WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Родоплемінні культи - Реферат

Родоплемінні культи - Реферат

людина захворіла, то ЇЇ ніхто не може вилікувати, крім шамана. Шаман "лікував" за плату. В процедуру "лікування" входило виконання сукупності релігійних дійств: заклинання, пісні, танці, звернення до духів за допомогою розмови з духом. Якщо після релігійного "лікування" організм перемагав хворрбу, слава приписувалася шаману, а якщо помирав - винним оголошувався злий дух, що вкрав душу хворого. За яких історичних умов виник шаманізм? Близько шести тисяч років тому розпочався перехід до патріархату. За патріархату з'явився додатковий виробничий продукт. Це означає, що люди почали виробляти більше, ніж було потрібно. У колективі виникла можливість утримувати тих, хто не займався продуктивною працею. Основними видами виробничої діяльності цього часу були скотарство і плугове землеробство, яке виникло на основі скотарства. Займалися цією працею чоловіки, оскільки вони мали мисливське знаряддя. Вирішальна роль чоловіка в господарському житті зумовила виділення його на перший план і в господарському управлінні. Можливість утримувати людей, які самі нічого не виробляють, І керівна роль чоловіка в суспільстві - ось дві основні особливості, які відбилися в шаманізмі. Перша риса шаманізму - поява професійних служителів культу. Вперше в історії релігії виникла група людей, які одержували засоби для існування, значною мірою або й повністю, за рахунок відправлення релігійних обрядів; хоча в особі шаманів уже, по суті, з'явилося духовенство, церкви ще не було. Шамани не мали власної організації. Вони діяли в межах родоплемінної організації, підкоряючись ватажкам роду і племені, виконували їхні вказівки. Друга - виділення в ролі головних об'єктів релігійного поклоніння так званих шаманських духів. З погляду людей того часу, ці духи служили шаману, виконували його різні доручення, допомагали пізнавати таємниці, билися зі злими духами. Третя риса - керівна роль чоловіка в релігії. Кількість духів-жінок зменшилася, і вони були витіснені на другий план духами-чоловіками. Серед професійних служителів культу були і жінки, але чим більш глибоким був процес розкладу родового ладу, тим більше шамани витісняли Іпаманок. Четверта - використання істеричних приступів як засобів виконання релігійних обрядів. У багатьох народів шамани входили в екстаз і доводили себе до приступів, симптомами яких були: судомні обличчя та порухи тіла, невідчування уколів, піна на вустах, надзвичайно високі стрибки, мовна діяльність без контролю свідомості, втрата свідомості. Шамани в багатьох випадках були нервовохворими людьми. Причому до поєднання нервової хвороби з професією шамана люди йшли двома шляхами: в одних випадках нервовохворі ставали шаманами через свою незвичайність і обмежену здатність до суспільно-корисної праці, в інших - шамани ставали нервовохворими через сильні і часті збудження при виконанні релігійних обрядів. І нарешті, п'ята риса - використання задурливих Дій як засобів виконання релігійних обрядів. Релігія виникла без будь-якої брехні. І лише на стадії ша-манізму до несвідомого обдурювання додалося сві-Доме, яке стало водночас і засобом відправлення релігійних обрядів, і однією з додаткових причин збереження релігійності. У народів Азії, Австралії та Америки, які й досі живуть в умовах, де зберігаються залишки первісного суспільства, шаманізм існує й дотепер. У всіх сучасних релігіях є залишки шаманізму. Це і професійна каста служителів культу, і уявлення про те, що священики перебувають в особливих стосунках із "світом духів", і те, що головні представники над-природного світу - чоловічої статі. До залишків шаманізму належать також елементи екзальтації, які зустрічаються в ряді сучасних релігій. Розпад суспільства на класи призвів до зміни релігійної діяльності людей. На зміну старим релігіям прийшли нові. За своїм змістом вони були складніші порівняно з релігіями первісного суспільства, тому їх називають ще розвинутими релігіями. Всі розвинуті релігії можна поділити на три основні підгрупи: ранні національні релігії, пізні національні релігії та світові релігії. Розвиток релігій порівняно з первісними характеризується новими рисами. Найважливішими з них є такі. По-перше, в цих релігіях головними об'єктами релігійного поклоніння стали вже не духи, а боги. Боги, в уяві віруючих, - це своєрідні, "удосконалені духи", що зосередили в своїх руках всю владу як щодо надприродних об'єктів, так і відносно людського суспільства. За переконанням людей класового суспільства, саме боги встановлюють, проповідують і захищають пригнічення людини людиною. По-друге, класова диференціація суспільства зумовила появу церкви як особливого ідеологічного апарату панівного класу. Церква збирала засоби на задоволення своїх потреб, контролювала дотримання віруючими релігійних обрядів, захищала існуючі порядки, пропагувала і насаджувала релігійні ідеї. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА БеленькийЛ. С. О мифологии й философии Библии. - М., 1977. Библейский словарь / Зрик Нюстрем. - Торонто, 1985. Гараджа В. Й. Протестантизм. - М., 1971. Гелей Г. Біблійний довідник. - Торонто, 1985. Тече Г. Библейские истории. - М., 1988. Гордиенко Н. С. Современная православная церковь. - Л., 1986. Горський В. Л. Адвентизм: історія і сучасність. - К., 1987. Григулевт І. Р. Папство. Століття XX. - К., 1988. Григулевич Й. Р. Инквизиция. - М., 1985. Губман Б. Л. Современная католическая философия: чело-век й история. - М., 1988. Дарманський П. Ф. Земні джерела "Святого письма". - К., 1985. Енгельс Ф. Книга Одкровення // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 21. Енгельс Ф. Селянська війна в Німеччині // Там само. - Т. 7. Жизнь Будда, индийского Учителя Жизни. Пять лекций по буддизму. - Самара, 1998. Ислам в истории народов Востока. - М., 1981. Ислам. Религия. Общество. Государство. - М., 1984. Ислам: Краткий справочник. - М., 1986. Кааинин Ю, А. Модернизм русского православия. - К., 1988. Каниткар В. П., Оузн К. У. Индуизм. - М., 1999. Косидовский 3. Библейские сказання. - М., 1968. Крывелев Й. А. Библия: историко-критический анализ. - М., 1983. Кун Н. А. Легенды й мифы древней Греции. - М., 1989. Лаоцзы. Обрести себя в Дао. - М., 1999. Ленін В. І. Пробудження Азії // Повне зібр. творів. - Т. 23. Маркс К. Об'яви війни. До історії виникнення східного питання // МарксК., Енгельс Ф. Твори. - Т. 10. Маркс К. Лютер як третейський суддя між Штраусом і Фейєрбахом // Там само. - Т. 1. Маркс К. До критики гегелівської філософії права. Вступ // Там само. - Т. 1. Максуд Р. Ислам. - М., 1999. Мень А. История религии. Вторая книга. Пуги христианст-ва. - М., 1991. Привалов К. Секты: досьє страха. - М., 1987. - С. 123. Рижский М. Й. История переводов Библии в России. - Но-восибирск, 1978. Рижский М. Й. Библейские пророки й библейские пророчества. - М., 1987. Тантрический буддизм. - М., 1999. Токарев С. А. Религия в истории народов мира. - М., 1982. Толковая Библия, или Комментарии на все книги писання Ветхого й Нового завета. - Стокгольм, 1987. - Т. 1-3. Фрезер Д. Д. Золотая ветвь. - М., 1980. Фрезер Д. Д. Фольклор в Ветхом завете. - М., 1985. Хоуп Дж., Лоон Б. В. Будда. - Ростов-на-Дону, 1997. Шарден П. Т. де. Феномен человека. - М., 1987. Шифман Й. Ш. Ветхий завет й его мир. - М., 1985. Щекин Г. В. Религии мира. - К., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве