. Р. Пророки "новой истиньї". - М., 1983. Губаржевський І. Основи українського православ'я. - Чикаго, 1970. Гуревич П. С. Нетрадиционнне религий на Западе й восточ-ньіе религиознме культи. - М., 1985. Дорошенко Д. Короткий нарис історії християнської церкви. - Вінніпег, 1970. Жаль К., Вьідрин Д. Куда ведет пилигрим. - К., 1988. Запровадження християнства на Русі. - К., 1988. Зубарь В. М., Павленко Ю. В. Херсонес Таврический й рас-пространение христианства на Руси. - К., 1988. Іларіон, митрополит (проф. Іван Огієнко). Українська церква: нариси з історії української церкви (у 2-х т.). - Вінніпег, 1982. Ісаїв П. Звідки Русь-Україна прийняла християнство? - Філадельфія, 1992. Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. - К., 1997. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / За ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. - К., 1999. Історія релігій в Україні: у 10 т. - К., 1997. - Т. 2. Історія християнської церкви на Україні (релігіезнавчий довідковий нарис). - К., 1992. Коструба Т. Нариси з історії церкви України X- XIII століття. - Торонто, 1955. Кто созидает будущее? Размншления о двадцатом столе-тии. - Международное Сообщество Багаи, 1999. Липківський В. Відродження церкви в Україні. 1917-1930. - Торонто, 1972. Л. Рон Хаббард, Саентология. Основи мисли. - М., 1998. Огієнко /. /. Українська церква. - К., 1993. Павленко Ю, В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. - К., 1994. Плічковський Н. Нарис історії української православної церкви. - Сидней, 1985-1988. Поспеловский Д. В. Русская православная церковь в XX веке. - М., 1995. Рыбаков Б. А. Язичество Древней Руси. - М., 1987. Українська церква між Сходом і Заходом. - К., 1996. Харишин М. В. Історія підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату. - К_, 1995. Харьковщенко Є. А. Софійність Київського християнства. - К., Наук, думка, 1998. Чубатий М. Історія християнства на Руси-Україні. - Рим, 1965. - Т. 1, Шуба О. Релігія в етнонаціональному розвитку України. - К., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве